Ухвала КЦС ВС № 754/18197/19

У х в а л а 27 січня 2025 року м. Київ Справа № 754/18197/19 Провадження № 61-15840ск24 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця) на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 8 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Решетник Ірини Сергіївни - про визнання заповіту недійсним і в с т а н о в и в : 1. 28 листопада 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху. (1) Щодо підстав касаційного оскарження

4. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржниця такі підстави не конкретизувала. 4.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: (1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України); (2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України). (3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); (4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). 4.2. За змістом наведених приписів особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави). 4.3. Скаржниця у касаційній скарзі зазначила, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 761/4564/19, від 14 лютого 2023 року та від 9 листопада 2023 року у справі № 199/104/20. Однак скаржниця не вказала, які саме висновки із зазначених постанов не врахував апеляційний суд, і яку норму він застосував без урахування цих висновків. Тому повинна додатково обґрунтувати підставу касаційного оскарження. (2) Щодо дотримання принципу рівності

5. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України). 5.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору та документ із назвою «доказ отримання копії рішення суду апеляційної інстанції…». Однак не надала копії таких документів відповідно до кількості інших учасників справи. 5.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржниця має подати копії всіх додатків до касаційної скарги відповідно до кількості інших учасників справи. (3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

7. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці. Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України, у х в а л и в :

1. Залишити без рухукасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 8 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 2 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Решетник Ірини Сергіївни - про визнання заповіту недійсним.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Д. А. Гудима