Ухвала ККС ВС № 148/1016/23

УХВАЛА 29 січня 2025 року м. Київ Справа № 148/1016/23 Провадження № 51-331 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року, встановив: У касаційній скарзі захисник ставить питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків. Відповідно до ст. 426 КПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд. Однак вказана касаційна скарга адресована Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тоді як судом касаційної інстанції у кримінальних провадженнях є Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду. Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 427 КПК України, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Однак усупереч приписам процесуального закону захисник ОСОБА_4 не надав суду касаційної інстанції документів, які підтверджують його повноваження захисника в суді касаційної інстанції. Зокрема, надавши копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 67 від 16 березня 2022 року, ОСОБА_4 підтвердив свій статус адвоката. Але він не надав документа, яким підтверджуються його повноваження захисника у конкретному провадженні на його конкретній стадії, зокрема на стадії касаційного розгляду, адже з доданої копії ордеру від 25 січня 2025 року вбачається, що цим ордером підтверджуються повноваження захисника ОСОБА_4 лише у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, тоді як такий суд вже не здійснює правосуддя. До того ж згідно з положеннями ст. 427 КПК України касаційна скарга, крім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає скаргу. Однак вказаних приписів кримінального процесуального закону захисник належним чином не виконав. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення. Всупереч викладеному, захисник у касаційній скарзі не зазначає конкретні норми права, які, на його думку, порушені судами першої та апеляційної інстанцій, а також не вказує, у чому саме полягають допущені судами порушення, які в силу положень ст. 438 КПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень статей 412-414 КПК України. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Всупереч викладеному, за змістом касаційної скарги захисник здебільшого вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Також захисником не вказано, в чому конкретно полягає невідповідність оскаржуваної ухвали апеляційного суду положенням статей 370, 419 КПК України. Також згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають узгоджуватись з їх обґрунтуванням та відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 липня 2024 року щодо ОСОБА_5 , а, в разі встановлення порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому захисник нічого не вказує про те, яке рішення має ухвалити касаційний суд щодо ухвали Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_5 , адже цією ухвалою апеляційного суду оскаржуваний вирок місцевого суду був залишений без зміни. Зазначене в касаційній скарзі формулювання касаційних вимог не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України з огляду на те, які рішення має право ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Крім цього, за змістом касаційної скарги захисник також просить ухвалити постанову, якою призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Однак таке формулювання касаційних вимог не дає можливості суду встановити, що саме просить у касаційного суду захисник: скасування оскаржуваних рішень чи їх зміну. При цьому пом`якшити засудженому покарання, яке було призначене вироком місцевого суду, й цей вирок був залишений без зміни відповідною ухвалою апеляційного суду, касаційний суд може лише шляхом зміни одночасно як вироку місцевого суду, так і ухвали апеляційного суду, тоді як захисник просить касаційний суд просто призначити більш м`яке покарання і не ставить питання про зміну вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду у зв`язку з цим. Також частиною 5 статті 427 КПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак захисник не долучив до касаційної скарги належним чином завіреної копії оскаржуваної ухвали Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року. Зазначені порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі положень ч. 1 ст. 429 КПК України залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Протягом визначеного строку захисник має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Керуючись положеннями ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання вимог ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3