Ухвала КАС ВС № 440/5871/23

УХВАЛА 23 січня 2025 року м. Київ справа №440/5871/23 адміністративне провадження № К/990/1071/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у розмірі до 100 000 грн за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; - зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі до 100 000 грн за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, запровадженої пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн за періоди з 09 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року. Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, запроваджену пунктом 1 Постанови № 168 у розмірі до 100000 грн за періоди з 09 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (за вирахуванням фактично виплачених сум). В решті вимог позов залишено без задоволення. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задоволено частково, апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року скасовано з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за періоди з 07 квітня 2022 року по 12 квітня 2022 року, з 22 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за періоди з 07 квітня 2022 року по 12 квітня 2022 року, з 22 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період. В іншій частині вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. 09 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленою Постановою №168. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Полтавським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Скаржник викладає доводи щодо наявності у цій справі підпункти «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з посиланням на рішення судів в інших справах, в яких, за твердженням відповідача, наявна неоднозначність судової практики до вирішення спору у подібних правовідносинах, проте колегія суддів відхиляє це довід, оскільки скаржник посилається на справи за різними обставинами справи та дослідженими доказами на відміну від цієї справи, що своєю чергою не можна визнати належним обґрунтуванням виняткового випадку допуску цієї касаційної скарги у справі, яка розглянута судами в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, відповідач вказує про значні розміри коштів, які підлягають виплаті в межах виконання вказаних рішень судів, та значної кількості військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які мають подібні спірні правовідносини з військовими частинами. Проте Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, позаяк твердження скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи. Не підтвердженим є те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Посилання на негативні наслідки для відповідача у зв`язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає безумовних підстав для відкриття касаційного провадження. Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Відтак, з огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов