Постанова 4807 № 334/6130/23

Дата документу 15.01.2025 Справа № 334/6130/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №334/6130/23 Головуючий у 1 інстанції Телегуз С.М. Провадження № 22-ц/807/25/25 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2025 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Кухаря С.В., Полякова О.З. за участю секретаря судового засідання Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів,- В С Т А Н О В И Л А: 25.07.2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Безрукова С.О. звернулась до суду з позовом до АТ «Запоріжгаз» про захист прав споживачів. В обґрунтування позову посилалися на те, що в липні 2023 року на адресу: АДРЕСА_1 надійшов лист від АТ «Запоріжгаз» від 21.06.2023 року, до якого додано Акт-розрахунок про необхідність сплати донарахованого об`єму газу та рахунок на оплату необлікованого об`єму газу. Всі документи складені відносно ОСОБА_1 , який є власником будинку за вказаною адресою. Після його звернення до АТ «Запоріжгаз» було надано копію Акту експертизи та інші документи, які було складено щодо демонтажу, направлення та проведення експертизи газового лічильника, який був встановлений за вищевказаною адресою. Було надано копію Акту про порушення від 25.04.2023 року, Протокол №000057 про демонтаж та направлення ЗВТ для проведення експертизи від 23.05.2023 року, копію акту про демонтаж ЗВТ від 23.05.2023 року, копію Акту експертизи лічильника №0371 від 29.05.2023 року. Звертають увагу, що Акт про порушення від 25.04.2023 року, Протокол №000057 про демонтаж та направлення ЗВТ для проведення експертизи від 23.05.2023 року, акт про демонтаж ЗВТ від 23.05.2023 року складено не відносно позивача, а відносно ОСОБА_3 , позивачу навіть не було відомо про демонтаж лічильника, тобто відносно позивача не складено жодного акту про порушення. Вважають, що комісія при розгляді актів про порушення вийшла за надані їй повноваження, розглянувши Акт про порушення, який складено відносно ОСОБА_3 , та склавши Акт-розрахунок необлікованого газу відносно позивача, відносно якого не було зафіксовано жодного порушення. Що стосується Акту про порушення від 25.04.2023 року №2Р004789, то зазначають, що в даному акту зазначені наступні порушення: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та пошкодження ЗВТ без будь-яких ідентифікацій пошкодження та способу втручання в роботу ЗВТ з показаннями 08463,531 куб.м., звертають увагу, що лічильник був знятий не для проведення повірки, а саме для проведення експертизи, при цьому ознак пошкодження чи відсутності або пошкодження пломб на лічильнику позивача виявлено та зафіксовано не було, лише загальні фрази без будь-якої конткретики. Також, звертають увагу на той факт, що складений акт від 25.04.2023 року №ZР004789, не є документом, яким встановлюють факт порушення з боку позивача, а лише підтверджують наявність у відповідача сумнівів в правильній роботі лічильника, а також відсутність будь-якого зовнішнього дефекту і неможливість виявити будь-який дефект лічильника шляхом його огляду працівниками відповідача станом на час перевірки лічильника у домоволодіння позивача. Повідомили, що критично ставляться до дій працівників відповідача з демонтажу лічильника позивача та до рішення, оформленого протоколом №000057, зі змісту якого вбачається, що лічильник газу типу Самгаз G-4, зав. №5829248 для проведення експертизи демонтується і направляється на експертизу, оскільки діями та рішеннями працівників відповідача, що передували демонтажу лічильника, були встановлені, як вказано вище, факти відсутності будь-якого зовнішнього дефекту лічильника і неможливість виявити його дефект шляхом огляду працівниками відповідача станом на час перевірки лічильника у домоволодінні позивача. В той же час, невідповідності показів лічильника об`ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача, ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника, ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра, зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника, пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу працівниками відповідача виявлено не було. Не було виявлено працівниками відповідача і таких порушень позивача, які б кваліфікувалися як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу. Зі змісту акту №0371 від 29.05.2023 року експертизи лічильника газу, складеного комісією АТ «Запоріжгаз», що належить позивачу, вбачається, що комісія відповідача встановила: «1. цілісність заводської пломби та повірочного тавра - пломба заглушка на відліковому пристрої не порушена; 1.2. цілісність лічильного механізму - під час проведення експертизи виявився цілий, сторонні предмети всередині ЗВТ відсутні, зроблено висновок: «несанкціоноване втручання в газовий лічильник прихованими засобами в наслідок яких здійснюється не обліковане споживання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів часткового або повного демонтажу ЗВТ». Наявний в матеріалах справи акт експертизи лічильника №0371 від 29.05.2023 року доводить лише одну обставину, яку необхідно встановити для несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в конструкцію лічильника. Водночас АТ "Запоріжгаз" не надано жодних доказів, які б свідчили про другу складову, а саме те, що внаслідок втручання в конструкцію лічильника настали наслідки у вигляді спотворення даних обліку газу. У Протоколі №000057 направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу від 23.05.2023 року не вказано жодної ознаки пошкодження пломби, пошкодження лічильника чи несанкціонованого втручання в роботу лічильника. В подальшому експертиза вилученого у позивача лічильника була проведена за відсутності встановленого п.3 гл.10 розділу X Кодексу ГРМ складу комісії, а саме: без юриста оператора ГРМ. Також, зазначають, що комісією не встановлено обставин того, що саме позивачем було втручання в механізм та корпус ЗВТ; не встановлено наявності сторонніх предметів всередині ЗВТ, зазначений акт визначає: "цілісність лічильного механізму та корпусу лічильника газу: пошкоджень корпусу лічильника газу не виявлено; наявність сторонніх предметів всередині лічильника газу, механічні пошкодження та інше: сторонніх предметів всередині ЗВТ не виявлено; відсутні відомості у втручання в роботу лічильника газу наявним актам перевірки та/або відомостям про повірку та ремонт лічильника газу тощо: відомості про повірку та ремонт, а також планових втручань в роботу лічильника газу не надано", вбачається висновок, що комісією АТ "Запоріжгаз" не встановлено несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Прохали визнати рішення Комісії з розгляду актів про порушення АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", викладене у протоколі про задоволення Акту про порушення № ZP 004789 від 25.04.2023 року неправомірним; визнати незаконними дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" по нарахуванню суми за період з 26.04.2022 року по 25.04.2023 року на суму 100672,12 грн., на підставі Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості без номеру та дати; судові витрати стягнути з відповідача. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника Безрукової С.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи зосередився саме лише на аналізі нормативно-правової бази, якою врегульовані спірні правовідносини, але не здійснив при цьому належної, повної та всебічної перевірки доводів позивача, викладених у позовній заяві. 26 квітня 2024 року від АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги позивача не підтверджені встановленими обставинами та наданими суду доказами Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №342198825 від 09.08.2023 року позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем здійснюється споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 на підставі приєднання до умов типового договору розподілу природного газу, EIC код НОМЕР_2, особовий рахунок № НОМЕР_1 , лічильник газу САМГАЗ G-4 №5829248, опалювальна площа 49,5 кв.м., кількість зареєстрованих осіб одна. 25.04.2023 року представниками АТ "Запоріжгаз" на об`єкті споживача за адресою: АДРЕСА_1 , був оглянутий газовий лічильник, за результатами чого було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: розділ 11 гл.2 п.1.3 несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, розділ 11 гл.2 п.3.1 пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно лічильник САМГАЗ G-4 №5829248 не обліковує споживання газу при включеній газовій плиті, про що складено акт про порушення № ZP 004789 від 25.04.2023 року, акт підписано працівниками АТ "Запоріжгаз" та представником споживача ОСОБА_3 без зауважень. До акту про порушення внесено інформацію щодо: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.52 каб.202; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення 19.05.2023 року з 09:00 до 15:45; 3) телефон для уточнення дати та часу проведення експертизи 0670076104. Копію акту про порушення з пропозицією прибути на засідання комісії з розгляду акту про порушення, яка відбудеться 19.05.2023 року, направлено рекомендованим листом №690-Сл-5084-0423 від 27.04.2023 року, який отримано ОСОБА_1 03.05.2023 року, що підтверджується трекінг-листом про вручення рекомендованого поштового відправлення №6903531324210 ДП "Укрпошта". 19.05.2023 року протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення кодексу ГРМ АТ "Запоріжгаз" №40 прийнято рішення про необхідність додаткового обстеження, так як ЗВТ не демонтований на дату комісії, споживач ОСОБА_1 був присутній на засіданні комісії. 23.05.2023 року лічильник демонтовано для проведення експертизи, про що складено протокол №000057 демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертизи, який підписано представниками Оператора ГРМ та представником споживача Бордюговим Миколою Анатолійовичем, зауваження до протоколу не внесені. Після зняття ЗВТ запаковано та опломбовано пломбою Оператора ГРМ №С30303929, в протоколі про направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу зазначено: поштову адресу місця проведення експертизи: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.52 каб.4; дату та орієнтовний час проведення експертизи 29.05.2023 року з 09.00; контактний телефон особи Оператора ГРМ 2135028; сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ на експертизу визначено АТ "Запоріжгаз". 29.05.2023 року за участі споживача ОСОБА_1 за результатами проведеної експертизи лічильника газу складено акт №0371, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами в наслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які не можливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника в вихідному патрубку лічильника наявний сторонній отвір (не передбачений конструкцією завода-виробника, розташований на вертикальній площині вихідного патрубка ЗВТ), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). В наслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу. Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № R36686701. Після проведення експертизи проведено позачергову повірку лічильника, за результатами якої лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації, що відображено у протоколі повірки ДП "Запоріжжястандартметрологія" від 29.05.2023 року №0371 та довідці про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ДП "Запоріжжястандартметрологія" від 29.05.2023 року №3-0321-23. Так, у відповідності до протоколу повірки відносна похибка лічильника при об`ємній витраті природного газу 0,041 м3/год складає (мінус) 100%, тобто, лічильник витрату природного газу у зазначених параметрах не обліковує взагалі. Відносна похибка лічильника при об`ємній витраті природного газу 1,2 м3/год складає (мінус) 30,54%, а при об`ємній витраті природного газу 5,9 м3/год складає (мінус) 10,11 %, що вказує на частковий облік природного газу у зазначених параметрах. 09.06.2023 року протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення кодексу ГРМ АТ "Запоріжгаз" №950 прийнято рішення про часткове задоволення акту про порушення № ZP 004789 від 25.04.2023 року, а саме: в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, здійсненого шляхом прихованих заходів, споживач ОСОБА_1 був присутній на засіданні комісії. Споживачу здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням за цінами закупівлі природного газу протягом періоду не облікованого природного газу за період з 26.04.2022 року по 25.04.2023 року з урахуванням усіх газових приладів (плита газова 1, котел-колонка - 1), зареєстрованих осіб (1 особа) та опалювальної площі (49,5 м2), вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу склала 100672,12 грн. 21.06.2023 року АТ "Запоріжгаз" на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт розрахунок рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості та рахунок на його оплату. Згідно висновку судового експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Звєрєва А. № СЕ-19/108/24/20760-ТР від 20.11.2024 року пломби, встановлені на відліковий механізм, наданого на дослідження лічильника газу, обмежують доступ лише до його внутрішніх деталей, то вплив на них не пов`язаний з діями направленими на пошкодження мембранного механізму, в даному випадку - на утворення наскрізного отвору у вихідному патрубку лічильника газу. При штатному встановленні лічильника газ на газорозподільну систему вхідний та вихідний штуцери скріплюються з трубопроводами та опломбовуються, у зв`язку з чим, утворити пошкодження, а саме сторонній наскрізний отвір у вихідному патрубку лічильника газу САМГАЗ G-4 заводський №5829248 на місці, без демонтажу, не пошкоджуючи встановлених пломб та цілісності корпусу, не можливо. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відносини між газопостачальними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу в частині обліку природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, положеннями ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Згідно п.3 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Згідно п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу). У пункті 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем наведено вичерпний перелік порушень, внаслідок яких щодо споживача (несанкціонованого споживача) здійснюється нарахування необлікованих об`ємів природного газу. Згідно цього ж Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Приховані заходи - це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ. Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання. Таким чином, як зазначив і суд першої інстанції, законодавець визначає, що втручання в роботу - це цілеспрямовані умисні дії, які направлені на викривлення даних обліку природного газу. Пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Пунктом 11 глави 5розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю бо частково),або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. У відповідності абз.2 п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу. Для підтвердження правомірності здійснених донарахувань об`ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ споживача. Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Така правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 914/2384/17. Суд першої інстанції вважав встановленим факт несанкціонованого втручання, оскільки доведеним є факт пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника. Судова колегія вважає, що за викладеною вище правовою позицією сам факт пошкодження лічильника не свідчить автоматично про наявність цілеспрямованих умисних дій споживача. Як при розгляді справи у суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді, ОСОБА_1 заперечував факт свого втручання у роботу лічильника, посилався на цілісність пломб, що свідчить про відсутність викривлень, тим більше з свідомим втручанням у роботу споживача. При апеляційному розгляді за клопотанням позивача була проведена трасологічна експертиза. Висновком судового експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Звєрєва А. № СЕ-19/108/24/20760-ТР від 20.11.2024 року встановлено неможливість утворити пошкодження, а саме сторонній наскрізний отвір у вихідному патрубку лічильника газу, на місці, без демонтажу, не пошкоджуючи встановлених пломб та цілісності корпусу. Згідно з пункту 4 глави 6 розділу Х КГС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування. Матеріали справи не містять доказів порушення цілісності комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) лічильника газу. Зазначене підтверджує недоведеність вини ОСОБА_1 у несанкціонованому втручанні у роботу ЗВТ. У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року (справа N 310/10313/18, провадження N 61-14885св19) зазначено, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Судова колегія враховує зазначений висновок експерта у сукупності з іншими наданими сторонам доказами та вважає недоведеним той факт, що позивач цілеспрямованими умисними діями пошкодив лічильник з метою викривлення даних обліку природного газу. За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог. Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем понесено судові витрати пов`язані з оплатою судової трасологічної експертизи у розмірі 4 775 гривень 40 копійок, які підлягають відшкодуванню на користь позивача. Окрім цього, підлягають стягненню з дохід держави судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 368 гривень 00 копійок. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи порядку, необхідно зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням. Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З 15 грудня 2017 року ЦПК України запроваджено нові правила компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.3 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин четвертої, п`ятої та дев`ятої статті 141 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Такі докази, відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, згідно з статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 77-80 Цивільного процесуального кодексу України. Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги позивачу. Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах розгляду цієї справи ОСОБА_1 отримував правову допомогу адвоката Безрукової С.О. та сплатив за це 10 000 гривень. Колегія суддів вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, разом із цим, колегія суддів дійшла висновку про доцільність стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на користь позивача понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384, 444 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2024 року у цій справі скасувати, прийняти постанову наступного змісту. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів - задовольнити. Визнати рішення Комісії з розгляду актів про порушення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", викладене у протоколі про задоволення Акту про порушення № ZP 004789 від 25.04.2023 року неправомірним. Визнати незаконними дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" по нарахуванню суми за період з 26.04.2022 року по 25.04.2023 року на суму 100 672,12 грн., на підставі Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості без номеру та дати. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на користь Держави судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 368 гривень 00 копійок (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок). Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з оплатою судової трасологічної експертизи у розмірі 4 775 гривень 40 копійок (чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять гривень 40 копійок). Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з отриманням правничої допомоги 10 000 гривень 00 копійок (десять тисяч гривень 00 копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 24 січня 2025 року. Головуючий Судді: