Постанова Кропивницький апеляційний суд № 2-1083/2001

ПОСТАНОВА Іменем України 23 січня 2025 року м. Кропивницький справа № 2-1083/2001 провадження № 22-ц/4809/193/25 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І., за участі секретаря Бойко В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Закрите акціонерне товариство Автотранспортне підприємство № 1102 «Реформа», розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року у складі судді Іванової Н. Ю. і В С Т А Н О В И В: Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та просив скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року по цивільній справі № 2-1083/2001 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «АТП-1102 Реформа» та стягнути на підставі ст. 115, 116, 117 КЗпП України на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, моральну та матеріальну шкоду. Заява мотивована тим, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року по цивільній справі № 2-1083/2001, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства закритого типу «АТП-1102 Реформа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, є незаконним, оскільки позивачу на руки було видано копію рішення суду, яке не можливо було прочитати, Крім того суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а в рішенні є посилання на докази, які такими не є. Зокрема, ОСОБА_1 отримав наказ про звільнення 15 квітня 2001 року, а в копії рішення суду, яку він отримав зазначено, що він вказаний документ отримав 05 січня 2001 року. За атких осбтавин, позивачем не були пропущені строки для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а поштові квитанції, надані відповідачем є підробкою. В судовому засіданні ОСОБА_1 просив суддю про надання можливості звернутися з позовом до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але позивача вигнали із зали суду, що стало підставою для заявлення осатннім відводу судді, який не був роглянутий. Крім того, судом було порушено строки розгляду справи, адже справа розглядалась 2 місяці і 4 дні. Судове засідання закінчилось тим, що суддя погрожуючи адміністративним арештом, вигнала ОСОБА_1 із зали суду, хоча в рішенні зазначила, що вислухала обидві сторони. Крім того, в рішенні суду не правильно зазначено дату наказу про звільнення. ОСОБА_1 зазначав, що лишився без роботи, не міг поновитися на роботі через суд, жив із сім`єю на займані кошти, а потім захворіла його дружина і він не міг її вилікувати через відсутність коштів. Позивач також залишився без сина, який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, а подальше його життя було витрачене на спробу скасувати рішення. З метою скасування рішення, ОСОБА_1 звертався в різні інстанції, а в липні поточного року він звернувся вкотре до поліції зі скаргою, на яку отримав відповідь про те, що його права порушено, а рішення від 17 квітня 2001 року повинно бути скасовано. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвала суду мотивована тим, що пропуск заявником встановленого законом присічного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами, при цьому, у разі пропуску присічного строку не має значення поважність пропуску такого строку. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною. Позивач вважає, що в поданій ним заяві було зазначено обставини, як є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як наслідок, суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за вказаною заявою. Відзив на апеляційну скаргу Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Іващенко І. Ю. підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Главою 3 Розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постановаабо ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значеннядля розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись у жовтні 2024 року до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України (а. с. 1-4). Згідно із пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішеннясуд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинутина вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставинута, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язкуз нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок,а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, пункти 7.4-7.5). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України). Таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23); від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23). З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню. Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23). Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 квітня 2001 року у справі № 2-1083/2001 в жовтні 2024 року із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою. Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в поданій ним було зазначено обставини, як є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як наслідок, суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкриті провадження за вказаною заявою, з огляду на те, що позивачем було пропущено присічний строк для подання відповідної заяви, встановлений п. 1 ч. 2 ст 424 ЦПК України, що є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від поважності причин його пропуску, а тому в даному випадку суд не входить в обговорення наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не надає відповідну оцінку навденим в заяві доводам. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачитияк такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання. Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін, суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 жовтня 2024 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 27.01.2025. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді О. Л. Карпенко О. І. Чельник