Ухвала КАС ВС № 120/8945/24

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 28 січня 2025 року м. Київ справа №120/8945/24 адміністративне провадження №К/990/1850/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 120/8945/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просила: - визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиплати житлової субсидії позивачу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити позивачу житлову субсидію. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 12.07.2024 позовну заяву повернув ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 без змін. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суд з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у цій справі, а матеріали справи скерувати до Вінницького окружного адміністративного суду. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху. За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Судом установлено, що касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції з порушенням строку на подання касаційної скарги, оскільки, постанова суду апеляційної інстанції прийнята 26.11.2024, втім з даною касаційною скаргою позивач звернулася засобами поштового зв`язку лише 07.01.2025. Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Разом з тим, скаржник не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій та не надає докази щодо поважності причин такого пропуску строку. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не міститься посилання на пункти 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України та відсутнє їх обґрунтування. Колегія суддів звертає увагу, що Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Відповідно до пункту 7 частини другої та четвертої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, а також додаються до касаційної скарги її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Суд звертає увагу, що скаржником у касаційні скарзі всупереч вищевказаній нормі не зазначено дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та не додано копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: уточненої касаційної скарги із зазначенням судових рішень, що оскаржуються, заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням обґрунтованих причин для його поновлення та надання відповідних доказів на їх підтвердження, обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень з урахуванням вимог викладених в частині четвертій статті 328 КАС України. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 120/8945/24 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог цієї ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб