Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/47614/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/47614/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: - визнати дії Міністерства культури та інформаційної політики України протиправними щодо: нездійснення розгляду заяви від 28.11.2022 про проведення перевірки; нездійснення перевірки про виконання Львівською обласною державною (військовою) адміністрацією кожного підпункту пункту 2 наказу Міністерства культури та інформаційної політики України №14 від 18.01.2021, зокрема щодо пам`ятки архітектури місцевого значення - житлового будинку АДРЕСА_1 ; ненадання письмової відповіді щодо результатів розгляду заяви від 28.11.2022 про проведення перевірки; передачі розгляду заяви від 28.11.2022 Львівській обласній державній (військовій) адміністрації; несвоєчасне надання відповіді на запит від 20.02.2023; надання відповіді не по суті запиту від 20.02.2023; ненадання запитуваної інформації на запит 28.06.2023; безпідставної відмови у задоволенні запитів від20.02.2023 і 28.06.2023 на інформацію; - зобов`язати Міністерство культури та інформаційної політики України у п`ятнадцятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили: розглянути заяву від 28.11.2022 про проведення перевірки; здійснити перевірку про виконання Львівською обласною державною (військовою) адміністрацією кожного підпункту пункту 2 наказу Міністерства культури та інформаційної політики України №14 від 18.01.2021, зокрема щодо пам`ятки архітектури місцевого значення - житлового будинку №3 на вулиці Папарівці (Семафорній) у місті Львові; надати письмову відповідь щодо результатів розгляду заяви від 28.11.2022 про проведення перевірки; надати запитувану інформацію на запит від 28.06.2023, а саме завірену належним чином паперову копію листа МКІП за №06/35/1818-23 від 27.02.2023. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу. Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без руху, тому повернення позову є необґрунтованим. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів. Суд першої інстанції виходи з того, що ухвала про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», згідно з даними електронного сервісу лист доставлено 12 березня 2024 року о 21:15. В той же час, станом на 12 липня 2024 року виявлені недоліки позовної заяви позивачем не усунуто; клопотань про продовження строку на усунення недоліків не подано, тому наявні підстави для повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Пунктом 1 ч. 4 наведеної статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Доводи апеляційної скарги зводять до того, що суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без руху, та викладені пояснення щодо дотримання строку звернення до суду при поданні позову. Разом із тим, апелянтом не наведено належних обґрунтувань щодо неможливості надання даних пояснень до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто суд першої інстанції не міг надати їм оцінку, а позивач, в свою чергу, не скористався наданим йому правом на усунення виявлених недоліків. Щодо очікувань позивача про надсилання судом документів у паперовій формі колегія суддів звертає увагу на наступне. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 про залишення позовної заяви без руху направлено позивачу до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», згідно з даними електронного сервісу лист доставлено 12 березня 2024 року о 21:15. При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»). Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення «+10 посилань», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто зазначаючи електронну адресу, яка використовується для направлення та обміну, зокрема, процесуальними документами, позивач (його уповноважений представник) зобов`язаний своєчасно її перевіряти на наявність вхідної кореспонденції. Надання електронної адреси не є формальним. Колегія суддів наголошує, що в даному випадку ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була направлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», що відповідає приписам КАС України та є належним повідомлення позивача про процесуальну дію. Стаття 44 КАС України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу. На переконання колегії суддів апелянтом не наведено підстав, які б продемонстрували існування особливих обставин, які б виправдовували не усунення недоліків позовної заяви. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 22.01.2025. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна