Постанова Харківський апеляційний суд № 635/762/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 635/762/24 Головуючий суддя І інстанції Савченко Д.М. Апеляційне провадження № 33/818/165/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2025 року м.Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря - Вакули Н.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника - Кузнєцова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника Кузнєцова А.С. на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 , - визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування строком на один рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. Постановою встановлено, що 09.01.2024 о 11 год. 00 хв. в Харківській області, м.Мерефа, вул.Дніпровська, б.293, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова, від проходження на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на грудний відеорегістратор, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі захисник Кузнєцов А.С. просить скасувати постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 08.11.2024 року щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Свої апеляційній вимоги захисник обґрунтовує тим, що висновки суду, що викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише перебував на пасажирському сидінні. Зазначає, що спочатку у цей день стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП за те, що він 09.01.2024 року о 09 год. 50 хв. був виявленим на блокпості в м.Мерефа перебував в стані алкогольного сп`яніння, а тому він не міг керувати транспортним засобом в цей день об 11 год. 00 хв., оскільки в цей час він тільки повернувся на місце подій після складання працівниками ВСП стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Крім того, захисник Кузнєцов А.С. зазначає, що працівники поліції сфабрикували матеріали цієї справи та порушили вимоги чинного законодавства, в тому числі вимоги ст.266 КУпАП, у зв`язку з чим огляд ОСОБА_1 є недійсними. Апелянт також просить поновити йому процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 08.11.2024 року щодо ОСОБА_1 , оскільки є військовослужбовцем та через отримане поранення він проходив курс реабілітації, а тому не зміг своєчасно подати апеляційну скаргу на зазначене судове рішення. Також на підтвердження його доводів клопотання про поновлення строку захисником надано копії документів, з яких дійсно вбачається, що ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у зазначений період. Отже, твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне підтверджуються відомостями медичних документів, що додані до апеляційної скарги, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника Кузнєцова А.С. Вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Кузнєцова А.С, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху, передбачених п. 2.5. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, які безпосередньо дослідив під час судового розгляду та дав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні, а саме відомостям, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №289672 від 09.01.2024 року, в якому зазначено факт керування 09.01.2024 о 11 год. 00 хв. в Харківській області, м.Мерефа, вул.Дніпровська, б.293, ОСОБА_1 транспортним засобом транспортним засобом Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився (а.с. 1). В протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №289672 від 09.01.2024 року ОСОБА_1 особисто зазначив, що керував транспортним засобом, але не вживав алкоголь (а.с.1); - відеозапису, долученого до матеріалів справи, з якого вбачається (файл «VID231222-215520F-000000-000000-0012»), що під час спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , останній повідомив, що він керував транспортним засобом Audi А6, д.н.з. НОМЕР_2 , спиртні напої не вживав, але на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров`я. Працівником поліції також повідомлено ОСОБА_1 , що у разі його відмови від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в установленому законом порядку, стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (арк.12); - направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.01.2024 року, з якого вбачається, що у результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної поліції, у ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту; нестійка хода; нечітка мова. Відмовився від направлення до КНПХОР обласний наркологічний (центр) диспансер у Харкові по вул.Ахієзерів, 18А, для проходження огляду (а.с. 3); - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини роту; нестійка хода; нечітка мова (а.с.2); - копії свідоцтва транспортного засобу серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що транспортним засобом Audi А6, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 (арк.6). Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, належить врахувати, що згідно відомостей відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 12), який безпосередньо досліджений під час апеляційного розгляду, вбачається, що ОСОБА_1 особисто повідомляв працівнику поліції, що саме він керував транспортним засобом Audi А6, д.н.з. НОМЕР_2 , та він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і в закладі охорони здоров`я. При цьому, з відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 перебував у цивільному одязі та поруч з його автомобілем були виключно цивільні транспортні засоби, що об`єктивно спростовує апеляційні доводи захисника та ОСОБА_1 , які надані під час апеляційного розгляду, про те, що останній рухався на транспортному засобі у складі військової колони та військові тривалий час чекали його, у зв`язку з проходженням останнім огляду на стан алкогольного сп`яніння у справі за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Належить також врахувати, що долучений відеозапис не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 скаржиться на дії працівників поліції та повідомляє про будь-який сторонній тиск на нього. За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівник поліції порушив процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме не надано можливість ОСОБА_1 пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу, - повністю спростовуються відомостями відеозапису (файл «VID231222-215520F-000000-000000-0012»), що долучений до матеріалів справи, а тому відсутні підстави передбачені ч.5 ст.266 КУпАП. Окремо належить зазначити, що сторона захисту не клопотала перед судом про виклик та допит свідків, які могли підтвердити, що 09.01.2024 року об 11 год. 00 хв. в Харківській області, м.Мерефа, вул.Дніпровська, б.293, ОСОБА_1 не транспортним засобом транспортним засобом Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , хоча, за версією сторони захисту, у цей день ОСОБА_1 тривалий час чекали його побратими, що додатково свідчить про необґрунтованість та безпідставність апеляційних доводів захисника, який не був безпосередній очевидцем подій у цій справі. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено факт керування ОСОБА_1 09.01.2024 року об 11 год. 00 хв. транспортним засобом Audi, д.н.з. НОМЕР_2 ,по вул. Дніпровська, 293, в м. МерефаХарківської обл. Більш того, впротоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №289672 від 09.01.2024 року ОСОБА_1 особисто підписав цей протокол, тобто був обізнаний із його змістом, в тому числі щодо місця та часу вчиненого правопорушення. При цьому, ОСОБА_1 особисто зазначив в цьому протоколі, що він керував транспортним засобом (арк.1). Також належить врахувати, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник Кузнєцов А.С. скористалися своїм конституційним та процесуальним правом на подачу заяви до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у порядку, передбаченому КПК України. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою, але ОСОБА_1 та його захисник Кузнєцов А.С. не скористалися процесуальною можливістю і не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі щодо внесення недостовірних відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №289672 від 09.01.2024 року. Також стороною захисту не надано відомостей про те, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ щодо оскарження дій/бездіяльності керівництва патрульної поліції при розгляді скарг на дії працівників поліції, що складали адміністративний матеріал у цій справі. Цих відомостей не надано і суду апеляційної інстанції. Отже, враховуючи, що сторона захисту не скористалися своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №289672 від 09.01.2024 року, проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також зазначення поліцейським недостовірних відомостей в протоколі та інших процесуальних документів за цією справою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів захисника в цій частині. Апеляційний суд також зазначає, що чинний КУпАП не містить такого поняття як «недопустимі докази», а тому апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою та безпідставною. З дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису події у цій справі за участю ОСОБА_1 (арк.12) об`єктивно вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив, що саме він керував транспортним засобом Audi А6, д.н.з. НОМЕР_2 , працівником поліції виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, але він відмовився від проходження відповідно огляду. Зазначені обставини об`єктивно свідчать про необґрунтованість та безпідставність апеляційних доводів захисника ОСОБА_3 в цій частині. Апеляційний суд також критично оцінює апеляційні доводи захисника про те, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги відомості відеозапису з нагрудних камер поліцейського, оскільки такі твердження сторони захисту не узгоджуються з положеннями ст.251 КУпАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з вимогами п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 01.04.2003 (арк.4), а тому повинен знати вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 умисно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто свідомо проігнорував вимоги Правил дорожнього руху, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи захисника та ОСОБА_1 , які зазначені в апеляційній скарзі та підтримані стороною захисту під час апеляційного розгляду, щодо невизнання ОСОБА_1 своєї вини, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, що обумовлює залишення без задоволення апеляційної скарги захисника. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Клопотання захисника Кузнєцова А.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити захиснику Кузнєцову А.С. процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2024 року. Апеляційну скаргу захисника Кузнєцова А.С. залишити без задоволення. Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков