Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/22605/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22605/24 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И Л А: У липні 2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» звернулось до суду із позовом до Одеської митниці, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» №UA500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024р.; - визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» №UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024р.; - визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024р.; - визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024р.; - визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000025/2 від 30.04.2024р.; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000202 від 10.04.2024р.; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000217 від 24.04.2024р.; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000216 від 24.04.2024р.; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000218 від 25.04.2024р.; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000223 від 30.04.2024р.; - стягнути з Відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач посилається на те, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024р.. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024р.. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024р.. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024р.. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000025/2 від 30.04.2024р.. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000202 від 10.04.2024р.. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000217 від 24.04.2024р.. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000216 від 24.04.2024р.. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000218 від 25.04.2024р.. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000223 від 30.04.2024р.. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» суму сплаченого судового збору в розмірі 30 280 грн. 00 коп. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень нуль коп.). Не погодившись із даним судовим рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, то відмова відповідача у розмитненні товару за митними деклараціями є неправомірною а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів - є протиправними та підлягають скасуванню. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 4.03.2024р. між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт №04032024, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ; -МАГНІЮ СУЛЬФАТ ГЕПТАГІДРАТ. 10.04.2024р. до пп «Одеський морський торговельний порт» ВМО №4 мп «Одесапорт» Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 4.03.2024р. позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступну митну декларацію: №24UA500050004577U3 від 10.04.2024р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) №WD02024000000822 від 22.03.2024р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02024000000822 від 22.03.2024р.; Коносамент (Bill of lading) № 1 від 27.03.2024р.; Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 27.03.2024р.; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №А 1656324 від 22.03.2024р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару пл.дор.сис.SWIFT 0078902024040 від 3.04.2024р.; Банківський платіжний документ, що стосується товару пл.дор.сис.SWIFT 0078902024040 від 4.04.2024р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 4.03.2024р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 4.03.2024р.; Договір про надання послуг митного брокера №009/ТБО від 15.04.2022р.; Інші некласифіковані документи ген.акт №1 від 9.04.2024р.; Інші некласифіковані документи лист №07/04/2024-1 від 7.04.2024р.; Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу 79826 від 27.03.2024р.; Копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00028104 від 22.03.2024р. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь №1/10 від « 10» квітня 2024р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000202 від 10.04.2024р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000017/2 від 10.04.2024р. 24.04.2024р. до пп «Одеський морський торговельний порт» ВМО №4 мп «Одесапорт» Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 4.03.2024р. позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступні митні декларації: 1) Митну декларацію №24UA500050005390U8 від 24.04.2024р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000942 від 5.04.2024р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02024000000942 від 5.04.2024р.; Коносамент (Bill of lading) №4 від 11.04.2024р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт №б/н від 20.04.2024р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 1548057 від 5.04.2024р.; Загальна декларація прибуття №24UA141000396975Z2 від 15.04.2024р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 1.04.2024р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 4.03.2024р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 4.03.2024р.; Договір про надання послуг митного брокера №60 від 20.02.2024р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №24-20 від 16.03.2024р.; Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00033876 від 5.04.2024р. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь №1/24 від « 24» квітня 2024р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000217 від 24.04.2024р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000022/2 від 24.04.2024р.. 2) Митну декларацію №24UA500050005391U7 від 24.04.2024р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000943 від 5.04.2024р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02024000000943 від 5.04.2024р.; Коносамент (Bill of lading) №5 від 11.04.2024р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт №б/н від 20.04.2024р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 1548058 від 5.04.2024р.; - Загальна декларація прибуття № 24UA141000397002Z1 від 15.04.2024р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 1.04.2024р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 4.03.2024р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 4.03.2024р.; Договір про надання послуг митного брокера №60 від 20.02.2024р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №24-20 від 16.03.2024р.; Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00033878 від 5.04.2024р. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь №2/24 від « 24» квітня 2024р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000216 від 24.04.2024р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000021/2 від 24.04.2024р.. 3) Митну декларацію №24UA500050005435U3 від 24.04.2024р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000945 від 5.04.2024р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02024000000945 від 5.04.2024р.; Коносамент (Bill of lading) №7 від 11.04.2024р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт № б/н від 20.04.2024р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №А 1548061 від 5.04.2024р.; Загальна декларація прибуття №24UA141000397059Z8 15.04.2024р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 1.04.2024р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 4.03.2024р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 4.03.2024р.; Договір про надання послуг митного брокера №60 від 20.02.2024р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №2138 від 17.04.2024р.; Копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00033877 від 5.04.2024р. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь №1/25 від « 25» квітня 2024р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000218 від 25.04.2024р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000023/2 від 25.04.2024р.. 30.04.2024р. до пп «Одеський морський торговельний порт» ВМО №4 мп «Одесапорт» Одеської митниці на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №04032024 від 4.03.2024р. позивачем, із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, було подано до митного оформлення наступну митну декларацію: митну декларацію №24UA500050005704U2 від 30.04.2024р., для визначення митної вартості товару за якою були надані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000000938 від 5.04.2024р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №WD02024000000938 від 5.04.2024р.; Коносамент (Bill of lading) №1 від 11.04.2024р.; Навантажувальний документ (Bordereau) Генеральний акт №б/н від 20.04.2024р.; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №A 1548055 від 5.04.2024р.; Загальна декларація прибуття №24UA141000395731Z0 від 15.04.2024р.; Некласифікований комерційний документ ЦЕНОВОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ №7 від 1.04.2024р.; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №04032024 від 4.03.2024р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 4.03.2024р.; Договір про надання послуг митного брокера №60 від 20.02.2024р.; Інші некласифіковані документи Certificate of Analysis №2154 від 18.04.2024р.; Інші некласифіковані документи Health Certificate № 24-41-0020 від 5.04.2024р.; Копія митної декларації країни відправлення №24160400EX00033875 від 5.04.2024р.. На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи позивачем було надано відповідь №1/30 від « 30» квітня 2024р. з поясненнями щодо кожного пункту зауважень. Відповідач, здійснивши процедуру консультацій із позивачем, склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000223 від 30.04.2024р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000025/2 від 30.04.2024р.. Позивач, вважаючи, що оскаржувані рішення та картки відмови є необґрунтованими, такими, що прямо суперечать нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень митного органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За правилами ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.23,24 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно з ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Приписами ч.1,2,3 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Положеннями ч.3 ст.53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити такі обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч.1,2 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Приписами ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. У відповідності до ч.2,3 ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Положеннями ч.9 ст.58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору. Частиною 8 ст.57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах. В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Апеляційний суд зазначає, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності, банківські платіжні доручення ідентифікуються як такі, за якими позивачем оплачений відповідно до договору товар. Поданий інвойс відповідає договору, товару вказаному у інвойсах та специфікаціях, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про розбіжності числового значення митної вартості товару. Що стосується доводів митного органу, а саме: відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, судова колегія зазначає наступне. Так, відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що з митних декларацій №24UA500050004577U3 від 10.04.2024р., №24UA500050005390U8 від 24.04.2024р., №24UA500050005391U7 від 24.04.2024р., №24UA500050005435U3 від 24.04.2024р., №24UA500050005704U2 від 30.04.2024р., вбачається, що в них в графі 37 вказано процедуру постачання "ZZ00". Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Зокрема, поставка товару здійснюється на умовах CPT, про що зазначено у товаросупровідних документах, тобто, витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з порту вивезення країни виробника товару до названого покупцем пункту призначення, вже включена до вартості. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування та транспортування, у зв`язку з чим згідно з положеннями п. п. "в" п. 1 ч. 10 ст. 58 та п.5 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачені за товар, при визначені митної вартості. Відповідно до наведеного вище, згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 4.03.2024р., за яким позивачем імпортується товар, витрати на пакування, маркування та транспортування включені у вартість товару. Що визнає і відповідач у рішеннях про коригування митної вартості товарів, а саме: «Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару», «Згідно п.2 контракту вартість пакування товару, маркування включено до ціни товару» та «Згідно п.2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару». Виходячи із вказаного та вимог пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МК України, судова колегія вважає, що в даному випадку вартість упаковки не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у наданих до митного оформлення документах (у інвойсі, пакувальному листі, тощо) цілком правомірно не зазначено окремо вартості упаковки і маркування, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, від 15 лютого 2022р. у справі за №815/6768/17, від 21 березня 2023р. у справі за №815/5817/17 тощо. Судом першої інстанції встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до п.2.2 контракту, за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість Товару, вартість упаковки (в тому числі палет), маркування, збереження Товару, оформлення всіх необхідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов доставки, зазначених в кожному додатку. Митному органу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару. Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи митного органу у спірних правовідносинах щодо необхідності надання додаткових документів та відомостей щодо вартості упаковки, вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а також документів та відомостей щодо вартості завантаження, перевезення, включених до собівартості продукції, які є складовими митної вартості, є необґрунтованими. Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності ідентичних тверджень відповідача в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, про те, що «у митній декларації країни відправлення від 5.04.2024р. №24160400ЕХ00033876, №24160400ЕХ00033878, №24160400ЕХ00033877 в графі одержувач заявлена інша особа» та від 22.03.2024р. №24160400EX00028104 в графі одержувач заявлена інша особа», оскільки як було встановлено судом першої інстанції, у наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації «код 4100 - не прямий контракт». Між виробником (експортером товару) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 41 USKUDAR/34 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - ETI SODA URETIM PAZANAK.VE ELEKT.URESAN.VE TICARET ANONIM SIRKETI, Турція) та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria). А в поданій при митному оформленні декларантом EМД від 10.04.2024 №24UA500050004577U3, у відповідності до вимог Митного кодексу України, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria). Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що митним органом у спірних правовідносинах безпідставно залишено поза увагою надані декларантом та документально відображені відомості зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів №04032024 від 4.03.2024р. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №04032024 від 4.03.2024р., за яким поставляється контракт у спірних правовідносинах, є непрямим. Саме у зв`язку із зазначеним, деякі з товаросупровідних документів, зокрема коносамент від 27.03.2024р. №1, оформлювались компанією WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI за дорученням GREENLINE CHEMICALS Ltd. Bulgaria, про що свідчить англійська абревіатура О/В (on behalf of). Проте, в поданій при митному оформленні декларантом митній декларації від 10.04.2024р. №24UA500050004577U3, у відповідності до вимог МК України, вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria). Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність митним органом доводів такого роду, як підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості, оскільки ані коносамент, ані митна декларація країни відправлення у спірних правовідносинах не є документами, що підтверджують складові митної вартості товару. Так, відповідно до ст.134 КТМ України, коносамент є документом, який підтверджує зміст та укладання договору морського перевезення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6 ч.2 ст.53 МК України). У свою чергу, відповідно до п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) №04032024 від 4.03.2024р., за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію. Як встановлено судом першої інстанції, поставка товарів здійснювалась на умовах Інкотермс CPT, згідно з якими вбачається, що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт. Таким чином, у ціну товару включена вартість перевезення, у випадку чого МК України не містить вимоги про надання митному органу окремо документів про вартість перевезення товарів, яка включені у ціну контракту та не впливають на визначення митної вартості. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що коносамент не може виступати документом, що підтверджує митну вартість товарів, оскільки згідно з умовами укладеного декларантом зовнішньоекономічного контракту витрати на транспортування включені у вартість товару. Отже, коносамент є додатковим документом, зміст якого не може вплинути на результати оформлення ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» митної декларації. Щодо посилань митного органу про те, що в оскаржуваних рішеннях №UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024 р., №UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024р., №UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024р. про коригування митної вартості стосовно того, що «відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки», судова колегія виходить з наступного. Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 N 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами). Як вбачається з митних деклараціях позивача, у товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист (Packing list), Коносамент (Bill of lading), Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin)), так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «ETI SODA» (згідно обставин митного оформлення за оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024р.) та «KAZAN SODA» (згідно обставин митного оформлення за оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024р., №UA500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024р.), у зв`язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка. Таким чином, судом першої інстанції було вірно зазначено, що оскільки в товаросупровідних документах зазначені торгівельні марки «KAZAN SODA» та «ETI SODA», то такі цілком обґрунтовано та правомірно були зазначені Позивачем при заповненні графи 31 митних декларацій у спірних правовідносинах. Крім того, митним органом в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних доводів, яким чином заявлені ним розбіжності могли б вплинути на числові показники складових митної вартості. Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання митниці на відсутність документів, які були підставою для визначення торговельної марки в наданих декларантом комерційних та товаросупровідних документах, не можуть бути визнано розбіжністю та ніяким чином не впливають на правильність визначення митної вартості товару та його числових значень. Щодо посилань митного органу на те, що в оскаржуваних рішеннях №UА500050/2024/0000017/2 від 10.04.2024р., №UА500050/2024/0000022/2 від 24.04.2024р., №UА500050/2024/0000021/2 від 24.04.2024р., №UА500050/2024/0000023/2 від 25.04.2024р. про коригування митної вартості, зазначено, що «Заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234) Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, б. 26, оф.146», та в оскаржуваному рішенні №UА500050/2024/0000025/2 від 30.04.2024р. стосовно того, що «Заявлено декларантом митна вартість товару за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких було здійснено раніше для даного товару», судова колегія виходить з наступного. Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені ч.2 ст.58 МК України. Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. При цьому, судова колегія вважає, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей. Натомість, митним органом не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Разом з тим, судова колегія вважає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів. Самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з оскаржуваних рішень, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим ніж заявлено декларантом. Разом з тим, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до безумовного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору. Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не встановлений. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДПС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №820/17417/14, від 4.09.2018р. у справі № 818/1186/17). Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме лише зазначення у рішеннях про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформлених митних декларацій з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням законності та обґрунтованості коригування митної вартості товару за резервним методом. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за методом не за ціною договору, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не зазначив країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасування такого рішення. За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що митним органом, як суб`єктом владних повноважень не доведено, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Враховуючи, що позивачем були надані для митного оформлення товару документи, необхідні для визначення його митної вартості, яка була задекларована, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять суттєвих розбіжностей, тощо, судова колегія приходить до висновку, що відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є неправомірною, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Грінлайн Хімія», шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень митного органу про коригування митної вартості товарів та як наслідок визнання протиправними та скасування оскаржуваних карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко