Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/8049/24
від 29.01.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДУКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/8049/24 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С. Номер провадження №33/4805/78/25 Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Олянюка В.Л., потерпілої ОСОБА_2 , її захисника адвоката Козирєва І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича, в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2024 року, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2024 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Козирєв І.М. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрити за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам, що містяться у справі, поясненням учасникам ДТП, свідків. Судом не враховано, наявність причинно-наслідкового зв`язку порушення ОСОБА_1 п. 12.3, 13.3, 13.4 ПДР України із ДТП. Зазначив, що автомобіль ОСОБА_2 знаходився на перехресті у нерухомому стані, а ОСОБА_1 не вибрала безпечної швидкості, наближаючись до перехрестя та допустила зіткнення, а відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення підтверджено постановою Житомирського апеляційного суду №296/12077/23. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП. Зазначена норма є бланкетною і при встановленні винуватості особи необхідно встановити пункт ПДР України, який порушено водієм і який, окрім того, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із останнім. Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР України може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв`язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв. Причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР України встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв`язку. Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, що б мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до вимог п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Як вбачається з постанови, суддя детально вивчив зібрані у справі докази та надав їм належну правову оцінку. Зокрема, суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення жодних доказів порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 12.1, 13.1 ПДР. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №988891 від 20 серпня 2024 року, ОСОБА_1 25 жовтня 2023 року о 08-45 год в м. Житомирі, перехрестя вул. І. Мазепи та вул. Б. Тена, керуючи транспортним засобом Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 , не забезпечила безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, та скоїла зіткнення з транспортним засобом Renault Trafic НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , у результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а учасники - тілесні ушкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що за фактом дорожньо-транспортної події щодо водія Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, зокрема порушення п. 16.6 ПДР України. Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 296/12077/23 скасовано постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 28 грудня 2023 року та закрито провадження відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Також до матеріалів справи долучені фотокартки з місця ДТП з пошкодженими вищевказаними транспортними засобами. Крім того, у справі міститься висновок експертного дослідження № ЕД-19/106-24/8494-ІТ від 08 серпня 2024 року, який правильно судом першої інстанції не визнаний належним доказом, оскільки виконаний без додержання вимог ст. 273 КУпАП на підставі достеменно не встановлених та не підтверджених вихідних даних, тому й на думку апеляційного суду висновок такого експертного дослідження є сумнівним. Із сукупності зібраних у справі доказів не можливо перевірити аргументи апеляційної скарги адвоката Козирєва І.М. про те, що ОСОБА_1 допустила зіткнення із транспортним засобом ОСОБА_2 унаслідок не дотримання безпечної швидкості руху та дистанції при наближенні до перехрестя. За поясненнями водія автомобіля Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вона рухалась по вул. Б. Тена в напрямку до вул. Київської в крайній лівій смузі руху прямо на дозволеній швидкості та перетинала перехрестя на зелене світло світлофору. За поясненнями водія водія Renault Trafic д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , яка рухалась по вул. І. Мазепи у крайній лівій смузі ближче до осьової, з наміром повороту ліворуч на вул. Б. Тена, із завчасно включеним покажчиком відповідного напрямку повороту, при під`їзді до перехрестя зупинилась помітивши на зустрічній смузі руху на великій швидкості автомобіль Renault Sandero, при цьому горіло жовте світло світлофору. Вона вже була на перехресті, вивернувши колеса автомобіля ліворуч, водій автомобіля Renault Sandero допустила зіткнення з її автомобілем. Згідно п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій смузі руху, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Аналіз пункту 12.1 ПДР України указує на те, що законодавцем не визначено конкретної швидкості, яку повинен дотримуватись водій у відповідній дорожній ситуації. Визначення такої швидкості віднесено до компетенції водія за необхідності урахування ним обставин, визначених у п. 12.1 ПДР України для досягнення тих цілей, які передбачені тим же пунктом. Суд вважає, що поняттям «безпечне керування транспортним засобом» охоплюється необхідність вчинення водієм усього комплексу дії, пов`язаних із керуванням автомобілем для запобігання негативних наслідків у вигляді наїзду на людей, перешкоди, зіткнення автомобілів тощо, у тому числі і можливості зупинки автомобіля у випадку виникнення обставин які вимушують водія вчинити такі дій. До цих обставин відноситься і раптова зупинка транспортного транспорту, що рухається попереду. Підсумовуючи викладене, пояснення обох водіїв - учасниць ДТП є взаємовиключними, кожна з яких вказує на дотримання нею правил дорожнього руху. Проте зібраними у справі доказами встановити це неможливо. Оскільки переконливих доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, суддя обґрунтовано закрив провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи захисника Козирєва І.М., що порушення ОСОБА_1 п.п. 12.3, 13.3, 13.4 ПДР України знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП не узгоджуються із фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо неї, та зазначених пунктів інкримінованого правопорушення, а суд розглядає справу в межах наданих доказів і не вправі змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення, в т.ч. інкриміновані особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, норми ПДР України. Вимоги апеляційної скарги про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і закриття провадження по справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на матеріалах справи не ґрунтуються. Додаткових об`єктивних доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті рішення суддею, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі захисником Козирєвим І.М. не наведено і до апеляційного суду не надано. За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП при відсутності у її діях порушень пунктів 12.1 та 13.1 ПДР України. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 13 листопада 2024 року, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь