Постанова Рівненський апеляційний суд № 571/1917/24

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2025 року м. Рівне Справа № 571/1917/24 Провадження № 33/4815/80/25 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. З матеріалів справи слідує, що 01 вересня 2024 року о 22 годині 37 хвилини в с. Глинне по вул. Лядівська, Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що він не погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager, оскільки був невпевнений в дійсності його результатів, тому сам, не дочекавшись складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення, поїхав до м. Рівне та за власною ініціативою звернувся в КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення РОР» для встановлення стану алкогольного сп`яніння, в результаті чого був зроблений висновок про відсутність в його організмі ознак сп`яніння, які б обмежували його керувати транспортним засобом. Наголошує, що він не знав та його не було повідомлено про те, що відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння є закінченим адміністративним правопорушенням. Зазначає, що з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що він відмовився пройти огляд лише на місці зупинки, а на пропозицію пройти освідування в медичному закладі вагався та чіткої відмови не озвучував, при цьому поліцейським не було роз`яснено йому правові наслідки відмови. На розгляд адміністративної справи в апеляційний суд ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно. Справа призначалась до розгляду на 23 грудня 2024 року, однак у зв`язку із клопотаннями ОСОБА_1 розгляд справи відклався. Про призначення розгляду справи на 16 год. 40 хв. 27 січня 2025 року ОСОБА_1 було повідомлено належним чином, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не подавав. Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою. За наведених обставин, а також з метою розгляду справи в розумні строки, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився (а.с.6); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.8); - відеофайлу з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (файл 1, час 05:20). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування. Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було. Суд також критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд лише на місці зупинки, а на пропозицію пройти освідування в медичному закладі вагався та чіткої відмови не озвучував, та вважає їх такими, які надані з метою уникнення відповідальності, оскільки в матеріалах справи наявне відео з нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду у медичному закладі (файл 1, час 05:40). З вказаного відеозапису також вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права, а також те, що він порушив вимоги п.2.5 ПДР України та що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який буде розглядатись у Рокинівському районному суді Рівненської області (файл 1, час 05:50). Доводи апеляційного скарги про наявність у ОСОБА_1 висновку, який підтверджує відсутність у нього ознак сп`яніння, що не перешкоджають керуванню транспортним засобом, також не заслуговують на увагу, оскільки такий висновок ОСОБА_1 до місцевого чи апеляційного суду не подавав. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, П О С Т А Н О В И В: Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович