LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805282/1495/24

від 29.01.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Гарбузюка Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Любарського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року без змін.

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №282/1495/24 Головуючий у 1-й інст. Носач В. М. Номер провадження №33/4805/163/25 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника адвоката Гарбузюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Гарбузюка Олександра Олександровича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 21 жовтня 2024 року о 18-53 год по вул. Незалежності в с. Глезне Житомирського району Житомирської області керував транспортним засобом марки ЮМЗ 6 державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд проходив у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотест Драгер з результатом 0,56 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Гарбузюк О.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також законної зупинки його за кермом працівниками поліції, тому незаконні дії останніх ставлять під сумнів усі їх подальші дії. Складену щодо ОСОБА_1 постанову не вважає доказом керування транспортним засобом за відсутності інших доказів. На думку захисника, протокол про адміністративне правопорушення також не може вважатися доказом вини водія, оскільки складений за формою, не передбаченою законом. Крім того, зазначив, що під час проведення огляду на стан сп`яніння відеозапис не зафіксував на екрані приладу будь-яких показників. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення недоведена. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисник - адвоката Гарбузюка О.О., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, доходжу наступного висновку. Так, частиною 7 ст. 294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №155799 від 21 жовтня 2024 року; копією постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 21 жовтня 2024 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеному за допомогою приладу Алкотестер Drager за виявленими ознаками сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, результат позитивний - 0,56 проміле; чеком засобу вимірювальної техніки Alcotest Drager 6810, тест № 975 від 21 жовтня 2024, результат 0,56 проміле; розпискою від 21 жовтня 2024 року про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; розпискою про інформування про порядок застосування спеціального технічного засобу; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; відеозаписами з автомобільного відеореєстратора та нагрудної портативної камери поліцейського. Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На думку апеляційного суду процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону. Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735(далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 . За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та службового автомобіля. Так, з матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що з трактора, двигун якого був у заведеному стані, вийшов ОСОБА_1 . На запитання працівників поліції останній повідомив, що документів водія та на транспортний засіб з собою не має. Працівники поліції роз`яснили водію причину зупинки відсутність на тракторі захисних щитків та бризговиків, а також, що порушенням є відсутність у водія відповідних документів. Разом з тим, працівник поліції виказав підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння у зв`язку із запахом алкоголю з ротової порожнини. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер 6810 ОСОБА_1 погодився. Поліцейські надали йому на вибір запечатаний мундштук, який він власноруч розпечатав, пояснили порядок його використання, зробили контрольний забір повітря та у присутності працівників поліції він пройшов огляд із позитивним результатом 0,56 проміле. Далі водію роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, складені адміністративні матеріали, водія відсторонено від подальшого руху за кермом транспортного засобу, видали тимчасовий дозвіл. Варто зазначити, що усі складені щодо ОСОБА_1 працівниками поліції адміністративні матеріали той підписав без заперечень та зауважень, погодивши їх зміст та результати огляду. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення пояснив, що вживав пиво. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував, натомість вказував, що живе неподалік, на тракторі «горав города». Неодноразово пропонував поліцейським домовитись за правомірну вигоду. Також наданими працівниками поліції відеозаписами підтверджено, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». У даному випадку після зупинки трактора водію надані чіткі роз`яснення щодо мотивів зупинки, а тому його подальші дії регламентуються нормами п. 2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв`язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля, тому доводи захисника щодо упередженості працівників поліції, суд вважає надуманими та необґрунтованими. Окрім того, постановою серії ЕНА №3313660 від 21 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1.б ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка підписана водієм, підтверджується факт керування ним транспортним засобом. Відомостей щодо її оскарження та скасування матеріали справи не містять. Зазначені вище відеозаписи відповідають п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП. Розділом ІІ п. 7 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 0,56 проміле, що значно перевищує допустиму норму та свідчить про беззаперечне перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння. Під час перегляду вказаного відеозапису апеляційним судом не встановлено будь-яких порушень з боку працівників поліції відносно ОСОБА_1 ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року, якими закріплена процедура проведення огляду особи на стан сп`яніння. Посилання захисника щодо відсутності на відеозаписах будь-яких показників на екрані приладу Драгер спростовуються вищевказаними відеозаписами, під час проведення огляду водію надавались для ознайомлення дані на приладі щодо контрольного забору повітря, готовності приладу до аналізу, а також результат самого огляду. Відсутність їх на відео зумовлено темною порою доби, у зв`язку з чим екран приладу на відео засвічений. Апеляційний суд відхиляє аргументи скарги щодо неналежної форми протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ч. 1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Долучений до матеріалів справи роздрукований за допомогою спеціальних технічних засобів протокол за формою та змістом відповідає вимогам вищевказаної інструкції, тому є належним та допустимим доказом. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Гарбузюка Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Любарського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»