Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/17513/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" грудня 2024 р. Справа№ 910/17513/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Тищенко О.В. Тарасенко К.В. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.12.2024 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 (повний текст складено 08.07.2024) у справі №910/17513/23 (суддя Ю.О. Підченко) за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання недійсним договору ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання договору транспортування природного газу № 2002000114 від 04.02.2020 недійсним з моменту укладення. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що сторонами не було погоджено таких істотних умов договору транспортування природного газу № 2002000114 від 04.02.2020, як визначення вартості щодобового небалансу, тобто ціни договору. Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено, що під час укладення спірного договору не було дотримано загальних вимог закону, додержання яких є необхідними для чинності правочину, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу саме відповідачем. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаним рішенням Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 27.06.2024 у справі №910/17513/23 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи та при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому скаржник стверджував, що: - підписання додатків 1, 2, їх обов`язковість та невід`ємність до договору визначена чинним законодавством, і тому обставина їх відсутності у зв`язку з непідписанням чи неузгодженням між сторонами, є обставиною, що ставить під сумнів факт узгодження сторонами всіх істотних умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором. Зміст спірного договору та відсутність підписаних додатків до нього свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, а тому є підстави стверджувати, що сторонами взагалі не погоджено предмет договору; - в судовому засіданні було достеменно встановлено та визнавалося сторонами, що Додатки 1 та 2 до спірного договору не укладалися, номінації АТ "Оператор ГРМ" не подавалися, а тому й не могли бути підтвердженими, а також була відсутня будь-яка попередня оплата. Спірний договір не відповідає вимогам ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2, 3 ст. 180 ГК України, оскільки його сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, ціна та умови, що визначені законом необхідними для договорів даного виду. За таких обставин суд першої інстанції повинен був застосувати вимоги ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 215 ЦК України та визнати спірний договір недійсним; - судом першої інстанції були відхилені клопотання та доводи АТ "Оператор ГРМ" у той час, як подані відповідачем пояснення, що повністю суперечили вимогам Закону та висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, щодо замовлення потужності на період однієї газової доби, були прийняті до уваги, незважаючи на категоричні заперечення, чим порушено принцип змагальності, чим було допущено порушення норм процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 2 та ч. 1-2 ст. 13 ГПК України; - судом першої інстанції не було надано оцінку зібраним у справі доказам, чим допущено порушення норм процесуального права, зокрема: ч. 1, ч. 3 ст. 86 ГПК України. Узагальнені доводи та заперечення сторін 19.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Узагальнені доводи відзиву відповідача зводяться до того, що: - враховуючи, що норми Закону України "Про ринок природного газу" визначають укладання договору транспортування природного газу у формі Типового договору, затвердженого НКРЕКП, Оператор ГТС та замовники послуг за таким договором, з урахуванням норм ч. 4 ст. 179 ГПК України, не можуть відступити від його змісту, але мають право конкретизувати його умови. Умови затвердженого НКРЕКП Типового договору транспортування природного газу відповідають і відображають положення Кодексу ГТС, норми якого є обов`язковими для дотримання та виконання як Оператором ГТС, так і постачальником природного газу, яким є АТ "Сумигаз". Зазначене твердження підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 по справі № 921/184/21; - наявність чи відсутність вказаних Додатків № 1 та № 2 не є свідченням того, що договір транспортування природного газу є неукладеним, оскільки, пункт 2.7. договору визначає, що вказані Додатки можуть бути невід`ємною частиною договору у випадку їх підписання. При цьому, ні умови договору транспортування природного газу, ні положення Кодексу ГТС чи іншого нормативно-правового акту не визначають, що відсутність вказаних Додатків свідчить про неукладеність договору. Відсутність в даному випадку Додатків № 1 та № 2 до договору свідчить лише про те, що замовник послуг транспортування, яким є АТ "Сумигаз" не скористався правом замовлення гарантованої та/або переривчастої потужності чи потужності з обмеженнями; - норми Кодексу ГТС свідчать про те, що саме замовник послуг зобов`язаний вчинити відповідні дії по замовленню потужності, за результатами яких сторони договору підписують Додаток № 1 чи Додаток №

2. Відтак, неукладення Додатків № 1, № 2 є свідченням того, що АТ "Сумигаз" замовлялась потужність на добу наперед. 24.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких останній заперечив доводи відповідача наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/17513/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи. 08.08.2024 матеріали справи №910/17513/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17513/23. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.08.2024, справу №910/17513/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Шаптала Є.Ю., Кравчук Г.А. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17513/23. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.08.2024, справу №910/17513/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Вовк І.В., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/17513/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. 05.09.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/17513/23. Судове засідання призначено на 15.10.2024. 11.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Судове засідання призначене на 15.10.2024 не відублося, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17513/23. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.10.2024, справу №910/17513/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Вовк І.В., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/17513/23, спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Вовк І.В., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.2024. 15.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, у зв`язку зі вільненням судді Вовка І.В. з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17513/23. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.11.2024, справу №910/17513/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/17513/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.12.2024. 26.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 02.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 02.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У судовому засіданні 10.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників учасників судового процесу У судове засідання 10.12.2024, з`явились представники сторін, які надали пояснення по справі. Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (як оператором) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (як замовником) було укладено договір № 2002000114 транспортування природного газу (далі також - договір), за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі також - послуга), на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Відповідно до п. 2.3. договору, обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженням), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Згідно з п. 2.4. договору, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС). Як передбачено п. 2.7. договору, додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право гарантованої або переривчатої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед; додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженням, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Відповідно до п. 5.1. договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з врахуванням цього договору. Пунктом 5.4. договору передбачено, що додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. Згідно з пунктом 7.1 договору, вартість послуг з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Відповідно до п. 9.1 договору, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. Пунктом 9.2. договору передбачено, у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю у оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу ГТС. Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав стверджувати, що між позивачем та відповідачем не було погоджено таких істотних умов договору, як визначення вартості щодобового негативного небалансу, тобто ціни договору. За твердженнями позивача договір не відповідає вимогам ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) та ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України далі також - ГК України), оскільки його сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, ціна та умови, що визначені законом необхідними для договорів даного виду. Заперечуючи проти заявленого позову відповідач наголошував на такому: - АТ "Сумигаз" не звертався до ТОВ "Оператор ГТС України" із вимогою щодо укладення Додатків № 1, № 2 до оспорюваного типового договору транспортування природного газу; - виходячи зі змісту положень пунктів 2.3., 2.7. договору, визначається коли додатки 1 та 2 є обов`язковими та крім того підкреслюється, що можуть взагалі не укладатися, оскільки потужність може замовлятися на період однієї газової доби, що взагалі не потребує укладання відповідних додатків та 1, 2; - типовий договір транспортування природного газу затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 і саме в редакції типового договору ТОВ "Оператор ГТС України" та АТ "Сумигаз" було укладено договір транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого. Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Згідно з ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст.ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу. Відповідно до ст. 32 Закон України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками. Оператор газотранспортної системи зобов`язаний забезпечити надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, зокрема послуги транспортування природного газу з або без гарантії реалізації права користування потужністю, послуги транспортування природного газу на різні періоди тривалості тощо. Отже, з наведеної статті вказаного Закону вбачається, що договір транспортування природного газу укладається відповідно до типового договору, затвердженого Регулятором, умовами якого визначено його предмет - забезпечення надання послуг транспортування природного газу, та передбачено, що вартість послуг транспортування природного газу встановлюється в договорі. Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 04.02.2020 укладено договір транспортування природного газу № 2002000114. На виконання вимог статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу (далі - Типовий договір) розділом II якого визначений предмет договору. Зокрема, згідно з умовами пунктів 2.1 та 2.2 розділу II Типового договору за цим Договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Відповідно до положень глави 1 розділу VIII Кодексу, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу. Згідно з умовами пунктів 2.3 та 2.7 розділу II Типового договору обсяг Послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби). Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Отже, умовами Типового договору чітко визначено предмет договору транспортування, а також обсяг послуги, що надається відповідно до спірного договору. Пунктом 6.1 договору передбачено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору ГТС здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (п.2.4 договору). Пунктом 2 гл.1 розд. ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається Оператором ГТС на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби. При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (пп.4 п.2 гл.1 розд. ІХ Кодексу ГТС). Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (пп.5 п.2 гл.1 розд. ІХ Кодексу ГТС). Відповідно до п.1 гл.7 розд. IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу / виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої Оператором ГТС. Доступ до потужності точок входу / виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої Оператором ГТС. Номінація / реномінація підтверджується Оператором ГТС відповідно до гл.1 цього розділу та вимог розд. XI цього Кодексу. Таким чином, укладення додатків №1 (розподіл потужності) та №2 (розподіл потужності з обмеженнями) є обов`язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед та / або протягом доби, які надаються у разі подання замовником Оператору ГТС відповідних номінації / реномінації. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21. Відповідно до п.1 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу / виходу. Номінація / реномінація надається через інформаційну платформу Оператора ГТС (п.7 гл.1 розд.ХІ Кодексу ГТС). Номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС). Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС). Інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується Оператором ГТС в порядку, визначеному розд. ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання Оператором ГТС замовнику послуг транспортування. Вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком №1 до цього Договору (розподіл потужності) та / або додатком №2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та / або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п.8.1 Договору). При цьому, п.8.2 договору передбачає, що вартість договірної потужності замовника, крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця (відповідно до формули, визначеної договором). Для послуг доступу до потужності на період однієї газової доби замовник зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до ст.11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі не менше від вартості послуги доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана Оператором ГТС на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації (п.8.2 договору). Тобто замовник може отримувати послуги розподілу потужності лише у разі укладення відповідних додатків №1 та №2 або у разі, якщо доступ до потужності надається на добу наперед та / або протягом доби за умови подання замовником відповідних номінацій / реномінацій через інформаційну платформу в порядку, передбаченому розд. ХІ Кодексу ГТС. Подання номінації / реномінації фактично є достатньою для надання послуг транспортування (розподіл потужності). Неподання номінації / реномінації унеможливлює надання Оператором ГТС замовнику таких послуг. Договір пов`язує оплату послуг розподілу потужності у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби з обсягами, вказаними у номінації / реномінації, що подається замовником Оператору ГТС з обов`язковою передоплатою в розмірі вартості послуги доступу до потужності, яку замовник сам визначив в поданій Оператору ГТС номінації. При цьому розрахунок вартості такої послуги здійснюється з урахуванням тарифу, встановленого Регулятором для відповідних точок входу та виходу, а не умовами договору чи додатками №1 та №2 до нього (що прямо передбачено пунктами 7.1 та 8.2 договору). Отже, укладання додатку №1 та № 2 до договору є необхідним у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчатої потужності або потужності з обмеженням, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №921/184/21 зробила висновок, що виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до договору не укладаються. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем недосягнення в належній формі згоди щодо істотних умов укладеного договору. Наведене вище спростовує доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що відсутність підписаних додатків до договору свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором. Поряд з тим, відповідно до висновків Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №921/184/21 відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом. Водночас, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17). Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи № 922/189/18. Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди. Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України). Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом). Не може бути визнаний недійсним, а також і, відповідно, вважатись нікчемним в силу закону договір, який не вчинено (не укладено). Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №910/2374/18. Таким чином, непогодження сторонами істотних умов договору не може бути підставою для визначення, що зміст спірного договору суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України), оскільки відсутність у договорі істотної умови свідчить про його неукладеність, а не про недійсність. При цьому, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема, в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивача з умовами виконання договору не може бути підставою для визнання його прав порушеними в момент укладання договору та визнання його недійсним з цих підстав (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №506/450/19). Типовий договір транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000114, укладений між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" відповідає умовам чинного законодавства України, умовам типового договору транспортування природного газу, затвердженого 30.09.2015 постановою №2493, а відтак відсутні правові підстави для визнання договору транспортування природного газу недійсним. Позивачем, в порядку приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не було доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання недійсним договору згідно частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України. Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню. Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз". Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 27.06.2024 відсутні. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/17513/23 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз". Матеріали справи №910/17513/23 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складено та підписано 27.01.2025 після виходу з відпустки судді Тарасенко К.В. Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді О.В. Тищенко К.В. Тарасенко