Постанова 4808 № 344/11497/23

Справа № 344/11497/23 Провадження № 22-ц/4808/146/25 Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М. Суддя-доповідач Мальцева Є.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів: Баркова В.М., Луганської В.М, секретар Струтинська Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного підприємства «ОСОБА_1», Спільного українсько-македонського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН», товариства з обмеженою відповідальністю «Алавіт Плюс», ОСОБА_4 , Івано-Франківської міської ради про визнання дій та рішень протиправними та стягнення моральної шкоди, в с т а н о в и в: В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до П.П. «ОСОБА_1», Спільного українсько-македонського підприємства ТОВ «АВАЛОН», ТОВ «Алавіт Плюс», ОСОБА_4 , Івано-Франківської міської ради про визнання дій та рішень протиправними та стягнення моральної шкоди. ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідачів про визнання дублікату договору купівлі-продажу приміщення кафе від 08.10.2013 недійсним, визнання протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023 недійсним, визнання рішення виконавчого комітету від 06.07.2010, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2020 недійсними, визнання технічного паспорту на громадський будинок незаконними, визнання реконструйованого будинку незаконним та є самочинним, зобов`язання його демонтувати, визнання недійсним рішення Івано-Франківської міської ради від 07.06.2019 № 137-26, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та права власності на майно, відшкодування моральної шкоди по 1 500 000 грн. кожному. 11 грудня 2023 року від позивачів надійшла уточнена позовна заява, фактично про збільшення позовних вимог, в якій позивачі, окрім уточнення вимог в частині кадастрового номера земельної ділянки, заявили нову позовну вимогу про зобов`язання ТОВ «Алавіт Плюс», ТОВ «Авалон» виконати рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.03.2006 року № 136 та дотриматись договірних зобов`язань. 29 жовтня 2024 року від представника відповідача ТзОВ «Алавіт Плюс» надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У цій справі позивачі звернулись до суду з позовом про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників товариства та акту прийому-передачі нерухомого майна в рахунок сплати вартості частки у статутному капіталі, а також скасування рішень про державну реєстрацію. Тобто спір між учасниками виник з корпоративних відносин, адже стосується формування статутного капіталу ТОВ «Алавіт Плюс» та реалізації учасниками ТОВ «Алавіт Плюс» своїх корпоративних прав, а саме права на участь в управління товариством шляхом участі у загальних зборах. Представник відповідача ТОВ «Алавіт Плюс» просила закрити провадження у справі в частині позовних вимог: про визнання протоколу № 2 загальних зборів учасників ТзОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023, яким передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі ОСОБА_4 будівлю - дитяче кафе, нежитлова будівля, загальною площею 282,4 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 174740826101 - недійсними; про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66232934 від 30.01.2023, видане державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 957, виданого 13.10.2018, видавник: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., власник - ТзОВ «Алавіт Плюс», та права власності на вказане майно. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2024 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПП «ОСОБА_1», Спільного українсько-македонського підприємства ТОВ «АВАЛОН», ТОВ «Алавіт Плюс», ОСОБА_4 , Івано-Франківської міської ради про визнання дій та рішень протиправними та стягнення моральної шкоди - закрито в частині позовних вимог про: визнання протоколу № 2 загальних зборів учасників ТзОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023, яким передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі ОСОБА_4 будівлю - дитяче кафе, н5ежитлова будівля, загальною площею 282,4 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 174740826101 - недійсними; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66232934 від 30.01.2023 видане державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 957, виданий 13.10.2018, видавник: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., власник: ТзОВ «Алавіт Плюс» та права власності на вказане майно. Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу адже вважають, що при постановленні оскарженої ухвали були порушені процесуальні права позивачів, не були висвітлені всі обставини справи в їх сукупності, не досліджений предмет спору та проігнорований взаємозв`язок між позовними вимогами у справі. Скаржники обгрунтовують апеляційну скаргу тим, що в мотивувальній частині ухвали суд першої інстанцїі надав тільки правову оцінку частині позовних вимог, а саме: визнання протоколу № 2 загальних зборів учасників ТзОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023, яким передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі ОСОБА_4 будівлю - дитяче кафе, нежитлова будівля, загальною площею 282,4 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 174740826101 - недійсними; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66232934 від 30.01.2023 видане державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 957, виданий 13.10.2018, видавник: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., власник: ТзОВ «Алавіт Плюс» та права власності на вказане майно. Скаржники стверджують, що суд виокремив вказані вище позовні вимоги від загального переліку, чим проігнорував принцип дотримання всебічності, повноти та об`єктивності з`ясування обставин справи, а також оцінювання доказів, які є необхідними для визначення юрисдикції. Позивачі зазначають, що предметом спору в справі є самочинна спірна споруда кафе «ЧікенХат» по АДРЕСА_1 , та факт незаконного володіння даним об?єктом ОСОБА_4 та кінцевим власником ТОВ «Алавіт плюс». Споруда - кафе «Юлія» підлягала обов?язковому знесенню згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.03.2006р. №136, оскільки знаходилася на земельній ділянці під кадастровим номером 04:002:0123, яка відводилася на підставі даного рішення та містобудівній документації (Генплан міста 2019р. з внесеними змінами, затвердженими рішенням міської ради від 07.06.2019р. №137-26 та ДПТ мікрорайону в межах вулиць Бельведерська - Пилипа Орлика - Короля Данила, затвердженого 11 сесією Івано-Франківської міської ради від 17.11.2003р.) для будівництва багатоквартирного житлового будинку мікрорайону в межах АДРЕСА_2 . Даний ДПТ був врахований при внесенні змін до Генплану Івано-Франківською міською радою в 2019 році. Про це свідчить документ «Пояснювальна записка внесення змін до Генплану» Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто імені Ю.М.Білоконя», виконаний на замовлення Департаменту архітектури, містобудування Івано-Франківської міської ради від 22.05.2017 року. В розділі VI «Додатки» даного документу в п.33 зазначено, що ДПТ мікрорайону в межах вулиць Бельведерська-Пилипа Орлика-Короля Данила за 2003р. був врахований при внесенні змін до Генерального плану 2019 року. Про те, що дана споруда підлягала обов?язковому знесенню, також свідчить договір №12-06/4-ін від 30.10.2006р., укладений між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Управлінням капітального будівництва міськвиконкому та ТОВ «Авалон». Так, в їх позові наявна позовна вимога про визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу приміщення кафе від 08 жовтня 2013 року, укладеного між Спільним українсько-македонським підприємством ТОВ «АВАЛОН» та ОСОБА_4 , згідно з технічним паспортом - приміщення цегляне та з металоконструкцій з утепленням площею 282,4 кв.м, яке розташоване по АДРЕСА_1 , та приміщення дитячого кафе, розташоване на земельній ділянці площею 0,0341 га, кадастровий номер 2610100000:04:002:0123 для комерційного використання. Адже фактично будь-якої реалізації приміщення кафе та земельної ділянки площею 0,0341 га відбуватися не повинно, так як приміщення кафе по мірі будівництва будинку розбиралося. При здійсненні відчуження споруди та земельної ділянки в 2013 році необхідно було врахувати, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:04:002:0123 вже забудована та використана під будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 (по Генплану N?3,4,5), а тому необхідно враховувати, що у випадку, якщо земельна ділянка використана під будівництво одного будинку, то така земельна ділянка не може бути використана чи передана у власність іншій особі, в даному випадку ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ). Враховуючи те, що на земельній ділянці з к.н.2610100000:04:002:0123 вже відбулося будівництво 11-поверхового будинку, а тому відчуження земельної ділянки, частина якої є забудованою, чинним законодавством заборонено. Також оформлення права власності на нерухоме майно (будівля «ЧікенХат») заборонено, так як земельна ділянка вже використана для будівництва будинку по АДРЕСА_3 . Будівля «ЧікенХат» розміщена на проїжджій частині згідно з генпланом та підлягала знесенню. Отже, вимога, яка стосується передачі ОСОБА_4 приміщення «ЧікенХат», є похідною, а тому роз?єднання позовних вимог є протиправним. Заявлені позивачами вимоги до юридичної особи ТОВ «Авалон» і фізичної особи ОСОБА_4 щодо визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу приміщення кафе від 08 жовтня 2013 року, укладеного між Спільним українсько-македонським підприємством ТОВ «АВАЛОН» та ОСОБА_4 , згідно технічного паспорту приміщення цегляне та з металоконструкцій з утепленням площею 282,4 кв.м, яке розташоване по АДРЕСА_1 ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 6539507 від 08.10.2013 виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л. Б. на підставі договору купівлі-продажу приміщення кафе від 08.10.2013, та частина позовних вимог, щодо яких оскарженою ухвалою закрито провадження, а саме визнання протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «АЛАВІТ ПЛЮС» від 26 січня 2023 року та акту прийому-передачі нерухомого майна від 26 січня 2023 року, яким передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі ОСОБА_4 будівлю, дитяче кафе, нежитлова будівля, загальною площею 282,4 кв.м., по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 174740826101 недійсним; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66232934 від 30.01.2023, виданого державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі договору купівлі-продажу, дублікат, серія та номер: 957, виданий 13.10.2018, видавник: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л. Б., власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАВІТ ПЛЮС», та скасування права власності на вказане майно взаємопов?язані таким чином, що задоволення зазначених вимог в оскарженій ухвалі залежить від задоволення вимоги щодо правочину, укладеного між ТОВ «АВАЛОН» та ОСОБА_4 .. Спір у справі виник не між учасниками юридичних осіб, а між позивачами (як фізичними особами) та юридичною особою. Отже, вирішення спору зазначених позовних вимог в судах різної юрисдикції (цивільної і господарської) порушуватиме принцип повноти всебічності та об?єктивності з?ясування обставин справи, оскільки їх об?єднують дослідження того ж самого предмету, а також тих самих підстав позову. Тому скаржники просять ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представник відповідача ТОВ «Алавіт Плюс» - адвокат Шиманська Н.С. подала відзив на апеляційну скаргу, проти вимог якої заперечує. На її думку позовні вимоги, щодо яких закрито провадження, стосуються саме корпоративних прав учасників товариства, і не є ані трудовим, ані сімейним, ані спадковим спором. Не відповідає фактичним обставинам справи і твердження скаржників про взаємопов`язаність позовних вимог про визнання протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 року та акту прийому передачі нерухомого майна від 26.01.2023 року, а також скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 66232934 від 30.01.2023 року із позовною вимогою про визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу приміщення кафе від 08 жовтня 2013 року, укладеного між СУМП ТОВ «Авалон» та ОСОБА_4 , оскільки «Алавіт Плюс» не є стороною оскарженого правочину. А його оспорювання не впливає на обсяг корпоративних прав учасників ТОВ «Алавіт Плюс». Безпідставним є обгрунтування апеляційної скарги про те, що між сторонами відсутні господарські зобов`язання. Адже в основу визначення підсудності було покладено характер спірних правовідносин, а саме формування статутного капіталу товариства та участь його учасників в управлінні ним, а не виконання та /або невиконання господарських зобов`язань. Щодо практики Верховного Суду, на яку посилаються позивачі в апеляційній скарзі, то вона стосується справ з однорідними позовними вимогами, серед яких можна було виокремити основну та похідну. В даній справі скасування протоколу загальних зборів учасників товариства, акту приймання-передачі нерухомого майна та державної реєстрації є самостійними позовними вимогами і не пов?язані із позовними вимогами, які стосуються оскарження договору купівлі-продажу, в якому ТОВ «Алавіт Плюс» не є стороною, а також знесення самочинного на думку позивачів будівництва, як і відшкодування моральної шкоди, які заявлено до СУМП ТОВ «Авалон». Формування статутного капіталу ТОВ «Алавіт Плюс» не можна вважати взаємопов?язаною із іншим позовними вимогами, заявленими до інших відповідачів, до того ж характер спірних правовідносин різний. Таким чином, інші позовні вимоги, які розглядаються в межах цієї справи, не тільки різняться між собою видом спірних правовідносин, але і заявлені до інших відповідачів. Суб?єктний склад учасників спору не основний критерій для визначення підсудності розгляду справи. Саме характер спірних правовідносин та предмет спору є визначальними для віднесення вирішення справи до підсудності того чи іншого суду. В цілому зміст апеляційної скарги зводиться до суб?єктивної думки позивачів. Останні не вказують які саме норми матеріального чи то процесуального права порушено Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області при прийнятті оскарженої ухвали. Враховуючи викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2024 року - без змін. Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , відповідачі ОСОБА_4 , представники СУМП ТОВ «Авалон», ПП «ОСОБА_1» до суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення позивач ОСОБА_1 та адвоката Хоптія М. В., які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника ТзОВ «Алавіт плюс» адвоката Шиманської Н. С. та представника Івано-Франківської міської ради Медицької С.В., які просили ухвалу суду залишити без змін, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Судом встановлено, що з урахуванням уточнення та збільшення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись з позовом до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4 , ТОВ "Алавіт плюс", Спільне українсько-македонське підприємство ТОВ "АВАЛОН", ПП "ОСОБА_1" про визнання дій та рішень протиправними та стягнення моральної шкоди (т.1 а.с.1-23; т.2 а.с.19-44). Серед інших вимог позивачі просили визнати протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акт прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023, яким передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі ОСОБА_4 будівлю - дитяче кафе, нежитлова будівля, загальною площею 282,4 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 174740826101, недійсними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66232934 від 30.01.2023, видане державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 957, виданий 13.10.2018, видавник приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., власник: ТОВ «Алавіт Плюс», та право власності на вказане майно. Представник відповідача ТОВ «Алавіт Плюс» заявила клопотання про закриття провадження у справі в частині вищевказаних позовних вимог (т.5 а.с.70-73). Суд погодився із думкою представника відповідача, що вказані позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки справи в спорах щодо правочинів, незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрив провадження в справі щодо частини позовних вимог про визнання протоколу № 2 загальних зборів учасників ТзОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023, яким передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі ОСОБА_4 будівлю - дитяче кафе, н5ежитлова будівля, загальною площею 282,4 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 174740826101 - недійсними; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66232934 від 30.01.2023 видане державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 957, виданий 13.10.2018, видавник: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., власник: ТзОВ «Алавіт Плюс» та права власності на вказане майно. Колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. У статті 124Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язане з процесуальним законодавством. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад, а також пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних, кримінальних чи господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи обставин у справі. У справі № 910/10009/22 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов наступних висновків. Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (п.п.1,3.4 ч.1 ст. 20 ГПК України) Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20). Для розмежування юрисдикції спору у цій справі серед зазначених критеріїв розмежування варто також визначити хоча б один із таких критеріїв, як здійснення господарської діяльності, або наявність спору з корпоративних правовідносин, або спору щодо права власності на майно, реєстрації та обліку цього майна тощо. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша статті 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України). Відповідно до приписів частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя статті 167 ГК України). Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин. Отже, спір з корпоративних правовідносин виникає щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі який вибув. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19), від 4 вересня 2019 року у справі № 927/90/19 (провадження № 12-103гс19); від 11 червня 2019 року у справі № 922/2005/18 (провадження № 12-261гс18), від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19), від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20). Положення пунктів 3, 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України у їх розмежуванні передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справах як за змістом правовідносин (господарські, корпоративні), так і за предметом спору (вимоги щодо прав на майно, реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами). Таким чином, ГПК України серед інших спорів, юрисдикція яких чітко визначена його положеннями як господарська, визначає як спори господарської юрисдикції також спори щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами. Як вбачається, представник відповідача ТОВ «Алавіт Плюс» просила закрити провадження у частині позовних вимог, а саме щодо визнання протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023, яким передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі ОСОБА_4 будівлю - дитяче кафе, нежитлова будівля, загальною площею 282,4 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 174740826101 - недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66232934 від 30.01.2023 видане державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 957, виданий 13.10.2018, видавник: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., власник: ТзОВ «Алавіт Плюс» та права власності на вказане майно. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 115 ЦК України та статті 85 ГК України товариство є власником майна, продукції та доходів, які отримані від статутної діяльності або з інших передбачених законодавством та/або статутом джерел, не заборонених законодавством. Підстави позбавлення господарського товариства права власності на належне йому майно визначено ЦК України та ГК України, а також іншим законодавством про регулювання діяльності господарських товариств та законодавством щодо обігу майна. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) виклала висновок, згідно з яким «правовий статус учасника, який вийшов з товариства, як фізичної особи без реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, не змінює правову природу його правовідносин з господарським товариством з приводу майна, внесеного таким учасником як вклад чи отриманого в рахунок належної їй частки у зв`язку з виходом зі складу учасників товариства. Визначення юрисдикції господарських судів щодо таких спорів перебуває в логічному зв`язку з правовідносинами з управління господарським товариством належним йому майном та розподілом майна між учасниками товариства у випадках, визначених законодавством та/або статутними документами». Позивачі просили визнати недійсним протокол №2 загальних зборів учасників ТзОВ «Алавіт Плюс» від 26.01.2023 та акт прийому-передачі нерухомого майна від 26.01.2023, яким нерухоме майно (нежитлова будівля - дитяче кафе, загальною площею 282,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17474082610) передано в рахунок сплати вартості частки в статутному капіталі та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і.н. 66232934 від 30.01.2023 видане державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Попович В.В. на підставі дубліката договору купівлі-продажу, серія та номер 957, виданий 13.10.2018, видавник: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., власник: ТзОВ «Алавіт Плюс» та права власності на вказане майно. Тому, враховуючи, що спір у даній справі виник між позивачами, які не є і не були учасниками ТОВ «Алавіт Плюс», щодо нерухомого майна (нежитлова будівля - дитяче кафе), яке знаходиться на земельній ділянці, яка була відведена для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, власниками приміщень в якому вони є, та нерухоме майно (нежитлову будівлю - дитяче кафе) до статутного фонду товариства не передавали, апеляційний суд вважає, що вказаний спір не носить корпоративного характеру. Таким чином, справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Крім того, відповідно до положень статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги провадження у яких закрив суд є похідними від основної вимоги, тому їх спільний розгляд доцільно здійснювати за правилами цивільного судочинства. Частиною першою п.п.3.4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду справи є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до помилкової ухвали. Керуючись статтями 367, 368, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 03 лютого 2025 року. Судді Є.Є. Мальцева В.М. Барков В.М.Луганська