Ухвала КЦС ВС № 295/14738/24

УХВАЛА 27 січня 2025 року м. Київ справа № 295/14738/24 провадження № 61-500 ск 25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 14 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, ВСТАНОВИВ:

1. В січні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 14 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та змінити рішення не передаючи справу на новий розгляд.

2. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

3. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

4. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац шостий частини другої статті 389 ЦПК України).

5. Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

6. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України судоустрій та судочинство визначаються виключно законами України.

7. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України визначає, що основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

8. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - ЄКПЛ) суд має бути «встановлений законом», що відбиває принцип верховенства права, який є невід`ємною складовою системи захисту, встановленої ЄКПЛ та Протоколами до неї.

9. Передусім зазначена вимога має тлумачитися буквально з точки зору наявності правової основи існування суду, адже метою її закріплення у пункті 1 статті 6 ЄКПЛ є необхідність забезпечення того, щоб організація судової системи у демократичному суспільстві регулювалася саме законом, ухваленим парламентом, особливо в державах, де право є кодифікованим. «Закон» у розумінні пункту 1 статті ЄКПЛ включає передусім законодавство, прийняте для встановлення та визначення компетенції судових органів.

10. Фраза «встановлений законом» охоплює не лише правову основу існування «суду», однак і дотримання судом правил, якими він має керуватися. Компетенційна складова «суду, встановленого законом» відбиває, зокрема використання судом при розгляді та вирішенні справ виключно повноважень, передбачених процесуальним законодавством.

11. Тож відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вихід суду за межі повноважень, встановлених законом, порушує компетенційну складову поняття «суд, встановлений законом», гарантованого у пункті 1 статті 6 ЄКПЛ.

12. Отже, виключно законом України, ухваленим Верховною Радою України, можуть визначатися випадки та підстави касаційного провадження; у Верховного Суду відсутні підстави відступати від приписів закону, крім окремих виключних випадків, коли пряме виконання приписів закону в обставинах конкретної справи не поставить під загрозу порушення саму суть права заявника на доступ до суду, яке гарантується пунктом 1 статті 6 ЄКПЛ.

13. Крім цього, частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими з чого вбачається, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має суттєве значення.

14. Варто наголосили, що суд касаційної інстанції є саме судом права, а не судом факту, тобто перевіряє застосування судами саме конкретних норм права у конкретних обставинах окремої справи.

15. Водночас, касаційна скарга не містить належного викладу обґрунтувань того, в чому полягає неправильне застосування саме конкретних норм матеріального права чи порушення конкретних норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та постанови суду апеляційної інстанції прийнятої за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції.

16. Пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

17. Таким чином, оскільки в касаційній скарзі не викладені передбачені чинним ЦПК України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

18. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

19. Разом із цим, Верховний Суд роз`яснює заявнику, що за Законом України «Про безоплатну правову допомогу» (надалі - Закон) певні категорії громадян мають право на безоплатну правову допомогу - гарантовану Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

20. Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру (стаття 13 цього Закону).

21. Отже, ОСОБА_1 у разі неможливості самостійно оформити касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам чинного законодавства, не позбавлений можливості звернутися до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою реалізації права на захист та можливість скористатись правовою допомогою.

22. Способи отримання безоплатної правової допомоги описані на вебсайті системи безоплатної правової допомоги, за посиланням: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 14 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Пророк