Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/7566/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" січня 2025 р. Справа№ 910/7566/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Суліма В.В. Гаврилюка О.М. перевіривши матеріали апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 910/7566/22 ( суддя - Чебикіна С.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 12 375,00 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 12 375 грн. заборгованості за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/4449918 на підставі ст. 992 ЦК України та ст. ст. 36, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що внаслідок ліквідації Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - страхова компанія) за ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 до відповідача перейшло зобов`язання, невиконане страховою компанією за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №№ АІ/4449918, право на яке перейшло до позивача на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №5/31-12/2015 від 31.12.2015. Відповідачем здійснено часткову оплату лише суми страхового відшкодування, 3% річних та інфляційні втрати, залишилось невиконаним зобов`язання зі сплати пені в розмірі 12 375,00 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Позов задоволено повністю. Стягнуто з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 12 375 грн. пені, 2 481 грн. судового збору та 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів Не погодившись з прийнятим рішенням, Моторне (транспортне) страхове бюро України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги проводити з викликом сторін. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 по справі № 910/7566/22. Відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі до Моторного (транспортного)страхового бюро України. Розподілити судові витрати. В обґрунтування поданої апеляційної скарги МТСБУ посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи. На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що строк позовної давності обраховується не з моменту ДТП, а з моменту, визнання ПАТ "СК "Україна" банкрутом. Суд неправомірно не застосував строк позовної давності. МТСБУ вказує, що позивач звернувся з позовом із пропуском загального строку позовної давності, а тому підлягають застосуванню наслідки пропуску строків позовної давності - відмова в позові у повному обсязі. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 грошові зобов`язання ПрАТ "СК "Україна" вважаються повністю погашеними, в свою чергу МТСБУ не є ані правонаступником, ані стороною, договору обов`язкового страхування. Також скаржник вважає, що відповідальність за порушення грошового зобов`язання не входить у зобов`язання страховика, який визнаний банкрутом, та не може бути покладена на МТСБУ, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер. Апелянт вказує, що зазначені твердження підтверджуються Висновком науково-правової експертизи на запит МТСБУ щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 07.06.2022, затвердженим Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, профессором Н.М. Пархоменко. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2022 справу № 910/7566/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: ОСОБА_1, Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 витребувано справу № 910/7566/22 у Господарського суду міста Києва. 28.11.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/7566/22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суд міста Києва від 27.10.2022 у справі № 910/7566/22 - залишено без руху, роз`яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги. 09.12.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено платіжне доручення № 9807785 від 18.11.2022 про сплату судового збору в сумі 3721, 50 та докази направлення апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал». В клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги викладено клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7566/22 до закінчення касаційного перегляду справи № 910/16820/21 Верховним судом. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/7566/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку в касаційному порядку Верховним Судом справи № 910/16820/21. 19.07.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №910/16820/21. У зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звільнено у відставку, здійснити розгляд справи неможливо. Відповідно до пп. 2.3.25., 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 р., за допомогою автоматизованої системи має бути здійснено заміну судді ОСОБА_1 у складі визначеної колегії головуючий Ткаченка Б.О. суддів ОСОБА_1, Гаврилюк О.М., для розгляду вказаної вище справи, про що сформувати відповідний протокол. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 апеляційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 910/7566/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 прийнято справу № 910/7566/22 за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О. судді - Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Поновлено апеляційне провадження у справі №910/7566/22. Зважаючи на воєнний стан в Україні, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного. Судом встановлено, що 31.08.2015 року на автодорозі Лохвиця-Гадяч-Охтирка КПП В-Писарівка 113 км. + 150м., відбулася ДТП за участю транспортних засобів Opel Kadett, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.10.2015 року у справі № 623/4524/15-п водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Opel Kadett, д.н.з. НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль ВАЗ 21101, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до висновку № 090 від 30.09.2015 року автотоварознавчого дослідження по визначененно суми збитку матеріальний збиток завданий власнику автомобіля ВАЗ 21101 д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП без урахування ВТВ становить 56 844,78 грн. Наявними у матеріалах справи копіями договорів, а саме: про відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування від 27.11.2015 року, який укладено між ОСОБА_3 та Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем та про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-11/2015 від 30.11.2015 року, який укладено між Фізичною особою-підприємцем Шияном Денисом Сергійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" підтверджується факт набуття позивачем усіх прав вимоги до винної у ДТП особи, відповідальність якої застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/4449918 від 03.11.2014 року, у т.ч. щодо виплати відшкодування за завдану шкоду у розмірі 49 500 грн. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як володільця автомобіля Opel Kadett, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4449918 на підставі Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закону) Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна". Позивачем як кредитором у деліктному правовідношенні нараховано відповідачу суми за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування завданої спірною ДТП шкоди за період з 02.12.2015 року по 02.03.2018 року у розмірі 3 340,23 грн. 3% річних, 14 911,98 грн. інфляційних втрат та 12 375 грн. пені з суми 49 500 грн. Таким чином, загальний розмір вимог позивача до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" у зв`язку з відшкодуванням шкоди внаслідок спірної ДТП склав 80 127,21 грн. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2018 року у справі про банкрутство № 910/842/18 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" визнано в повному обсязі. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2019 року у вказаній справі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" ліквідовано у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами. Відповідно до вимог п. 41.1 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Таким чином, особами, відповідальними за завдану позивачу шкоду в даному випадку є МТСБУ у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності відповідно до положень Закону та гр. ОСОБА_2 у тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком відповідно до вимог ст. 1188 ЦК. 12.09.2019 року відповідач частково виконав зобов`язання за вищевказаним договором, сплативши на користь позивача 49 500 грн. шкоди. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі № 910/12611/21 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення грошових коштів, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" грошові кошти: 3% річних - 3 340,23 грн., інфляційних втрат - 14 911,98 грн., витрат на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн. та судовий збір - 2 270,00 грн. На виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року відповідач сплатив позивачу 3 340,23 грн. 3% річних та 14 911,98 грн. інфляційних втрат. Доказів сплати решти визнаних у справі про банкрутство страховика сум за прострочення виплати відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди не надано. Згідно з вимогами п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом. Відповідно до вимог п. 20.3 ст. 20 Закону у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 624 ЦК України підлягає стягненню 7 283,21 грн. пені за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону. Судом було надано належну оцінку відзиву відповідача на позовну заяву, проте його доводи стосовно відсутності у нього обов`язку виконання зобов`язань ліквідованих страховиків щодо несвоєчасного виконання таких зобов`язань є необґрунтованими, оскільки суперечать встановленим вище обставинам. Окрім того, вони суперечать обставинам, встановленим ухвалою Господарського суду м. Києва від 15 червня 2018 р. у справі № 910/842/18 щодо обсягу грошового зобов`язання ліквідованого страховика перед позивачем, та вимогам ст. 41 Закону щодо обсягу відповідальності МТСБУ за такого страховика. Посилання відповідача на перебіг позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом суперечать вимогам ст. 264 ЦК України, оскільки такий строк був перерваний пред`явленням позивачем кредиторських вимог у справі № 910/842/18 та після ухвалення рішення про ліквідацію страховика цивільної відповідальності винуватця ДТП не сплив. За наслідком розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача пені, оскільки пеня в силу закону є невід`ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування, у зв`язку із чим задовольнив позов. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. Так, відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно- правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України). За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності). Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону. Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників. Статтею 4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі. При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування". Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері страхування. Як визначає стаття 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Бюро є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування відповідальності. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту. Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом. Для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, зокрема фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом (підпункт 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Порядок виконання зобов`язань страховика, що ліквідується, визначає стаття 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників-наземних транспортних засобів". Так, відповідно до пункту 20.1 цієї статті у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору. У разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія (пункт 20.2 статті 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом (пункт 20.3 статті 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). У випадку ліквідації страховика із встановленням його правонаступника права та обов`язки такого страховика переходять до його правонаступника у тому обсязі і на умовах, що були встановлені договором страхування, який зберігає чинність до закінчення строку його дії. Натомість пункти 20.2 та 20.3 статті 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначають випадки, за яких права та обов`язки страховика за укладеними ним договорами не переходять до правонаступників, а саме - ліквідації страховика за його власним рішенням та за рішенням визначених законом органів, що відбувається в порядку та за встановленою законом процедурою, за якою ліквідаційна комісія такого страховика виконує його обов`язки за договорами страхування шляхом акцептування та задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації. Відповідно до статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Ліквідація юридичної особи - страховика у зв`язку з визнанням його банкрутом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур з банкрутства або Закону про банкрутство, який був чинний на час порушення справи про банкрутство ПрАТ "СК "Україна" із особливостями, визначеними цим законом для банкрутства страховиків. Так, частиною сьомою статті 87 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було визначено, що страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхові виплати. Отже, однією з підстав прийняття МТСБУ на себе зобов`язань страховика, що ліквідується, є встановлення в процедурі ліквідації недостатності майна цього страховика для виконання таких зобов`язань за договорами страхування. Разом із цим згідно з положеннями пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; ґ) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; г) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою,, відповідальність якої застрахована, своїх, транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством. Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ. Інший порядок та перелік випадків передбачені для здійснення МТСБУ виплат за рахунок фонду страхових гарантій. При цьому пунктом 41.3 статті 41 цього Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування. Пунктом 22.2 Закону У країни "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну. Так, МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих. Цей, випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни, сторони у зобов`язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов`язки правопопередника у зобов`язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не. встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик, який є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17). Основна функція МТСБУ у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов`язань, фактично зводиться до забезпечення у будь-якому разі отримання потерпілою особою належного їй відшкодування. Отже, шкода, яку зобов`язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ. МТСБУ приймає на себе зобов`язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов`язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства. Наведене дає підстави для висновку про те, що МТСБУ не є правонаступником страховика, який ліквідується і щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов`язань за договорами, у розумінні статті 512 ЦК України, а натомість гарантує отримання потерпілою особою належного їй відшкодування попри ліквідацію зобов`язаного у цих правовідносинах страховика і встановлену недостатність його майна для виконання цих його зобов`язань. При цьому після такої сплати за наявності обставин, передбачених пунктом 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у МТСБУ може виникнути право регресної вимоги до осіб, визначених зазначеним положенням. Отже, МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від дорожньо- транспортної пригоди особою (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/21). Предметом спору в цій справі є вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ про стягнення пені нарахованої на суму страхового відшкодування, зобов`язання з виплати якого не виконав ліквідований страховик - ПрАТ "СК "Україна", щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов`язань за договорами страхування, у тому числі за договором страхування, право вимоги за яким набув позивач. Матеріалами справи підтверджується, що МТСБУ перерахувало на користь позивача 49 500,00 грн в рахунок виконання зобов`язань за полісом, а також на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 у справі №910/14492/21 відповідачем сплачено на користь позивача 3 340,23 грн 3% річних та 14 911,98 грн інфляційних втрат. Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України). Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону №1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Виходячи зі змісту наведеної норми, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі МТСБУ має обов`язок сплатити її (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/21). Разом із цим, МТСБУ не є правонаступником ліквідованого страховика, тобто не набуває усіх прав та обов`язків останнього як сторони у зобов`язанні, а фактично вступає у спірні правовідносини лише у разі та після встановлення факту недостатності майна страховика, що ліквідується, для погашення зобов`язань за договором страхування відповідно до рішення уповноважених законом органів, для погашення вимог кредиторів, тобто не є таким, що приймає на себе всі зобов`язання такого страховика, у тому числі і ті, які є наслідком неналежного виконання або невиконання цим страховиком власних зобов`язань за договорами страхування. Положення Закону №1961-IV не містять правових підстав покладення на МТСБУ такого ж обсягу зобов`язань за договорами страхування, який мав страховик, що ліквідований, та який набуває правонаступник у разі здійснення правонаступництва відповідно до пункту 20.1 статті 20 Закону №1961-IV, а отже, і правових підстав відповідальності МТСБУ за неналежно виконаними / невиконаними цим страховиком зобов`язаннями у вигляді нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України та пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV. МТСБУ лише здійснює відшкодування шкоди за зобов`язаннями страховика із відшкодування шкоди за договорами страхування відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо коштів / майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не несе відповідальності за прострочення виконання страховиком, а не МТСБУ, грошового зобов`язання з виплати відшкодування. Як свідчать матеріали справи, МТСБУ з моменту набуття ним обов`язку із здійснення регламентної виплати (після ліквідації страховика та отримання відповідної вимоги від позивача) не допустило прострочення виконання цього зобов`язання. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство було допущено ліквідованим страховиком - ПрАТ "СК "Україна", а не відповідачем, яким є МТСБУ. За наведених мотивів відсутні підстави для покладення на МТСБУ обов`язку із відшкодування пені, нарахованої у зв`язку із невиконанням зобов`язання за договором страхування ліквідованим страховиком, а висновки суду першої інстанцій в цій частині не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні положень Закону №1961-IV. Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи враховані висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/21, предметом розгляду якої був аналогічний спір між ТОВ "Маркс.Капітал" та МТСБУ але по іншому ДТП. Беручи до уваги встановлену колегією суддів відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", інші доводи апелянта, зокрема щодо спливу строку позовної давності, не підлягають оцінці та дослідженню. Враховуючи те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі №910/7566/22 підлягає скасуванню. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі №910/7566/22 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до приписів статті 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі №910/7566/22 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 у справі №910/7566/22 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36019, м. Полтава, вул. Колективна, 10; код ЄДРПОУ 37686922) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 2 000 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп витрат на правову допомогу.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/7566/22 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді В.В. Сулім О.М. Гаврилюк