Постанова 4811 № 455/245/24

Справа № 455/245/24 Головуючий у 1 інстанції: Клімченко М.І. Провадження № 22-ц/811/2389/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Ванівського О.М., суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 25 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: В лютому 2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 12.01.2022 року між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) №12.01.2022-100004913 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов укладеного договору та заявки, відповідачу надано кредит на умовах строковості, платності та поворотності у розмірі 8 000,00 грн. під проценти. Сенишин Л.Я. 12.01.2022 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору, Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8000 грн. Позивач виконав свої зобов`язання за договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, унаслідок чого станом на 30.01.2024 утворилась заборгованість у розмірі 16 960,00 грн., з яких 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 960,00 грн. - заборгованість за відсотками. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав. Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 25 червня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-а, м. Київ, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1142,64 (одна тисяча сто сорок дві) гривні 64 копійки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр». В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» оскаржив його в апеляційному порядку та просив суд скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Покликається на те, що судом першої інстанції враховано під час ухвалення рішення загальну вартість Кредиту, зазначену в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 13.04.2023-100002325 від 13.04.2023 про споживчий кредит, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 . Також у рішенні від 25.06.2024 зазначено, між сторонами в належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом. Відповідно до графіків платежів зазначеного в заявці до кредитного договору ОСОБА_1 повинна була сплатити 6720 грн., Звертає увагу на те, що таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 12.01.2022- 100004913 від 12.01.2022 про споживчий кредит, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , як і паспорт споживчого кредиту, відображає орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для Споживача на дату укладення договору. Стверджує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості у сукупності з іншими доказами, а саме кредитним договором підтверджують розмір заборгованості Відповідача. Відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості в порушення вимог ст. 81 ЦПК. 18 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Манько Т.О. подав відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 25 червня 2024 року залишити без змін. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Хоча в апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, проте зміст апеляційної скарги свідчить про те, що позивач фактично не погоджується з судовим рішенням в частині відмови у стягненні відсотків, а тому апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, виходив з того, що, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у розмірі 8 000,00 гривень підлягає задоволенню. Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 8 960 гривень, оскільки позивачем не подано суду розрахунок заборгованості за нарахованими відсотками, що унеможливлює перевірити законність та правильність нарахування у заявленому розмірі. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Судом встановлено, що 12.01.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12.01.2022-100004913 у формі електронного документу, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000 грн.; строк користування кредитом 42 календарних дні з дати отримання; проценти відповідно до Заявки. Підтвердження є невід`ємною частиною договору. Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на сайті кредитора; заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті. Пунктом 2.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) визначено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Відповідно до пункту 9.2 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), позичальник надає однозначну, безумовну та безвідкличну згоду на обробку будь-яких його персональних даних, включаючи, але не обмежуючись збиранням, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням і поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про позичальника без будь-яких обмежень та з будь-якою метою. Заявка та графік платежів, які є невід`ємною частиною договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), підтвердження укладення кредитного договору вчиняються в електронній формі (п. 1.3). Згідно з пунктами 11.6, 11.8 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним. Позичальник зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати номер телефону, зазначений при реєстрації позичальника у інформаційній системі кредитора. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного заволодіння, технічного перехоплення інформації, тощо, вибуття з володіння мобільного телефону позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти). Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання номеру телефону несе виключно позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитор безумовно вважає позичальником, і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності. Згідно заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, строк дії договору становить 42 календарних дні з дати отримання. Проценти сплачуються у терміни, встановлені у графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. У заявці міститься положення про те, що позичальник розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вказаних у заявці умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення). Для підписання та укладення договору слід було поставити електронний підпис мишкою та ввести код з смс-повідомлення, яке було надіслано на номер 0974142433. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем подано також підтвердження укладання кредитного договору №12.01.22-100004913 від 12.01.2022, що є невід`ємною частиною договору та таблицю обчислення загальної вартості кредиту. У паспорті споживчого кредиту містяться основні умови кредитування з врахуванням побажання споживача: тип кредиту - фінансовий кредит; сума кредиту - 8 000,00 грн.; строк кредитування - 42 дні; мета кредиту - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; спосіб надання кредиту - безготівково; форма забезпечення кредиту - неустойка. Паспортом споживчого кредиту також визначено розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Задля підписання паспорту споживчого кредиту та укладення договору необхідно було ввести код з смс-повідомлення, яке було надіслано на номер 0974142433 та проставити електронний підпис мишкою. Того ж дня, 03.05.2021, позивач видав безготівково на рахунок з платіжною системою LIQPAY кредит у розмірі 8 000 грн. З відповіді АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що 12.01.2022 транзакція грошової суми у розмірі 8000 грн. за договором №12.01.2022-100004913 успішно виконана. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України. Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення заборгованості за процентами, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на довідку про стан заборгованості. Колегія суддів зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, зокрема з підписаного відповідачем Кредитного договору №12.01.2022-100004913 між сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом. Відповідно до умов договору №12.01.2022-100004913 від 12 січня 2022 року відповідач отримала грошові кошти, а тому була обізнана про необхідність повернення кредиту разом з відсотками, які передбачені умовами договору. ОСОБА_1 у повному обсязі взяті на себе зобов`язання не виконала, вчасно кредитні кошти не повернула, у зв`язку з чим за кредитним договором у неї виникла заборгованість, яку у добровільному порядку не повернуто позивачу. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачкою умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Крім того, відсутня виписка по кредитному рахунку, що є первинним документом та підтверджує наявність заборгованості за відсотками. Відтак, у межах наявних у матеріалах справи доказів не є можливим встановити відповідність нарахованих відсотків за користування кредитом, їх реальному використанню та погашенню. Оскільки позивач належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження доводів позову суду в частині відсотків не надав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення відсотків у зв`язку з їх недоведеністю. Доводи ТОВ "Споживчий центр" висновків суду не спростовують. Товариством до апеляційної скарги не долучено будь-яких доказів, які б підтверджували суму заборгованості по відсотках у розмірі 8 960 грн, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Посилання щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи. Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін. За правилами частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»- залишити без задоволення. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 25 червня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 20.01.2025 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.