Постанова 4820 № 686/16857/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/16857/24 Провадження № 22-ц/820/127/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В. секретар судового засідання Дубова М.В. з участю представників сторін розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/16857/24 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування. Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь в порядку спадкування не отримані за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати згідно перерахунку за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 560/2533/22 у розмірі 181 552 грн 36 коп. При цьому позивачка посилалася, що 29 березня 2022 року Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено рішення у справі № 560/2533/22. Вказаним рішенням частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2021 № ХС43422, а також зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням виплачених сум на підставі вказаної довідки. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/2533/22 від 29 березня 2022 року набрало законної сили 29 квітня 2022 року, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося. Виконавчі листи по даній справі суд не видавав, заяви про відкриття виконавчого провадження до органів виконавчої служби не подавалися. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про смерть. Позивачка вказувала, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 та єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик Світлани Іванівни № 61/01-16 від 20 березня 2024 року та матеріалами спадкової справи № 43/2023. 01 березня 2024 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик Світланою Іванівною, видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого до спадщини входить і невиплаченої частини доходів у зв`язку з відмовою у здійсненні перерахунку, належної до нарахування та виплати ОСОБА_2 , відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 560/2533/22 від 29 березня 2022 року. Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області виплата пенсії припинена для чоловіка позивачки з 01 липня 2023 року, а на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/2533/22 від 29 березня 2022 року нарахована сума за період 01.04.2019 по 31.05.2022 в розмірі 181552,36 грн, однак вказана сума коштів не виплачена. 15 травня 2024 року позивачка звернулася з письмовою заявою до відповідача з проханням перерахувати кошти у розмірі 181552,36 грн., які були нараховані на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/2533/22 від 29.03.2022 та не виплачені її чоловіку на розрахунковий рахунок, проте 11 червня 2024 року отримано відповідь № 10597-9365/Я-05/8-2200/24 від 05 червня 2024 року, що виплати пенсій особам звільненим зі служби військовослужбовцям та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку черговості набрання законної сили рішенням суду. Даним листом рекомендовано звернутися в порядку ст. 52 КАС України із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) правонаступником. Таким чином відповідач фактично відмовив у перерахуванні коштів, що стало підставою для звернення до суду. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року позов задоволено, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію згідно перерахунку за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 560/2533/22 у розмірі 181 552 грн 36 коп та судові витрати у виді судового збору 1815 грн 52 коп. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу на таке рішення суду першої інстанції. Апелянт посилається на його незаконність та необґрунтованість, невірне застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що судові рішення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. Так, статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійного фонду України. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019: визнано протиправними та не чинними пункти 1 та 2 постанови № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Таким чином, скасування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду створило правову невизначеність порядку здійснення виплат, зазначених у пункті 2 постанови № 649, яка може бути усунута шляхом прийняття відповідного нормативного акту. Тому, виплата заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Таким чином, сума коштів згідно проведеного перерахунку на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 560/2533/22 у розмірі 181 552 грн 36 коп не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування. Також апелянт посилається, що судом не взято той факт, що ОСОБА_1 не надала доказів того, що вона є єдиним членом сім`ї померлого ОСОБА_2 та має право на одержання сум нарахованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.03.2022 у справі № 560/2533/22. Також позивачка не має права на отримання недоодержаної пенсії, оскільки вона не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживала із пенсіонером на день його смерті, тому висновок суду про задоволення позовних вимог є помилковим. З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі ГУ ПФ України в Хмельницькій області просило скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко О.В. подала відзив на апеляційну скаргу, посилається що спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту ОСОБА_1 свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця, ОСОБА_2 . Підставою своїх позовних вимог позивачка зазначала наявність у неї, як спадкоємиці першої черги після смерті чоловіка, права на спадкування недоотриманої суми пенсії. Інших спадкоємців немає, син подав до нотаріуса заяву про відмову від спадщини. Вказані обставини були досліджені судом в повній мірі і підтверджуються матеріалами витребуваної спадкової справи померлого ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги, у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса після чоловіка ОСОБА_2 . Нотаріус видав свідоцтво про право на спадщини, а саме кошти нараховані та не виплачені згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 560/2533/22 від 29.03.2022. В матеріалах справи наявна відповідь відповідача № 2200-0202-8/33513 від 05.04.2024 згідно якої кошти нараховані для ОСОБА_2 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № 560/2533/22 від 29.03.2022 становлять 181 552, 36 грн., кошти не виплачені. Отже, позивачка успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги проте, що пенсія, яку спадкодавець не отримав за життя не входить до складу спадкового майна є безпідставними, оскільки суперечать нормам матеріального права. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року по справі № 560/2533/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.12.2021 № ХС43422. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року по справі № 560/2533/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено з 01.04.2019 року по 31.05.2022 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 і нарахована сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в розмірі 181552,36 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Згідно матеріалів спадкової справи заведеної до майна померлого № 43/2023, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_2 шляхом подання відповідної заяви нотаріусу та є його спадкоємицею за законом.. Інших спадкоємець за законом - син спадкодавця - ОСОБА_5 відмовився від спадщини після смерті ОСОБА_2 . 21 травня 2024 року ОСОБА_1 зверталася до ГУ ПФ України в Хмельницькій області із заявою щодо коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення чуду. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом 05.06.2024 року повідомило ОСОБА_1 , що згідно з рішеннями рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року по справі № 560/2533/22, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, стягувачем є ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , нараховано доплати на загальну суму 181552,36 грн, з метою отримання вказаних коштів рекомендовано звернутись до суду з заявою про заміну стягувача належним правонаступником. Отже, спадкоємиці ОСОБА_2 не були виплачені, нараховані за життя пенсіонера суми пенсії і які спадкодавцю за життя виплачені теж не були. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України). За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України). Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що: - цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19. Згідно ст. 52 Закону України від «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 91 цього ж Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Згідно з ст. 46 цього ж Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Судом беззаперечно встановлено, що за життя ОСОБА_2 йому не було виплачено недоплачену за період з 01.04.2019 року по 31.05.2022 року за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року по справі № 560/2533/22 пенсію в розмірі - 181552,36 грн. З матеріалів справи вбачається, що єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, є його дружина ОСОБА_1 , яка має право на отримання невиплачених сум коштів, інший член сім`ї спадкодавця від прийняття спадщини відмовився і до Пенсійного фонду з вказаного приводу не звертався. У відповідь на звернення до ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачка отримала відмову у виплаті коштів і на момент подачі позову до суду в червні 2024 року успадковані спадкоємицею кошти відповідачем не були виплачені. Отже позивачка, яка є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину, а вищевказані пенсійні виплати увійшли до складу спадщини. За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ГУ ПФ у Хмельницькій області зобов`язане виплатити позивачці недоотримані ОСОБА_2 за життя суми коштів. Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанов Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум. Доводи апелянта, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування, жодним чином не впливають на законність судового рішення та на права позивача щодо стягнення недоплаченої пенсії на її користь як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану виплату, однак так і не отримала. Таке право позивача передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування. З цих же підстав суд відхиляє посилання апелянта, що порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду станом на даний час не встановлений, а відповідно виплата заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника. При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду. Також суд відхиляє посилання апелянт на правові висновки Верховного Суду у справі № 560/14067/21, оскільки обставини у адміністративній справі № 560/14067/21 є відмінними від обставин у даній цивільній справі. Не можуть бути підставою для скасування рішення суду, посилання апелянта, що позивачка не має права на отримання неодержаної пенсії, оскільки вона не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживала з пенсіонером на день його смерті. Як зазначено вище позивачка є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , у відповідності до норм цивільного законодавства успадкувала недоплачену частину пенсії спадкоємця, на яку він мав право за життя, а відтак вказані апелянтом дані обставини не мають значення при вирішенні спору. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27 січня 2025 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова