Ухвала КЦС ВС № 376/592/24

УХВАЛА 28 січня 2025 року м. Київ справа № 376/592/24 провадження № 61-15263св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пархоменка П. І.(суддя - доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Кучерук Максим Васильович, на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа - Білоцерківський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, УСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Кучерук М. В., звернувся із касаційною скаргою.

2. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження.

3. Згідно із частиною п`ятою статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

4. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, Верховний Суд вважає відсутніми підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 401 ЦПК, а тому призначає справу до судового розгляду.

5. Відповідно до частини тринадцятої статті 7, статті 34, частини першої статті 402 ЦПК справа розглядатиметься Верховним Судом у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

6. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. 7. 23 грудня 2024 року Вахненком С. В.від імені Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області через підсистему «Електронний Суд» подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 .

8. Верховний Суд вважає, що вказаний відзив на касаційну скаргу підлягає поверненню без розгляду з таких підстав.

9. За змістом частини третьої статті 182 ЦПК заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

10. Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання чи заперечення визначені у статті 183 ЦПК.

11. Письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (абзац перший частини другої статті 183 ЦПК).

12. Частиною другою статті 178 ЦПК також передбачено, що відзив підписується відповідачем або його представником.

13. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК).

14. Вахненко С. В. до відзиву на касаційну скаргу додав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), у якому, зокрема, зазначено, що керівником Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській областіє Гузь В. В.

15. Підписуючи відзив на касаційну скаргу від імені Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Вахненко С. В.діяв не як його представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що Вахненко С. В.діяв у порядку самопредставництва Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у суду теж немає.

16. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК).

17. За змістом відзиву на касаційну скаргу та доданих до нього матеріалів Вахненко С. В. не є керівником Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області. У такому разі її повноваження діяти від імені Дніпровської міської ради у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що Вахненко С. В. має право діяти у порядку самопредставництва Дніпровської міської ради на підставі саме вказаних актів.

18. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

19. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 204/10047/22 (провадження № 61-3319ск24)).

20. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

21. Разом з тим, постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 уточнено попередній висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

22. Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 58 ЦПК, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні.

23. Визначених відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК документів, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області за правилами самопредставництва, Вахненко С. В. не надано. Входження до кола власне трудових обов`язків Вахненко С. В.здійснення самопредставництва Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській областіне підтверджено.

24. Наданий Вахненко С. В.витяг з ЄДР не засвідчує наявність у нього трудових відносин із Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та входження до кола саме його трудових обов`язків здійснення самопредставництва цієї юридичної особи.

25. Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 183 ЦПК суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

26. Оскільки відзив на касаційну скаргу поданий і підписаний особою, яка не підтвердила наявність права його підписувати за правилами самопредставництва, цей відзив слід повернути без розгляду. Керуючись статтями 7, 34, 260, 401, 402 ЦПК, Верховний Суд УХВАЛИВ:

1. Призначити справу до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

2. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

3. Повернути без розгляду відзив, поданий від імені Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Вахненком Сергієм Володимироовичем, на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Кучерук Максим Васильович, на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у справі № 376/592/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков