Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/4038/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4038/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач) суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року (суддя О.А. Черниш) у справі № 340/4038/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо розрахунку його пенсії за віком під час переведення з пенсії по інвалідності за заявою від 30.06.2023 року без урахування страхового стажу, набутого після призначення пенсії по інвалідності, а також без урахування положень абз.3 ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 30.06.2023 року перерахунок його пенсії за віком із зарахуванням до його страхового стажу періодів роботи з 01.04.2021 року по 31.10.2022 року та періодів отримання допомоги по безробіттю з 01.02.2020 року по 15.07.2020 року, з 12.11.2022 року по 10.02.2023 року згідно записів його трудової книжки НОМЕР_1 та індивідуальних відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по формі ОК-5, а також із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював на Смолінській шахті на підземних роботах та має понад 11 років роботи шахтаря. З 20.01.2020 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання та призначено пенсію по інвалідності. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №340/9923/23 його переведено на пенсію за віком на пільгових умовах з 30.06.2023 року. При цьому до його страхового стажу не були зараховані періоди його роботи та отримання допомоги по безробіттю, що мали місце після призначення пенсії по інвалідності (страховий стаж пораховано до 31.01.2020 року включно), а при розрахунку розміру пенсії за віком не було застосовано середню заробітна плату (дохід), визначену частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як це передбачено абзацом 3 частини 3 статті 45 цього Закону. Позивач не погоджується з розрахунком його страхового стажу та розміром його пенсії. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 без врахування страхового стажу, набутого після призначення пенсії по інвалідності, а також без застосування положень абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для обчислення розміру пенсії за віком страховий стаж, набутий ним після призначення пенсії по інвалідності; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 30.06.2023 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням переглянутого страхового стажу, врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що на момент призначення пенсії по інвалідності (20.01.2020 року) і по 15.07.2020 року, а також з 12.11.2022 року по 09.02.2023 року позивач, перебуваючи на обліку у державній службі зайнятості як безробітній, отримував допомогу по безробіттю, тож відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV ці періоди мають бути включені до страхового стажу. Крім того, у період з 01.04.2021 року по 31.10.2022 року позивач працював на Новокостянтинівській шахті ДП "СхідГЗК" та набув додатковий страховий стаж. Тож відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV відповідні повні та неповні місяці роботи (пропорційно сплаті страхових внесків) також мають бути включені до страхового стажу. Суд дослідив, що пенсійний орган у травні 2024 року при прийнятті рішення №111450000803 від 14.05.2024 року цей додатковий страховий стаж, набутий позивачем після призначення пенсії по інвалідності, а саме з 01.02.2020 року, не врахував і до розрахунку стажу не включив, чим порушив вимоги абзацу 8 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV. Суд звернув увагу, що страховий стаж позивача, безпідставно не врахований пенсійним органом, становить 2 роки 1 місяць 7 днів, а саме: з 01.02.2020 року по 15.07.2020 року період отримання допомоги по безробіттю (страховий стаж 5 місяців 15 днів), з 01.04.2021 року по 31.10.2022 року робота на Новокостянтинівській шахті ДП "СхідГЗК" (страховий стаж 1 рік 4 місяці 24 дні), з 12.11.2022 року по 09.02.2023 року період отримання допомоги по безробіттю (страховий стаж 2 місяці 28 днів). Суд вважав, що неправильне визначення пенсійним органом у травні 2024 року кількості місяців страхового стажу позивача призвело до заниження коефіцієнту страхового стажу, що зумовило заниження розміру пенсії, належної позивачу до виплати з 30.06.2023 року. Також, суд дослідив, що страховий стаж, набутий позивачем після призначення пенсії по інвалідності, становить понад 24 місяці, що відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV дає йому право на обчислення його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передують року звернення із заявою про перехід на пенсію за віком. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що на виконання рішення суду позивача переведено з пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 з 30.06.2023 року. Зазначає, що оскільки позивач не набув 24 місяці страхового стражу, після призначення пенсії по інвалідності, підстави для проведення перерахунку пенсії з застосуванням середньої заробітної плати визначеної ч.2 ст. 40 Закону №1058 відсутні. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач з 2007 року працював на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці у Смолінській шахті ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", з якої звільнився 21.06.2019 року. Позивачу з 20.01.2020 року встановлено ІІІ групу інвалідності довічно, причина інвалідності - професійне захворювання. У лютому 2020 року позивач, досягнувши 47 років, звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 13.02.2020 року про призначення йому пенсії по інвалідності. Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №111450000803 позивачу з 20.01.2020 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону (шифр пенсії 333). Згідно з цим рішенням страховий стаж позивача склав 40 років 8 місяців 8 днів. Із них: стаж роботи за Списком №1 11 років 8 місяців 20 днів, додатковий стаж за Списком №1 11 років, врахований період з дня встановлення інвалідності до досягнення позивачем пенсійного віку 12 років 2 місяці 24 днів). Коефіцієнт страхового стажу, визначений відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із суми місяців страхового стажу (488 місяців) склав 0,40667. Заробітна плата, врахована для обчислення пенсії, склала 12 808, 07 грн. (7763, 17 грн. х 1,64985), де: 7763, 17 грн. показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017, 2018, 2019 роки; 1, 64985 індивідуальний коефіцієнт заробітку, визначений із заробітної плати з 01.07.2002 року по 29.02.2020 року. Після звільнення з роботи, а також після призначення пенсії по інвалідності позивач перебував на обліку в центрі зайнятості і отримував допомогу по безробіттю, а саме з липня 2019 року по липень 2020 року. З квітня 2021 року по жовтень 2022 року позивач працював на Новокостянтинівській шахті ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". З грудня 2022 року по лютий 2023 року позивач перебував на обліку в центрі зайнятості і отримував допомогу по безробіттю. У червні 2023 року позивач, досягнувши віку 51 рік, звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 30.06.2023 року про перерахунок пенсії, у якій просив перевести його на пенсію за віком з розрахунку 80% заробітку за роботу в підземних умовах. Ця заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Київській області, яке прийняло за нею рішення №27794/03-16 від 07.07.2023 року про відмову у перерахунку пенсії. Цим рішенням позивачу відмовлено у перерахунку пенсії (перехід на пенсію за віком з встановленням мінімального розміру пенсії шахтарям згідно зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці") у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Позивач не погодився з таким рішенням та у листопаді 2023 року звернувся до суду з позовом про його скасування та зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області зарахувати до страхового та пільгового стажу для пенсії спірні періоди, які не визнав цей відповідач. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №340/9923/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Київській області №27794/03-16 від 07.07.2023 року про відмову у перерахунку пенсії. Зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2023 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі. Суд у цьому рішенні вказав, що відповідачу слід врахувати висновки суду про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020), про необхідність включення до страхового стажу позивача спірних періодів його роботи, підтверджених записами у трудовій книжці, та щодо правильного обчислення пільгового стажу на підземних роботах у шахті за Списком №1, як умови визначення розміру пенсії за віком із застосуванням норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили. На запит позивача ГУ ПФУ в Київській області листом від 02.05.2024 року повідомило, що на виконання рішення суду у справі №340/9923/23 розпорядженням від 30.04.2024 року проведено перерахунок його пенсії, а електронну пенсійну справу 01.05.2023 року передано для подальшого опрацювання до ГУ ПФУ в Кіровоградській області. На запит позивача ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 30.05.2024 року повідомило, що на виконання рішення суду ГУ ПФУ у Київській області прийняло рішення №111450000803 від 14.05.2024 року про переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 з 30.06.2023 року. Між тим, у матеріалах пенсійної справи позивача відсутнє розпорядження ГУ ПФУ у Київській області від 30.04.2024 року та рішення ГУ ПФУ у Київській області №111450000803 від 14.05.2024 року про переведення його на пенсію за віком. Натомість у пенсійній справі міститься рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №111450000803 від 14.05.2024 року про перерахунок пенсії позивача шифр пенсії 103 (пенсія за віком), умови призначення робота за Списком №1, дата перерахунку 30.06.2023 року, вид перерахунку перехід з виду на вид. Згідно з цим рішенням страховий стаж позивача склав 30 років 6 місяців 18 днів Із них: стаж роботи за Списком №1 15 років 1 місяць 21 день, додатковий стаж за Списком №1 11 років. Коефіцієнт страхового стажу, визначений відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із суми місяців страхового стажу (366 місяців) становить 0,30500. Заробітна плата, врахована для обчислення пенсії, склала 12 624, 70 грн. (7763, 17 грн. х 1,62623), де: 7763, 17 грн. показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017, 2018, 2019 роки; 1,62623 індивідуальний коефіцієнт заробітку, визначений із заробітної плати з 01.07.2002 року по 31.01.2020 року. За розрахунками, наведеними у цьому рішенні, основний розмір пенсії за віком позивача обчислений відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", склав 3850, 53 грн. (12 624, 70 грн. х 0,30500). Оскільки на позивача як на шахтаря, який відпрацював на підземних роботах не менше 15 років, поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", тому відповідно до статті 8 цього Закону та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір його пенсії повинен становити 80 % заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тож пенсія позивача, обчислена відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", склала 10099, 76 грн. (12 624, 70 грн. х 80%). З урахуванням доплат розмір пенсійної виплати з 30.06.2023 року установлено в сумі 10634, 76 грн., з 01.03.2024 року в сумі 10734, 76 грн. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, не погоджуючись із підрахунком його страхового стажу та з визначенням заробітку, врахованого для обчислення пенсії за віком. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Положеннями ст. 24 згаданого закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Приписами ч.3 ст. 24 Закону №1058 встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивачу з 20.01.2020 року призначено пенсію по інвалідності на умовах Закону №1058-IV. Разом з тим, на момент призначення пенсії по інвалідності (20.01.2020 року) і по 15.07.2020 року, а також з 12.11.2022 року по 09.02.2023 року позивач, перебував на обліку у державній службі зайнятості як безробітній, отримував допомогу по безробіттю. Крім того, у період з 01.04.2021 року по 31.10.2022 року позивач працював на Новокостянтинівській шахті ДП "СхідГЗК" та набув додатковий страховий стаж. Відтак, колегія суддів вважає, що згідно приписів ст. 24 Закону №1058 ці періоди мають бути включені до страхового стажу позивача. Натомість, як правильно дослідив суд першої інстанції зі змісту матеріалів справи, скаржник у травні 2024 року при прийнятті рішення №111450000803 від 14.05.2024 року цей додатковий страховий стаж, набутий позивачем після призначення пенсії по інвалідності, а саме з 01.02.2020 року, не врахував і до розрахунку стажу не включив, чим порушив приписи Закону №1058. Крім того, суд першої правильно звернув увагу, що скаржником в супереч ч.3 ст. 24 Закону №1058 додатково до страхового стажу позивача лише 11 років. Аргументи апеляційної скарги ці висновки не спростовують. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що згідно ч.2 ст. 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Відповідно до положень ч.3 ст.45 Закону №0158 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення №111450000803 від 14.05.2024 року скаржник обчислив розмір пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017, 2018, 2019 роки, який враховувався під час призначення позивачу пенсії по інвалідності у 2020 році. Як правильно дослідив суд першої інстанції, позивач після призначення йому 20.01.2020 року пенсії по інвалідності працював на Новокостянтинівській шахті ДП "СхідГЗК", де набув страховий стаж 1 рік 4 місяці 24 дні, який підтверджується даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а також перебував на обліку у державній службі зайнятості як безробітній та отримував допомогу по безробіттю, у зв`язку з чим набув страховий стаж 8 місяців 13 днів. У реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування цей стаж облікований за кодом ЗПЗ056А3 (період одержання допомоги по безробіттю), у зв`язку з чим, страховий стаж, набутий позивачем після призначення пенсії по інвалідності, становить понад 24 місяці, що відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV дає йому право на обчислення його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передують року звернення із заявою про перехід на пенсію за віком. Відтак, аргументи скаржника, що оскільки позивач не набув 24 місяці страхового стражу, після призначення пенсії по інвалідності, підстави для проведення перерахунку пенсії з застосуванням середньої заробітної плати визначеної ч.2 ст. 40 Закону №1058 відсутні, свого підтвердження не знайшли. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій пенсійного органу щодо розрахунку пенсії за віком позивача без врахування страхового стажу, набутого після призначення пенсії по інвалідності, а також без застосування положень абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058. Зворотні аргументи скаржника про правомірність його дій є безпідставними. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 340/4038/24 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 30.01.2025 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк