Постанова 4816 № 574/1067/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2025 року м.Суми Справа №574/1067/23 Номер провадження 22-ц/816/279/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Лішунова Євгенія Олександровича на рішення Буринського районного суду Сумської області від 08 травня 2024 року в складі судді Гука Т.Р., ухвалене в м. Буринь, повний текст якого складено 13 травня 2024 року, В С Т А Н О В И В: 18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної власності подружжя. В обґрунтуваннях позовної заяви зазначає, що з 24 вересня 2011 року по 10 червня 2022 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. У період шлюбу, а саме: 21 серпня 2018 року вони з відповідачем придбали у спільну сумісну власність на підставі договорів купівлі-продажу слідуюче майно: житловий будинок з прибудовою під літ. «А-1», загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м з наступними господарськими та побутовими будівлями та спорудами: літньою кухнею під літ. «Б», сараєм - «В», погребом - «пг», огорожею № 1-2; земельну ділянку, площею 0,0607 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5920988400:03:000:0401; земельну ділянку, площею 0,2532 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5920988400:03:000:0402, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . За їхньою з відповідачем домовленістю договори купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна було оформлено на відповідача ОСОБА_2 . В той же час, під час укладення вищевказаних договорів, вона, як інший з подружжя, надала згоду у формі письмової заяви, справжність підпису на якій засвідчено 21 серпня 2018 року приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В., ОСОБА_2 на купівлю спірного майна. Після розірвання шлюбу постала необхідність у поділі придбаного майна, в зв`язку з чим вона запропонувала відповідачу за взаємною згодою звернутися до нотаріуса з метою укладення договору про поділ майна подружжя. Проте, відповідач, отримавши лист пропозицію, жодної відповіді не надіслав, проігнорувавши її пропозицію поділити майно в добровільному порядку. Крім того, після розірвання шлюбу вона намагалася потрапити до спірного будинку, але відповідач не пускав її, таким чином заперечуючи її право на придбаний житловий будинок та земельні ділянки. При таких обставинах, єдиним правовим захистом її прав та інтересів є поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя в судовому порядку. Вважає, що вищезазначене спільне майно, яке вони нажили за період шлюбу, необхідно поділити в рівних частках. Враховуючи наведене та те, що відповідач добровільно не бажає провести поділ спільного сумісною майна подружжя та заперечує її право на спірне майно, просить визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на: 1/2 частку без поділу в натурі житлового будинку з прибудовою під літ. «А-1», загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м з наступними господарськими та побутовими будівлями та спорудами: літньою кухнею під літ. «Б», сараєм - «В», погребом - «пг», огорожею № 1-2; 1/2 частку без поділу в натурі земельної ділянки, площею 0,0607 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5920988400:03:000:0401 та 1/2 частку без поділу в натурі земельної ділянки, площею 0,2532 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5920988400:03:000:0402, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 08 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на: - 1/2 частку без поділу в натурі житлового будинку з прибудовою під літ. «А-1», загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м з наступними господарськими та побутовими будівлями та спорудами: літньою кухнею під літ. «Б», сараєм - «В», погребом - «пг», огорожею № 1-2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; - 1/2 частку без поділу в натурі земельної ділянки, площею 0,0607 гектарів, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5920988400:03:000:0401, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - 1/2 частку без поділу в натурі земельної ділянки, площею 0,2532 гектарів, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5920988400:03:000:0402, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Лішунов Є.О., не погоджуючись з рішенням суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Стверджує, що розгляд справи відбувся без присутності відповідача та його представника, чим порушено принципи рівності та змагальності сторін в суді. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Спасьоненко О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який було зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буринського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис №

82. Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 10 травня 2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 лютого 2022 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 7-9). З копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 21 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1028, вбачається, що ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_6 , житловий будинок під літ. «А-1», загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м, з наступними господарськими та побутовими будівлями та спорудами: літньою кухнею під літ. «Б», сараєм - «В», погребом - «пг», огорожею № 1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,0607 га, призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибній ділянці), кадастровий номер якої: 5920988400:03:000:0401 (а.с. 10-11). Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області Анохіним О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1029, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_6 , земельну ділянку розміром 0,0607 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер якої: 59209788400:03:000:0401, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 12-14). Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 серпня 2018 року, посвідченого Анохіним О.В., приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу Сумської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1030, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_6 , земельну ділянку розміром 0,2532 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер якої: 5920988400:03:000:0402, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-17). Із вказаних договорів купівлі-продажу вбачається, що позивачем ОСОБА_1 , як іншим з подружжя покупця, надавалась згода на їх укладення ОСОБА_2 у формі письмової заяви, посвідченої нотаріально. Згідно довідки про орієнтовну вартість майна від 17 жовтня 2023 року, виконаної оцінювачем ОСОБА_7 ТОВ «КА «СВЯТОЗАРОВ ТА ПАРТНЕРИ» орієнтовна ринкова вартість житлового будинку літ. «А-1», (без урахування вартості земельної ділянки) АДРЕСА_1 , загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м з господарськими будівлями та спорудами (літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», погріб літ. «п/г» та огорожа № 1-2, складає: 40619 грн 00 коп. (а.с. 18-24). Відповідно до довідки про орієнтовну вартість майна від 17 жовтня 2023 року, виконаної оцінювачем ОСОБА_7 ТОВ «Консалт-С» орієнтовна ринкова вартість земельної ділянки: кадастровий номер 5920988400:03:000:0402, площею 0,2532 га (для ведення особистого селянського господарства) за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі Договору купівлі продажу, серія та номер 1030 від 21 серпня 2018 року, складає: 28294 грн 00 коп. (а.с. 25-32). Згідно довідки про орієнтовну вартість майна від 17 жовтня 2023 року, виконаної оцінювачем ОСОБА_7 ТОВ «Консалт-С» орієнтовна ринкова вартість земельної ділянки: кадастровий номер 5920988400:03:000:0401, площею 0,0607 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі Договору купівлі продажу, серія та номер 1029 від 21 серпня 2018 року, складає: 49655 грн 00 коп. (а.с. 33-40). 06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 було надіслано листа в якому вона просила надати згоду на спільне звернення до нотаріуса з метою укладення договору про поділ придбаного у період шлюбу (21 серпня 2018 року) нерухомого майна: житлового будинку з прибудовою, загальною площею 53,1 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м.; земельної ділянки, розміром 0,0607 га, кадастровий номер якої: 5920988400:03:000:0401; земельної ділянки розміром 0,2532 га, кадастровий номер якої: 5920988400:03:000:0402, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у їхній спільній сумісній власності. Вищевказане нерухоме майно вона бажає поділити по 1/2 частці кожному (а.с. 41). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно придбане під час шлюбу за спільні кошти, а тому є спільним майном подружжям, яке підлягає поділу. Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним з наступних підстав. Згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Статтею 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Враховуючи наявні у справі докази, районний суд вірно виходив з того, що спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельні ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 придбані подружжям за спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю, яка підлягає поділу по 1/2 частини кожному із подружжя. Щодо доводів апеляційної скарги з приводу того, що розгляд справи відбувся без присутності відповідача та його представника, чим порушено принципи рівності та змагальності сторін в суді, колегія суддів зазначає слідуюче. Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8 , будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, втретє в судове засідання не з`явилися. Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи вищезазначене, відповідач та представник відповідача відповідно до норм процесуального права мали всі можливості, щоб скористатися всіма процесуальними правами та виконати всі обов`язки, в тому числі і щодо подання відзиву, заявлення клопотань та подання доказів, що свідчить про забезпеченість в повній мірі права на захист, а отже розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача в даній конкретній справі не свідчить про незаконність рішення суду. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц (провадження № 61-3496св21)). Отже, розгляд судом першої інстанції справи за відсутності відповідача та його представника не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи та наданих сторонами доказів. Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають. Таким чином апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Лішунова Євгенія Олександровича залишити без задоволення. Рішення Буринського районного суду Сумської області від 08 травня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов