Постанова 4854 № 420/31042/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31042/24 Головуючий першої інстанції Завальнюк І.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 21.10.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 03.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 13.03.2022р. по 28.04.2023р. включно відповідно до норм абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов`язання нарахувати та виплатити йому індексацію-різницю грошового забезпечення розміром 4463,15грн. за період з 13.03.2022 по 28.04.2023 включно, відповідно до норм абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов`язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 13.03.2022 по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.161 КАС України, а саме у зв`язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду. 11.10.2024 ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки йому не виплачено в повному обсязі індексацію грошового забезпечення з 13.03.2022 по 28.04.2023., а тому він має право у відповідності до ч.2 ст.233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022р. на звернення до суду без обмеження строком. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 повернуто позивачу позовну заяву на підставі ч.2 ст.123 КАС України, оскільки на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а саме не подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт зазначає, що про складові нарахування та виплати йому грошового забезпечення він дізнався 07.08.2024 року після звільнення з військової служби 16.07.2024р., а тому він в межах тримісячного строку, передбаченого ст.233 КЗпП України звернувся до суду з даним позовом. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього кодексу. Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Згідно з ч.ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, предметом спору в даному випадку є нарахування та виплата позивачу: індексації грошового забезпечення за період з 13.03.2022р. по 28.04.2023р. включно відповідно до норм абз.4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 13.03.2022 по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Так, частиною 2 ст.233 КЗпП України, у редакції до 19.07.2022, було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП, в редакції від 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116). Тобто, з 19.07.2022 трудовим законодавством змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду щодо стягнення належної заробітної плати, а саме встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Разом з тим, предмет спору у даній справі стосується, зокрема, правових відносин до 19.07.2022р., тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Колегія суддів вважає, що на предмет спору у даній справі, з урахуванням вимог ст.58 Конституції України щодо незворотності дії закону у часі, не може розповсюджуватися дія правової норми, що набрала чинності після їх виникнення, так як таке правове регулювання звужує права та законні інтереси особи. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №260/3564/22. Отже, ОСОБА_1 має право на звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.03.2022 по 18.07.2022 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, без обмеження будь-яким строком. Крім того, згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, з 28.04.2023 позивача виключено з списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та переведено на військову службу до військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.07.2024 №210 позивача виключено з особового складу військової частини з 16.07.2024 у зв`язку із звільненням. При цьому, про розмір нарахування та виплати грошового забезпечення позивач дізнався 07.08.2024 року після звільнення з військової служби 16.07.2024р., а тому він в межах тримісячного строку, передбаченого ст.233 КЗпП України звернувся з вимогами за період з 19.07.2022р. Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і на теперішній час. Враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, а також зважаючи на те, що позивач до 16.07.2024 перебував на військовій службі, колегія суддів помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність поважних причин для поновлення процесуального строку звернення до суду. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст.123 КАС України. На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання невірно застосував норми процесуального закону, ухвала суду першої інстанції в порядку ст.320 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв