Ухвала КЦС ВС № 569/11266/23

УХВАЛА 23 січня 2025 року м. Київ справа № 569/11266/23 провадження № 61-597 ск25 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенюк Зоряна Михайлівна, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2024 року та постановуРівненського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визначення порядку користування квартирою, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 . Позов мотивований тим, що сторони є власниками квартири АДРЕСА_1 , позивачу належить частина квартири, відповідачу - частин квартири, однак відповідач та його дружина ОСОБА_3 чинять йому перешкоди в користуванні квартирою. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2024 року, залишеним без змін постановоюРівненського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено.Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: -виділено позивачу ОСОБА_2 , у користування житлову кімнату зображену на технічному плані під № 2, житловою площею 11,9 кв. м, яка відповідає його частці в праві власності на квартиру; -виділено в користування відповідача, ОСОБА_1 , житлові кімнати зображені на технічному плані під АДРЕСА_2 технічному плані під № 6, площею - 9,4 кв. м, коридор зображений на технічному плані під № 1, площею 11,7 кв. м, ванну кімнату зображену на технічному плані під № 5, площею 2,4 кв. м, вбиральню, зображену на технічному плані під № 7, площею 1,3 кв. м, балкон, площею 1.0 кв. м, вихід з кухні. 13 січня 2025 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від імені ОСОБА_1 - адвокат Семенюк З. М. подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до вимог пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі щодо встановлення порядку користування квартирою, яка є спільною частковою власністю. Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Отже, зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та її розгляд судами попередніх інстанцій в порядку спрощеного позовного провадження, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку. Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористався. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавста, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенюк Зоряна Михайлівна, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2024 року та постановуРівненського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визначення порядку користування квартирою. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара