Ухвала КЦС ВС № 531/750/23

У х в а л а 17 січня 2025 року м. Київ Справа № 531/750/23 Провадження № 61-14049ск24 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Лісіцький Андрій Васильович (далі - адвокат), на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом скаржника до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про встановлення факту перебування у трудових відносинах і зобов`язання вчинити дії та в с т а н о в и в : 1. 21 жовтня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху. (1) Щодо строку на касаційне оскарження

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України). 4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України). 4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). 4.3. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). 4.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України). 4.5. 18 вересня 2024 року апеляційний суд прийняв оскаржену постанову та склав її повний текст. Скаржник подав касаційну скаргу 21 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі просить поновити цей строк, бо копію оскарженої постанови його представник отримав в «Електронному суді» 19 вересня 2024 року. Однак не додав докази на підтвердження отримання судового рішення у цей день. З огляду на вказане скаржник має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, надавши відповідні докази. (2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

5. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте у касаційній скарзі таких відомостей щодо скаржника немає. 5.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). 5.2. Адвокат у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету не зазначив. Від обов`язку зазначити такі відомості не звільнений, бо подав цю скаргу поштою. 5.3. У касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, рішення (ухвала), що оскаржується (пункт 4 частини другої статті 392 ЦПК України). Скаржник у вступній частині касаційної скарги зазначив, що «касаційна скарга на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 11 березня 2023 року», однак у прохальній частині скарги просить скасувати лише зазначену постанову. Крім того, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень 11 березня 2023 року Машівський районний суд не постановляв жодних ухвал у цій справі, а ухвалив рішення. Тому скаржник повинен конкретизувати, на які судові рішення він подав касаційну скаргу. (3) Щодо підстав касаційного оскарження

6. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржник такі підстави не конкретизував. 6.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: (1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України); (2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України). (3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); (4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). 6.2. За змістом наведених приписів особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).Скаржник таких підстав не зазначив, тому повинен це зробити. (4) Щодо дотримання принципу рівності

7. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повиннобути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України). 7.1. Адвокат додав до касаційної скарги ордер на надання правничої допомоги, копії свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2022 року № 44 та квитанції про сплату судового збору. Однак не додав копії усіх цих документів для відповідачки. 7.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, відповідачка, якщо вона має такий кабінет, теж не була б обмежена у можливості ознайомлення з відповідними додатками. (5) Щодо сплати судового збору

8. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України). 8.1. Скаржник до касаційної скарги додав квитанцію № 9037-4281-9829-0398 про сплату ним 21 жовтня 2024 року 2 147,20 грн судового збору, що не відповідає розміру судового збору встановленому Законом України «Про судовий збір». 8.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України). 8.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»). 8.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. 8.5. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн. 8.6. У березні 2023 року скаржник подав до суду позов, у якому просив: (1) встановити факт його трудових відносин із відповідачкою з 14 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року включно; (2) внести запис до трудової книжки скаржника про прийняття його на роботу на посаду підсобного робітника з грудня 2020 року; (3) зобов'язати відповідачку нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб і суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 14 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року включно. 15 травня 2023 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі, вирішив її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. 11 березня 2024 року цей суд ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. 18 вересня 2024 року апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції. Скаржник згідно з прохальною частиною оскаржив постанову апеляційного суду в цілому, тобто щодо трьох вимог немайнового характеру. 8.7. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). 8.8. З огляду на зазначене скаржник за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду повинен був сплатити 2 684,00 грн х 0,4 х 3 х 200 % = 6 441,60 грн судового збору. Однак сплатив лише 2 147,20 грн. Тому має доплатити 4 294,40 грн судового збору (чи більшу суму, якщо оскаржує також інші судові рішення). 8.9. Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 531/750/23). 8.10. Скаржник має надати суду документ про доплату судового збору у вказаному розмірі з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України). (6) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

9. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

10. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення адвокатові або скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику. Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України, у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту перебування у трудових відносинах і зобов`язання вчинити дії.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Д. А. Гудима