Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/25547/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25547/24 Перша інстанція: суддя Василяка Д.К., повний текст судового рішення складено 20.11.2024, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив (з урахуванням уточненої позовної заяви): - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №951150143030 від 05 серпня 2024 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №3021/24-вих від 29.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01 лютого 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №3021/24-вих від 29 липня 2024 року про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 лютого 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №3021/24-вих. від 29 липня 2024 року про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 29.07.2024 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видано нову довідку №3021/24-вих. про суддівську винагороду позивача для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, розмір якої склав 154428,00 грн., що є більшим від розміру суддівської винагороди, вказаної в довідці цього ж теруправління ДСА №5-576/20 від 27.02.2020 року. У зв`язку зі збільшенням розміру суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 31.07.2024 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з письмовою заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідно до постанови Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020 року за принципом екстериторіальності, заяву позивача з наданими відповідними документами було розглянуто ГУ ПФУ в Чернігівській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №951150143030 від 05.08.2024 року у перерахунку відмовлено. Позивач вважає вказану відмову відповідача неправомірною, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року позов задоволено частково наступним чином. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №951150143030 від 05 серпня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №3021/24-вих від 29.07.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 01.01.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Одеській області від 29.07.2024 року за №3021/24-вих. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII). Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області позивачу видано оновлену довідку від 29.07.2024 року за №3021/24-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, розмір якої склав 154428,00 грн.. У зв`язку зі збільшенням розміру суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з письмовою заявою по перерахунок призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За принципом екстериторіальності заява розглянута відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №951150143030 від 05.08.2024 року позивачу відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку, та зазначено, що пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 року №7-2), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закон №1402 органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Статтею 135 Закону №1402 передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді встановлюється в залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні. Таким чином, на даний час підстави для перерахунку у зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди відсутні. Позивач, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №951150143030 від 05.08.2024 року про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 29.07.2024 року за №3021/24-вих протиправним, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що станом на 01.01.2024 року відбулось збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн.), що має наслідком збільшення посадового окладу працюючого судді та інших складових суддівської винагороди, які встановлюються від посадового окладу, а отже позивач набув право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Одеській області від 29.07.2024 року за №3021/24-вих. Крім того, судом вказано, що враховуючи те, що оскаржуване рішення прийнято ГУ ПФУ у Чернігівській області, то саме вказаного відповідача необхідно зобов`язати здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що виплата перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці є наслідком проведення відповідного перерахунку, який тільки має відбутись на виконання цього рішення суду. Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного. Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення. Визначені Конституцією України та Законом України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Частиною 1 ст.4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Згідно з ч.2 ст.4 Закону №1402-VIII зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до ч.1 ст.135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідно до ч.ч.4-5 ст.142 Закону №1402-VI у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. З 30.09.2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401-VIII). Законом №1401-VIII, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій». З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій. Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України. Пунктом 1 частини 3 та пунктом 1 частини 4 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб. Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV (далі Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені. Водночас, статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для: працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні. Статтею 7 Законів України «Про державний бюджет України на 2022 рік», «Про державний бюджет України на 2023 рік» та «Про державний бюджет України на 2024 рік», також встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні, в той час як прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 становить 3028 гривень. Варто зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає. Водночас Закони України «Про державний бюджет України…» за 2021-2024 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII. Означені Закони не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України). Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII (постанови від 10.11.2021 року у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі №360/503/21, від 02.06.2023 року у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 року у справі №280/1233/22, від 24.07.2023 року у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 року у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 року у справі №240/2978/22). Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року (3028,00 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.), на підставі статті 7 Закону №1982-IX та ст.7 Закону №2710-IX, є неправомірною. Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, тому норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 липня 2023 року по справі №240/3795/22. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. А відтак, у зв`язку зі зміною розміру грошової винагороди судді з 01.01.2024 року, позивач правомірно отримав оновлену довідку ТУ ДСА України в Одеській області від 29.07.2024 року за №3021/24-вих про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 року. Разом з тим, відповідно до приписів розділу IV подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1 (далі - Порядок №3-1) встановлює перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Згідно п.1-8 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав. Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список). Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи). На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку. Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України. Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Таким чином, описаний механізм зумовлює обов`язок територіального органу пенсійного фонду здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді. Зі встановленого вище вбачається, що ТУ ДСА України в Одеській області видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду від 29.07.2024 року за №3021/24-вих, згідно якої станом на 01.01.2024 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 154428,00 грн., у тому числі: посадовий оклад становить 90840,00 грн.; доплата за вислугу років 63588,00 грн.. Колегія суддів наголошує, що забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №3021/24-вих від 29.07.2024 року. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №951150143030 від 05.08.2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вирішуючи питання про способи судового захисту, які має вжити суд задля відновлення порушеного права позивача, колегія виходить з наступних положень пункту 2 розділу I та пункту 1 розділу IV Порядку №3-1: - заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи; - перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання; - перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Відповідно до п.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року №28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21.12.2022 року №28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України. Зі змісту наведених положень слідує, що оскільки позивач року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, то саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України, як орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, і повинен забезпечити відновлення права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.02.2024 року. В той же час колегія суддів враховує положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1). Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. З наведених положень Порядку №22-1 слідує, що за результатами розгляду заяви, орган Фонду, визначений за принципом екстериторіальності приймає не пізніше 10 днів відповідне рішення, яке зберігається в електронній пенсійній справі особи, а сама електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає особі пенсію за місцем проживання для здійснення виплати пенсії. Зазначений порядок є застосовним як для призначення пенсій, так і їх перерахунку. Як зазначено у пояснювальній записці Пенсійного фонду України до проекту Постанови правління Пенсійного фонду України №25-1 від 16.12.2020 року, яким були внесені зміни до Порядку №22-1 в частині застосування принципу екстериторіальності, мета застосування такого принципу полягає в тому, щоб мінімізувати корупційні ризики, зумовлені особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України, тощо. Отже, принцип екстериторіальності застосовується органами Пенсійного фонду для вирішення питання про право на призначення/перерахунок пенсії з метою підвищення рівня об`єктивності та неупередженості при вирішенні такого питання. Так як питання про право позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 29.07.2024 року за №3021/24-вих вже вирішено судом в рамках даної адміністративної справи, то вже немає необхідності в застосуванні принципу екстериторіальності з метою вирішення органом пенсійного фонду питання про здійснення такого перерахунку, а тому у даній справі обов`язок по здійсненню такого перерахунку, як і обов`язок по виплаті позивачу перерахованого довічного грошового утримання судді, слід покласти на Головне управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому позивач перебуває на обліку за місцем свого проживання, і яке повинно виконати рішення суду у цій справі. Оскільки судом першої інстанції допущено невірне застосування норм матеріального права частині визначення органу Пенсійного фонду України, який повинен здійснити перерахунок позивачу довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, шляхом викладення її абзацу третього у новій редакції. Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у новій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Одеській області від 29.07.2024 року за №3021/24-вих, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька