Ухвала КЦС ВС № 613/25/24

УХВАЛА 24 січня 2025 року м. Київ справа № 613/25/24 провадження № 61-17404ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 рокута постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом. Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 357 130,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

1. У грудні 2024 року ОСОБА_2 шляхом формування документа у системі «Електронний суд», вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 повернуто заявникові з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, оскільки до касаційної скарги не було додано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 (провадження № 61-16202ск24). Вказана ухвала направлена заявникові електронного кабінета користувача системи «Електронний суд» та була досталена до останнього 18 грудня 2024 року. 27 грудня 2024 року керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 шляхом формування документа у системі «Електронний суд», повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 січня 2025 року касаційну скаргу керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові: 1) обґрунтувати підстави пропуску строку на касаційне оскарження з урахуванням повторного звернення до суду з касаційною скаргою на судові рішення, на підтвердження наведених обставин пропуску строку надати відповідні докази та звернутися до суду з відповідним клопотанням; 2) сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 3) уточнити касаційну скаргу в частині зазначення всіх учасників справи, їх реквізитів, надати суду касаційну скаргу у новій редакції та надати копії уточненої касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання. У наданий судом строк керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06 січня 2025 року, а саме звернувся до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, надав докази на підтвердження сплати судового збору та уточнену касаційну скаргу із доказами направлення уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.

1. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте у клопотанні, викладеному у змісті касаційної скарги, заявник просить цей строк поновити, посилаючись на те, що останній пропущений з поважних причин, оскільки вперше касаційна скарга подана у межах тридцятиденного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду оскільки ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2024 року було повернуто заявникові. Вдруге касаційну скаргу подано з урахуванням вимог ухвали про повернення первісної касаційної скарги у найкоротші строки. Вказані дії, на переконання заявника, свідчать про поважність підстав пропуску строку на звернення до суду а також про цілеспрямованість дій скаржника, спрямованих на касаційне оскарження. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Ураховуючи наведені заявником обставини, а також враховуючи звернення до суду з первісною касаційною скаргою у встановлений законом строк, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

2. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник, у змісті уточненої касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга подана на судові рішення у справі, які в силу пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ціна позову у справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, разом із тим, аналіз оскаржуваних судових рішень та змісту касаційної скарги дають підстави для висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження у справі. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження.

3. Крім того заявник, у клопотанні, викладеному в змісті касаційної скарги, порушує питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень обґрунтовується необхідністю забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню фінансових інтересів держави та прав окружної прокуратури як відповідача у справі у зв`язку з можливим подальшим скасуванням оскаржуваних судових рішень. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. У пункті 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» судам роз`яснено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Ураховуючи те, що заявником не наведено жодних обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення та не надано доказів на підтвердження заявленого клопотання, які б підтверджували реальну необхідність у такому зупиненні, клопотання задоволенню не підлягає. Саме по собі оскарження судових рішень у касаційному порядку не свідчить про наявність підстав для зупинення виконання або дії останніх. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити керівнику Богодухівської окружної прокуратури Харківської області строк на касаційне оскарження рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року. Витребувати із Богодухівського районного суду Харківської області вищевказану цивільну справу (№ 613/25/24). У задоволенні клопотання керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, про зупинення виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року відмовити. Роз`яснити іншим учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати чотирнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць