Ухвала КАС ВС № 260/4596/22

УХВАЛА 28 січня 2025 року м. Київ справа №260/4596/22 адміністративне провадження №К/990/46161/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі №260/4596/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказів, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), в якому просив: 1) прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; 2) визнати протиправним та скасувати наказ №57 від 26 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині: 1.1. Призвати з 26 лютого 2022 року та направити для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані і відправлені в складі команд №№..., НОМЕР_1 , ... (додаток 1). Додаток

1. Поіменний список військовозобов`язаних (резервістів), які відправленні ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі команди № НОМЕР_1 . 26. солдат ОСОБА_1 ; 3) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 капітана о/п ОСОБА_2 від 26 лютого 2022 року №3 в частині нижчепойменованих військовозобов`язаних, які прибули із районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до мобілізаційного плану, вважати призначеними, зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення: 1.29. Солдата запасу ОСОБА_1 , - Стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, I30C-100915A. Вважати таким, що з "26" лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити оклад за посадою 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень на місяць, тарифний розряд 4, шпк "солдат". Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 289% місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; 4) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 капітана о/п ОСОБА_3 від 22 червня 2022 року №111 -

5. Відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадян України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих осіб солдатського складу НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил України увільнити від займаних посад і призначити до НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони цього самого регіонального управління: солдат ОСОБА_1 , стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВОС- 100915А. Вважати таким, що з "22" червня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити оклад за посадою 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень на місяць, тарифний розряд 4, шпт "солдат". Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 289 % щомісячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; 5) оплату судового збору покласти на відповідачів в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_2 Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказів. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути, з урахуванням висновків суду, рапорти ОСОБА_1 від 21 червня 2022 року, 23 липня 2022 року та від 01 вересня 2022 року щодо звільнення його зі служби із Збройних Сил України в запас з підстав визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». У задоволені решти частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу зокрема залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 260/4596/22 повернуто скаржнику. Верховний Суд ухвалою від 11 грудня 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Вирішуючи заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить з такого Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Право на касаційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку касаційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом. Умовою прийнятності касаційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 330 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору. Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ). Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору. Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Доводи скаржника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір в подальшому. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає. В той же час, відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, для надання можливості скаржнику сплатити судовий збір в повному обсязі. Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 121, статтею 332,КАС України, Суд - УХВАЛИВ :

1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для сплати судового збору в повному обсязі.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду