Постанова Одеський апеляційний суд № 522/10791/24-Е

Номер провадження: 22-ц/813/2985/25 Справа № 522/10791/24-Е Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.01.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року в цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, ВСТАНОВИВ: 03.07.2024 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Дуброва Валерія Вадимівна звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно пенсії у розмірі 62 208,80 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 призначено пенсію з 03.08.2022, як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, яка пов`язана з захистом Батьківщини відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування». У зв`язку з одночасним отриманням пенсії ОСОБА_1 в ГУ ПФУ в Одеській області згідно Закону №1058 та в ГУ ПФУ в Запорізькій області згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» утворилася переплата пенсії за період з 01.09.2023 по 30.04.2024 на загальну суму 62 208,80 грн та винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 30.04.2024 №1722. Головним управлінням ПФУ в Одеській області надіслано лист від 30.04.2024, яким повідомлено відповідача про виникнення переплати пенсії та способи її погашення. Однак, кошти на рахунок Пенсійного фонду України не повернуто (а.с. 1-22). Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 року у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вирішено відмовити (а.с. 50-52). 15.11.2024 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що не погоджується із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, на думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги, що виникнення переплати пов`язане з помилковим поновленням виплати пенсії з вересня 2023 року відповідно до Закону України від 27.07.2023 №3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», що призвело до неправомірної виплати подвійної пенсії та виникнення переплати. З огляду на це, апелянт вважає, що кошти в розмірі 62208,8 грн на підставі. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають безумовному поверненню відповідачем, як такі, що набуті без достатньої правової підстави. Тому, апелянт просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 та ухвалити нове про задоволення позовних вимог (а.с. 57-63). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.11.2024 року було відкрито апеляційне провадження та справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 66-68). У зв`язку із надходженням апеляційної скарги безпосередньо на адресу апеляційного суду, матеріали цивільної справи № 522/10791/24 було витребувано з Приморського районного суду м. Одеси (а.с. 69), які надійшли до апеляційного суду 05.12.2024 року (а.с. 72). Сторони своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. У відповідності до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Сторони в судове засідання не викликались. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи. 03.08.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 01.12.2022 ОСОБА_1 по особовому рахунку НОМЕР_1 припинено виплату пенсії, згідно листа про проведення виплат пенсії по лінії Міністерства оборони ГУПФУ в Запорізькій області №0800-0308-9/43306 від 20.10.2022, про що свідчить атестат щодо виплати грошових коштів від 01.11.2022 (а.с.8). Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 23.04.2024 з листом, яким просить надіслати атестат про зняття з обліку, а також наявні в пенсійній справі оригінали виписок медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 , який з 17.10.2022 отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Проінформовано про те, що Управлінням ПФУ в Одеській області всупереч Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поновлено в 2023 році виплату ОСОБА_1 пенсії (а.с. 10). У довідці від 30.04.2024 Управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вказано, що ОСОБА_1 отримував пенсію за віком, і її виплата за період вересень 2023 року квітень 2024 року склала 62 208,80 грн (а.с.9). Позивач 30.04.2024 склав лист ОСОБА_2 щодо повернення коштів у зв`язку з подвійною виплатою (а.с.11), однак доказів направлення такого листа відповідачу представлено не було. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, посилаючись на відповідні положення ст. 1215 ЦК України, з урахуванням обставин справи, дійшов висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог, оскільки платежі, що прирівнюються до пенсії не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому, суд першої інстанції вказав, що не може погодитись, що в даному випадку з боку юридичної особи була наявна рахункова помилка. Відсутня і недобросовісність з боку набувача, зазначав суд першої інстанції. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Матеріалами справи в свою чергу встановлено, що звертаючись до суду із відповідною апеляційною скаргою, апелянт посилається на помилкові висновки суду першої інстанції щодо відсутності рахункової помилки з боку позивача, а тому на думку апелянта в даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 1212 ЦК України щодо повернення безпідставно набутого майна, у зв`язку із чим слід зазначити наступне. Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Натомість, положення ст. 1215 ЦК України містить відповідний перелік випадків за наявності яких безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, а саме: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі № 753/15556/15, положеннями ст. 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум. Аналогічні висновки щодо застосування відповідних положень ст. 1215 ЦК України також містяться у постановах ВС від 25.04.2018 року по справі № 524/2029/17; від 03.05.2018 року по справі № 473/2859/17; від 26.06.2018 року по справі № 174/404/16. Згідно норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення № 6-4 вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних (постанова КАС ВС № 260/4933/21 від 19.05.2023 року). До рахункових помилок, в свою чергу, належать неправильність в обчисленнях, дворазове нарахування виплат за один і той самий період тощо, тобтоне можуть вважатися рахунковою помилкою неправильне застосування норм закону та нормативно-правових актів. Зазначеного висновку також дійшов ВСУ в постанові від 20.06.2018 року по справі № 501/2500/15. Тобто, «рахункова помилка це результат неправильного застосування правил арифметики» (постанова ВС від 20.06.2018 року по справі № 501/2500/15). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 03.08.2022 року отримував пенсію відповідно до ЗУ ««Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з інвалідністю третьої групи. 01.12.2022 припинено виплату пенсії, згідно листа про проведення виплат пенсії по лінії Міністерства оборони ГУПФУ в Запорізькій області №0800-0308-9/43306 від 20.10.2022, про що свідчить атестат щодо виплати грошових коштів від 01.11.2022 (а.с.8). З вересня 2023 року ГУ Пенсійного фонду в Одеській області ОСОБА_1 було поновлено виплату пенсії відповідно до ЗУ від 27.07.2023 року № 3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження воєнного стану в Україні» та на підставі надходження на адресу пенсійного фонду виписки з акту огляду МСЕК від 25.01.2023 року серії 12 ААГ № 504335, у зв`язку із чим, на думку апелянта, відповідачу в період з вересня 2023 року по квітень 2024 року були нараховані кошти, якій у відповідності до ст. 1212 ЦК України є безпідставно набутими та підлягають повернення. З огляду на вищенаведене та встановлені матеріали справи, в тому числі безпосередньо на підстави нарахування пенсії, враховуючи сталу судову практику розгляду даної категорії справ, згідно якої рахункова помилка розуміється виключно як результат неправильного застосування правил арифметики, яка може проявлятися наприклад як неправильність в обчисленнях тощо, доводи апелянта щодо наявності в даному випадку рахункової помилки відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані. При цьому, слід зазначити також, що апелянтом в свою чергу будь-яких належних та обґрунтованих доказів на підтвердження наявності певної недобросовісності з боку відповідача, наявність якої є необхідною умовою для застосування положень ст. 1212 ЦК України, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, та необхідність в наявності якої прямо передбачена положеннями ЦК України та підлягає доказуванню безпосередньо платником відповідних грошових сум, а саме в даному випадку позивачем. Разом з тим, здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та правильністю нарахування, в тому числі й контроль за поданням відомостей щодо підстав нарахування пенсій та перевірки наданої інформації відноситься виключно до функцій ПФУ. Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені апелянтом доводи не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає апеляцій скаргу без задоволення та оскаржуване рішення без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк М.М. Драгомерецький Р.Д. Громік