Ухвала КЦС ВС № 572/4834/23

УХВАЛА 24 січня 2025 року м. Київ справа № 572/4834/23 провадження № 61-16358ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Майоровим Василем Олександровичем, на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить виключити відомості про нього, як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису, складеного Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 15 вересня 2015 року, актовий запис №

219. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2024 року провадження закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Ухвала мотивована тим, що існує рішення суду, постановлене з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Помилковими є доводи позивача, що підстави позову є відмінними від попереднього позову, оскільки висновок експерта є доказом у цивільній справі, а не підставою позову. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Постановою Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2024 року залишено без змін. Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про закриття провадження у справі, так як ОСОБА_1 в обґрунтування позову вказав, що не може бути батьком дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в період зачаття, орієнтовно квітень 2008 року, був у відрядженні. Крім того, заявлено клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. Водночас з заочного рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 21 вересня 2021 року у справі № 572/603/20 вбачається, що позивач вже звертався до суду з цими ж вимогами. Ухвалою від 06 жовтня 2020 року судом призначена судова молекулярно-генетична експертиза. Листом від 04 грудня 2020 року директор ТОВ Медико-генетичного центру «Мама-Папа» повідомив про неявку позивача і відповідачки та про неоплату позивачем вартості експертизи, відповідно, ухвалу суду залишено без виконання. Отже, сторони, предмет і підстави двох позовів є тотожними. При цьому ініціювання позивачем судової експертизи, яка вже раніше призначалась, однак не була проведена через неявку та не оплату позивачем, не свідчать про пред`явлення ним позову з інших підстав. 09 грудня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення, справу направити для продовження розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк, для подання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги у новій редакції, у якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір та подав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, у якій зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій є неправильними, оскільки у цій справі підставою позову вказано проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, що є відмінним від позову у справі № 572/603/20, в якій така експертиза не проведена. Верховний Суду ухвалою від 14 січня 2025 року продовжив строк для усунення недоліків касаційної скарги. Вказав, що аналіз змісту оскаржених судових рішень та уточненої касаційної скарги ОСОБА_1 , яка за змістом є аналогічною первісній, свідчить про незгоду позивача із судовими рішеннями, проте не містить належного обґрунтування суті неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а саме лише посилання на необхідність проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка так само судом призначалась у справі № 572/603/20, проте не була проведена з вини позивача, не свідчить про обґрунтування підстав касаційного оскарження. 20 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу, у якій зазначив, що наявність або відсутність молекулярної експертизи, фактично, є єдиною підставою для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог у справах про встановлення або оспорювання батьківства. Непроведення експертизи з вини позивача не є кваліфікуючою ознакою для розгляду справи по суті та стало підставою для звернення до суду з новим позовом. Надто суворе тлумачення судами процесуальної норми позбавляє заявника права на доступ до суду, правило встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Відсутні позиції Великої Палати Верховного Суду з порушених позивачем питань, обґрунтування якого полягає у відсутності проведеної експертизи. Аналіз змісту уточненої касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що вона за змістом є аналогічною попереднім, заявник наполягає, що у цій справі підставою позову вказано проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка у справі № 572/603/20 не була проведена, що само по собі є новою підставою позову. Інших доводів та підстав касаційного оскарження не наводить. З огляду на зазначене недоліки, вказані в ухвалах Верховного Суду від 19 грудня 2024 року та від 14 січня 2025 року, не усунуто. Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтями 183, 185, 260, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року вважати неподаною та повернути скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков