Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/45589/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/45589/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В : ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код 41170778, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 49, кв. 89) зареєстроване в якості юридичної особи 23.02.2017 року та як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2021 року №27058603. Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017 року по 30.10.2018 року, про що складено акт від 03.06.2019 року №1274/10-36-54-05/41170778. На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405, яким до ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 165152,38 грн застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 16515,23 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 256623,25 грн застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 51324,65 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 480355,34 грн застосовано штраф у розмірі 40%, що складає 192142,14 грн; та/або встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 225013,54 грн, за що застосовано штраф в розмірі 50%, що складає 112506,77 грн. Загальна сума штрафу становить 259982,02 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» подано до Державної податкової служби України скаргу від 04.09.2019 року №1/19 на податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405. Державною податковою службою України прийнято рішення від 28.10.2019 року №7453/6/99-00-08-05-05 про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405 - без змін. Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 року №0110475405 позивач звернувся до суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі №П/320/866/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 року, у задоволенні позову ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405 відмовлено. У грудні 2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Київській області з заявою, в якій просив на підставі абзацу першого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України здійснити перерахунок суми штрафу, визначеного відповідно до акта камеральної перевірки від 03.06.2019 року №1274/10-36-54-05/41170778 та винесеного податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405. Листом від 24.12.2020 року №294/ЗПІ/10-36-04-01 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року набрало законної сили 14.09.2020 року та оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405 вважається узгодженим, а тому підстави для здійснення перерахунку відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України відсутні. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо розгляду питання про можливість перерахунку суми штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 року №0110475405 відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі №320/5897/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо нездійснення перерахунку суми штрафу, визначеного ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» згідно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2019 №0110475405. Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області здійснити перерахунок суми штрафу ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2019 року №0110475405 у відповідності до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 року Головним управлінням ДПС у Київській області 20.01.2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №1406/0411, яким до ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» застосовано штраф у сумі 25292,68 грн. 13 лютого 2023 року позивачем до ДПС України подано скаргу на повідомлення-рішення форми «Н» від 20.01.2022 року №1406/0411. Рішенням ДПС України від 13.04.2023 року №9125/6/99-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 20.01.2022 року №1406/0411 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 20.01.2022 року №1406/0411, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Підпунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових. Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Так, у зв`язку з порушенням позивачем зазначених вище приписів податкового законодавства податковим органом було прийнято відносно ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0110475405. 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону №466-IX, яким доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Законом №786, який набрав чинності 08.08.2020 року, у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзаці першому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу» доповнено словами «та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019 року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або»; в абзаці першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»; в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень» замінено цифрами і словами « 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень». Отже, законодавством регламентовано обов`язок платників ПДВ здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за відповідними операціями. Разом з тим, системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 04.08.2018 року у справі №816/1488/17 та від 11.12.2018 року у справі №807/68/18. Водночас, вищенаведеними Законами №466 та №786 пом`якшено відповідальність платників та визначено обов`язок контролюючого органу перерахувати відповідні неузгоджені штрафи платників. Верховний Суд у постановах від 17.07.2020 року у справі №640/5138/19, від 10.09.2020 року у справі №520/3188/19 зазначив, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ. Зокрема, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51). Принцип «належного урядування» як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). Тобто, законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, законодавчими змінами чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності законом №466-ІХ (22 травня 2020 року) за наведених у цій же нормі умов. Внесення змін Законом №786 до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов. Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності. Таким чином, станом на час розгляду цієї справи у суді чинною і такою, що підлягає до застосування є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроспективну дію закону у відповідних правовідносинах, а саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року по 22 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов. Отже, законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється у тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466 у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом. При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону. Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі №320/5897/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року, зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області здійснити перерахунок суми штрафу ТОВ «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2019 року №0110475405 у відповідності до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України. Так, на виконання вказаних рішень суду відповідачем 20.01.2023 року, приводячи у відповідність інтегровану картку платника податку в АІС «Податковий блок», винесено податкове повідомлення-рішення відповідно до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України за №1406/0411 від 20.01.2022 року. При внесенні даних в інтегровану картку платника податку в АІС «Податковий блок» відповідачем некоректно зазначено дату податкового повідомлення-рішення: замість 20.01.2023 року вказано 20.01.2022 року. Тобто оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок ініціативи позивача реалізованої за допомогою рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі №320/5897/21, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року. Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ІНВЕСТ» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.