Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/21381/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/21381/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 27 січня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0098512406. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач як суб`єкт підприємницької діяльності припинила реєстрацію фізичною особи-підприємця 21.10.2021. 18.04.2023 позивач звернулась до Славутської ДПІ із заявою про проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства та правильності нарахування і сплати єдиного соціального внеску. У зв`язку з припиненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності Головне управління ДПС у Хмельницькій області на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.7 пункт 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 розділу IV, статті 25 розділу VI, пункту 9-23 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" прийняло наказ від 25.04.2023 №1132-П про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 19.06.2020 по 21.10.2021. За результатами перевірки складений акт від 10.05.2023 №5130/22-01-24-06/ НОМЕР_1 , яким встановлене порушення, зокрема, пункту 1 статті 3 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого не проведенні розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій реалізацію продуктів харчування на загальну суму 205483,00 грн. На підставі висновків акта перевірки Головне управління ДПС у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0098512406, яким застосувало до позивачки суму штрафних санкцій в розмірі 51370,75 грн. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України). Глава 8 розділу ІІ Податкового кодексу України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. В контексті правовідносин, які склалися між учасниками цієї справи, слід зазначити, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки відбувається згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 Податкового кодексу України). Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Як установлено в абзаці п`ятому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Тобто, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Разом з тим Верховний Суд у своїх постановах неодноразово аналізував положення Податкового кодексу України, які регулюють питання проведення документальних виїзних перевірок і документальних невиїзних перевірок, та висловлював позицію, що Податковий кодекс України не передбачає право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної виїзної перевірки в приміщенні податкового органу (постанови від 13.06.2019 у справі №825/1747/17, від 17.05.2019 у справі №804/254/18, від 10.06.2021 у справі №808/881/16). Водночас, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, можуть бути підставою для скасування рішень контролюючих органів у випадку, якщо такі порушення вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Слід враховувати, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області направило позивачу запит від 20.09.2022 №3318/10/22-01-24-06 про надання копій документів необхідних для проведення перевірки. Вказаний запит позивачка отримала 28.09.2022. Як зазначено вище позивач самостійно звернулась до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою від 18.04.2023 про проведення перевірки та надала відповідні документи. Вказані обставини не є спірними. Отже, позивач була обізнана про проведення перевірки та надала документи, які вважала за необхідне. При цьому остання у позовній заяві зазначила, що не могла бути присутня під час проведення перевірки, оскільки у період з квітня 2023 року по вересень 2023 року перебувала у Королівстві Швеція. Так, дійсно контролюючий орган провів перевірку в приміщенні Славутської ДПС у зв`язку з відсутністю позивачки за місцем реєстрації. Визначаючи чи вказані порушення можуть бути самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, слід враховувати наступне. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 у податкових деклараціях платника єдиного податку задекларувала доходи від здійснення підприємницької діяльності: у 2020 році в сумі 206128,00 грн, у 2021 році в сумі 177626,00 грн, всього в сумі 383754,00 грн. Доходи задекларовані в Податкових деклараціях відповідають даним Книги обліку доходів. Оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самостійно задекларувала вказані суми, тому відповідно такі обсяги доходів є узгодженими. Для здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 19.06.2020 по 21.10.2021 ФОП ОСОБА_1 використовувала реєстратор розрахункових операцій, який був зареєстрований та перебував на обліку в Славутській ДПІ ГУ ДПС у Хмельницькій області, MINI-T 400МЕ (фіскальний номер 3000817147), дата реєстрації - 13.07.2020, дата скасування реєстрації - 05.11.2021. Протягом періоду, що перевірявся, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 отримана виручка через РРО в сумі 178271,00 грн. Згідно інформації, що надійшла з реєстратора розрахункових операцій позивача до бази даних ІС "Податковий блок" по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів в роздрібній торгівлі склали: у 2020 році в сумі 157758,00 грн, у 2021 році в сумі 20513,00 грн. Всього згідно з зареєстрованим РРО MINI-T 400МЕ по фізичній особі-підприємцю за період з 01.07.2020 по 21.10.2021 виторги від реалізації товарів у роздріб склали 178271,00 грн. В силу пункту 1 статті 3 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Відтак, враховуючи вказані вимоги фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєструвавши реєстратор розрахункових операцій РРО MINI-T 400МЕ, зобов`язана проводити розрахункові операції з продажу в роздріб усіх без виключення товарів в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою АДРЕСА_1 через такий зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО. За результатами проведеної перевірки шляхом співставлення даних декларацій платника єдиного податку за 2020 та 2021 роки, книги обліку доходів та витрат за ф.10 з даними щоденних виторгів через реєстратор розрахункових операцій РРО MINI-T 400МЕ (фіскальний номер 3000817147) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 01.07.2020 по 21.10.2021 не провела розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій з реалізації продуктів харчування в кафе "Оливка" на загальну суму 205483,00 грн, а саме: з 01.07.2020 по 31.12.2020 рік в сумі 48370,00 грн та з 01.01.2021 но 21.10.2021 рік в сумі 157113,00 грн. Таким чином позивач порушила вимоги пункту 1 статті 3 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій не проведені розрахункові операції при продажу товарів в роздрібній торгівлі за період з 01.07.2020 по 21.10.2021 на загальну суму 205483,00 грн. В свою чергу слід враховувати, що позивач не спростовує вказані висновки про порушення податкового законодавства, а посилається лише на порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порушення, допущені відповідачем під час проведення перевірки, не вплинули на правильність висновків контролюючого органу та не можуть бути самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Оскільки під час розгляду справи позивач не спростувала встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства, то податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0098512406 є правомірним. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.