Постанова 4811 № 447/3024/24

Справа № 447/3024/24 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В. Р. Провадження № 33/811/44/25 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст. 36 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави. Згідно постанови судді, 14 жовтня 2024 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_1 у смт. Розділ по вул. У. Кравченко, 1 а, керуючи транспортним засобом марки «Фіат Пунто» н.з. НОМЕР_1 , будучи неуважним, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості та інтервалу, допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Вольво V 50», н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 13.1, п. 12.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП. Крім цього, 14 жовтня 2024 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_1 у смт. Розділ по вул. У. Кравченко, 1 а, керуючи транспортним засобом марки «Фіат Пунто» н.з. НОМЕР_1 здійснивши ДТП поїхав з місця ДТП до приїзду працівників поліції. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст. 122-4 КУпАП. Крім цього, 14 жовтня 2024 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_1 у смт. Розділ по вул. У. Кравченко, 1 а, керував транспортним засобом марки «Фіат Пунто» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, що він не керував транспортним засобом, керувала інша особа. Звертає увагу на те, що місцевий суд не допитав потерпілого та свідка. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративних правопорушень. Справа двічі 17 січня та 28 січня 2025 року призначалася до розгляду в приміщенні Львівського апеляційного суду, однак правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання для участі в розгляді справи двічі не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, і клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за його відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, який грунтується на сукупності досліджених та перевірених судом доказів. Такий висновок суду першої інстанції, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у постанові, обгрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №917198, серії ААД №917205, серії ААД №917204 від 14 жовтня 2024 року, де викладені фабули вчинених правопорушень; схемою місця ДТП від 14 жовтня 2024 року, якою зафіксовано місце ДТП, місце знаходження транспортного засобу та характер пошкоджень отриманих ТЗ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА №726141 від 14 жовтня 2024 року; копією направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Новороздільска міська лікарня»; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; письмовими заявами ОСОБА_2 від 14 жовтня 2024 року; відеозаписом події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що такі є належними, допустимими, а також достатніми, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП. Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині недоведення факту керування ним транспортним засобом 14 жовтня 2024 року, то такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, а невизнання ним своєї вини у скоєному суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинені правопорушення, та відхиляє їх. Щодо тверджень апелянта про нездійснення суддею першої інстанції допиту потерпілого та свідків, то такі апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виклик у судове засідання та допит потерпілого і свідків є правом, а не обов`язком суду. Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративних правопорушень, які мали місце 14 жовтня 2024 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень. Отже, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку, і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції, в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 та ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. Таким чином, доводи правопорушника ОСОБА_1 про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції враховуючи дані про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступенем тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення із врахуванням положень вимог ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне відмовити правопорушнику ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції стосовно останнього залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.