Постанова Одеський апеляційний суд № 521/5885/24

Номер провадження: 33/813/344/25 Номер справи місцевого суду: 521/5885/24 Головуючий у першій інстанції Передерко Д. П. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.01.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання Подуст Т.П., представника Одеської митниці Кептене Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Крікунової Софії Олександрівни в інтересах Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2024 року у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.471 МК України, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст протоколу про порушення митних правил та судового рішення 19.01.2024 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0059/50000/24 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України. За вказаним протоколом 19.01.2024 о 11.21 год в зону митного контролю пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород Дністровський» Одеської митниці з метою перетину митного кордону, у напрямку «виїзд з України», прибув рейсовий автобус, в якому прямувала в якості пасажира ОСОБА_1 . Під час прикордонномитного контролю вказаного транспортного засобу, при огляді багажу у пасажирки ОСОБА_1 в особистій сумці без ознак приховування від митного контролю та без застосування технічних засобів митного контролю було виявлено лікарській препарат «Корвалтаб», 14 блістерів по 10 пігулок, загальна кількість 140 пігулок (препарат містить фенобарбітал 7,5 мг). Доступ до виявлених медпрепаратів нічим не ускладнювався. Зазначений медичний препарат ОСОБА_1 визнала своєю власністю. Виявлений препарат знаходиться у списку 2 таблиці IІІ «Переліку психотропних речовин, обіг яких обмежено», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 зі змінами та доповненнями. Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 не заявила митному органу точні відомості про переміщувані нею через митний кордон предмети, які підлягають обов`язковому декларуванню та обмежені до переміщення через митний кордон України. Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 19.12.2024 ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України, на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю скоєного, суд обмежився усним зауваженням. Провадження по справі закрито. Предмети, вилучені згідно протоколу про порушення митних №0059/50000/24 від 19.01.2024, - конфісковано в дохід держави. Короткий зміст доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник митниці просить скасувати постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19.12.2024, визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, та накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції зазначеної статті. В обґрунтування апеляційної скарги представник зазначила, що: -звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом; - обравши під час переміщення через митний кордон України смугу руху «зелений коридор», ОСОБА_1 своїми діями заявила, що не переміщує товарів та предметів заборонених або обмежених до переміщення. Про наявність медичних препаратів вона не заявила під час усного опитування, не задекларувала їх письмово; документів які б містили інформацію про захворювання, рецептурні призначення лікаря тощо, не надала; - суд не врахував кількість медичного препарату «Корвалтаб», який переміщувала ОСОБА_1 , а саме 140 пігулок, які сумарно містять в своєму складі психотропну речовину «фенобарбітал» у вазі 1050 г, що з огляду на Наказ МОЗ від 01.08.2000 №188 свідчить про особливо великий розмір, що не може розцінюватись судом як малозначність; - матеріалами справи доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, підстави для звільнення її від відповідальності - відсутні. В судовому засіданні представник митниці Кептене Д.А. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та захисник Бойченко Г.А., будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились. Від захисника Бойченка Г.А. 27.01.2025 надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності, в якій, серед іншого, зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення та просив суд врахувати відсутність у ОСОБА_1 відповідної мети та умислу на порушення митних правил. Зазначив, що в інструкції до вказаного препарату передбачено категорії відпуску за рецептом або без рецепта, в залежності від кількості блістерів в упаковці, однак представниками митниці не з`ясовано в яких саме упаковках ОСОБА_1 придбала в аптеці пігулки «Корвалтаб». Ця обставина, за позицією захисника, має важливе значення для з`ясування того чи потрібний був останній рецепт на придбання пігулок чи ні і, як наслідок, усвідомлення обмеження щодо вивезення вказаного препарату за межі території України. Враховуючи наведене та з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП, у суду апеляційної інстанції відсутні перешкоди для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та захисника в її інтересах . Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши представника митниці, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке. Мотиви апеляційного суду Відповідно до положень ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно з ч.1 ст.466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України). Положеннями ст.489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Згідно зі ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Дії ОСОБА_1 у цій справі кваліфіковані за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.471 Митного кодексу України. За положеннями ч.3 ст.471 МК України недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої. При цьому, вказана стаття має примітку такого змісту: «Недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")». Матеріалами справи підтверджено виявлення у ОСОБА_1 в особистій сумці без ознак приховування від митного контролю та без застосування технічних засобів митного контролю лікарській препарат «Корвалтаб», 14 блістерів по 10 пігулок, загальна кількість 140 пігулок (1 пігулка містить фенобарбітал 7.5 мг). Виявлений медичний препарат, в якому міститься речовина «фенобарбітал», знаходиться у списку 2 таблиці IІІ (Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 зі змінами. Згідно Переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436 на лікарські засоби, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, необхідний дозвіл на право, ввезення (вивезення) чи на право транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. За ч.4 ст.26 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (в редакції на час виявлення порушення) фізичні особи мають право перевозити наркотичні засоби і психотропні речовини, придбані за призначенням лікаря, за наявності та на підставі рецепта, виданого закладом охорони здоров`я відповідно до вимог статей 27 і 28 цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Згідно ч.ч. 1, 2 ст.197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України. Частина 1 ст.365 МК України закріплює, що громадяни за умови дотримання вимог МК України та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не заявила митному органу точні відомості про переміщувані нею через митний кордон медичні препарати, які підлягають обов`язковому декларуванню та обмежені до переміщення через митний кордон України. При цьому, на момент перетину митного кордону України жодних дозвільних документів на переміщення через митний кордон України вищевказаних медичних препаратів ОСОБА_1 співробітникам митного органу не надала. Посилання захисника в заяві від 26.01.2025 на відсутність у ОСОБА_1 умислу на порушення митних правил не знайшли свого підтвердження, з огляду на положення ч.1 ст.9 КУпАП, яка, серед іншого, передбачає наявність вини у формі умислу або необережності. При цьому, адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість).Відтак, ОСОБА_1 повинна була й могла передбачити можливість настання шкідливих наслідків від недекларування нею товарів, які підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України. Матеріалами справи доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. При цьому, апеляційним судом враховано, що особа, яка притягається до відповідальності, не оскаржила постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19.12.2024, а в сенсі ч.7 ст.294 КУпАП справа переглядається апеляційним судом в межах апеляційної скарги, поданої представником митниці. Вирішуючи питання щодо вимог апеляційної скарги про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення відповідно до санкції статті, апеляційний суд враховує таке. Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника ступінь його вини майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Положення ст.22 КУпАП регламентують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що дії ОСОБА_1 не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, дане порушення не потягло за собою будь-яких негативних наслідків. Посилання апелянта на сумарний вміст у складі 140 пігулок «Корвалтаб» 1050 г психотропної речовини «фенобарбітал», що відповідно до Наказу МОЗ від 01.08.2000 №188 є особливо великим розміром, є необґрунтованими, з огляду на таке. По-перше, за інструкцією таблеток «Корвалтаб» 1 таблетка містить фенобарбітал 7,5 мг. Відповідно 140 таблеток сумарно містять 1050 мг (140х7,5+1050), що становить 1,05 г, а не 1050г, як зазначає апелянт. По-друге, таблицею №2, затвердженою Наказом МОЗ від 01.08.2000 №188 (зі змінами), особливо великим розміром фенобарбіталу є вага 100,0 і більше грамів, великий від 10 г до 100 г, невеликий розмір до 1,0 г. Отже, виявлені у ОСОБА_1 ліки, містять фенобарбітал у сумарній вазі 1,05 г, що є невеликим розміром у розмінні зазначеного нормативного акту. Враховуючи конкретні обставини порушення митних правил, а саме переміщення ОСОБА_1 незадекларованого лікарського засобу у кількості 140 пігулок, вартість яких, з урахуванням довідки ТОВ «Експоцентр Одеса», становить 385-420 грн., добова норма за інструкцією складає 6 пігулок, що вистачає на 23 дні, той факт, що остання порушила митні правила вперше (протилежних даних суду не надано), за місцем проживання характеризується позитивно, та те, що вчинене правопорушення не заподіяло істотної шкоди суспільним інтересам та державі, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для застосування відносно ОСОБА_1 положень ст.22 КУпАП із визнанням вказаного правопорушення малозначним та закриттям провадження у справі, обмежившись усним зауваженням. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити скаргу без задоволення, а постанову - без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що оскаржена постанова є законною та обґрунтованою, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Крікунової Софії Олександрівни в інтересах Одеської митниці залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2024 року у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.471 МК України -залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А.Артеменко