Постанова 4855 № 580/3678/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3678/21 Суддя (судді) першої інстанції: Руденко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в порядку ст.383 КАС України, в якій просить: - визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13 вересня 2024 року №233050004983, яким розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 перераховано та визначено в сумі, що становить 50 відсотків від розміру суддівської винагороди, зазначеної у Довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України в Черкаській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2021, зі змінами, внесеними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №580/3678/21, шляхом призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 56% від розміру суддівської винагороди, за 3 роки понад 20 років роботи на посаді судді та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 17 квітня 2021 року; - направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для реагування та вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її отримання. Заява обґрунтована тим, що Головне управління на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року, зі змінами, внесеними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 року у справі № 580/3678/21 здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 56% від розміру суддівської винагороди (рішення про перерахунок пенсії № 233050004983 від 11.01.2023). У подальшому, відповідач протиправно 13.09.2024 виніс рішення № 233050004983 про перерахунок пенсії, яким розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці перерахував та визначив в сумі, що становить 50 % від розміру суддівської винагороди. Позивач зазначив, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. При перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці змінною величиною є лише розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Натомість відсоткове значення від розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке застосоване при призначенні щомісячного довічного грошового утримання відповідно до судового рішення, є незмінним. Вважаючи, що Головне управління протиправно зменшило відсотковий розмір суддівської винагороди з 56 % до 50 % для обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивача, просить визнати протиправними дії, вчинені відповідачем на виконання рішення суду у цій справі. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в справі № 580/3678/21 відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про задоволення заяви. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Апелянт зазначає, що Головне управління протиправно зменшило відсотковий розмір суддівської винагороди з 56 % до 50 % для обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивача, просить визнати протиправними дії, вчинені відповідачем на виконання рішення суду у цій справі. Наголошує, що відповідач протиправно 13.09.2024 виніс рішення № 233050004983 про перерахунок пенсії, яким розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці перерахував та визначив в сумі, що становить 50 % від розміру суддівської винагороди. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 у справі № 580/3678/21 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним рішення відповідача №233050004983 від 11 травня 2021 року щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди з 17 квітня 2021 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 50% від розміру суддівської винагороди і 6 відсотків щомісячного довічного грошового утримання за 3 роки понад 20 років роботи на посаді судді та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 17 квітня 2021 року; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні; в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, з урахуванням ухвали суду від 14.06.2023 про виправлення описки, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 змінено в мотивувальній та резолютивній частинах. Викладено пункт другий резолютивної частини наступним чином: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 56% від розміру суддівської винагороди, за 3 роки понад 20 років роботи на посаді судді та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 17 квітня 2021 року». В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 залишено без змін. Відповідач 10.01.2023 на виконання зазначених вище судових рішень у справі № 580/3678/21 здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача. Так, з перерахунку пенсії позивача від 10.01.2023 вбачається, що відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача (рішенням 233050004983 від 11.01.2023), виходячи із 56 % від розміру суддівської винагороди. У подальшому рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі № 580/12630/23 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №233050004983 від 28 листопада 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.11.2023 року №04-2113/23, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі 580/12630/23 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 в абзаці третьому резолютивної частини - змінено, викладено його в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.11.2023 року №04-2113/23, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці». З перерахунку пенсії позивача від 12.09.2024 вбачається, що пенсійний орган здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача (рішенням 233050004983 від 13.09.2024) з 01.01.2023, виходячи із 50 % від розміру суддівської винагороди (призначення за рішенням суду). З перерахунку пенсії позивача від 30.09.2024 вбачається, що пенсійний орган здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2023, виходячи із 50 % від розміру суддівської винагороди (вид перерахунку: зміна окладу, призначення за рішенням суду). Таким чином, 10.01.2023 відповідач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 зі змінами, внесеними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача у розмірі 56% від розміру суддівської винагороди. При цьому, у межах справи № 580/3678/21 не досліджувалось питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2023, який був проведений пенсійним органом на виконання судового рішення в справі № 580/12630/23, відповідно до якого суд апеляційної інстанції зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу з 01.01.2023, виходячи з розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 14.11.2023 №04-2113/23. Суд першої інстанції вірно вказав, що у разі незгоди позивача із обставинами здійснення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023 з 50% від розміру суддівської винагороди, він не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом. Водночас, судове рішення не може бути ухвалене на майбутнє, стосується лише конкретних спірних правовідносин та періоду їх плину, що в спірному випадку стосується перерахунку пенсії позивача на підставі оновлених довідок. Тому, заявник, звернувшись до суду із цієї заявою в порядку ст. 383 КАС України, рішення по якій вже виконано, фактично заявляє нові позовні вимоги. Вказані обставини щодо зменшення відсоткового розгляду суддівської винагороди з 01.01.2023 не були предметом оскарження у справі № 580/3678/21. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в розумінні приписів ст. 383 КАС України, під час виконання судового рішення у справі № 580/3678/21, відповідач не вчинив протиправних дій, а у разі задоволення вимог заявника, як наслідок буде змінено зміст рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 зі змінами, внесеними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022, у цій справі, що в свою чергу є порушенням приписів чинного адміністративного законодавства. Крім того, твердження позивача про те, що рішення суду, яким зобов`язано відповідача призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56% від суддівської винагороди, не виконане, оскільки відповідач здійснив перерахунок, а не призначення щомісячного довічного грошового утримання позивача є необгрунтованими, оскільки позивачу з 17.04.2021 було призначено довічне грошове утримання судді у відставці, нараховане у розмірі 50% від суддівської винагороди. При цьому, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначається один раз та виплачується довічно. Натомість, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Таким чином, перерахувавши на виконання рішення суду у справі № 580/3678/21 позивачу щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 56% від суддівської винагороди, Головне управління виконало зазначене рішення суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини щодо зменшення відсоткового розгляду суддівської винагороди з 01.01.2023 не були предметом оскарження у справі № 580/3678/21, що в свою чергу виключає можливість розгляду вказаного питання у даній справі та може становити самостійний публічно-правовий спір і, відповідно, вирішенню у порядку ст. 383 КАС України не підлягає. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 22.01.2025. Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:Н.В. Безименна Л.В. Бєлова