Ухвала КЦС ВС № 756/13061/23

УХВАЛА 23 січня 2025 року м. Київ справа № 756/13061/23 провадження № 61-588 ск25 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Воробей Ілля Вікторович, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 25% з усіх видів її заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 10 листопада 2023 року до 10 листопада 2028 року, тобто до досягнення сином 23-х років. Не погоджуючись із первісними вимогами, ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на період навчання до досягнення сином 23-х років. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 10 листопада 2023 року і до досягнення ним 23-х річного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. 13 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені ОСОБА_1 - адвокат Воробей І. В. подав касаційні скарги на вказані судові рішення, у яких просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити. Вивчивши касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). При цьому, такі справи є малозначними в силу прямої вказівки в законі незалежно від ціни позову по ним. Предметом спору у цій справі є стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, тому ця справа є малозначною в силу вимог закону. При цьому, касаційні скарги не містять мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку. Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційні скарги на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями процесуального закону могли вимагати касаційного розгляду справи, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Воробей Ілля Вікторович, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара