Ухвала КЦС ВС № 386/102/22

У х в а л а 17 січня 2025 року м. Київ Справа № 386/102/22 Провадження № 61-6801ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - відповідачка) на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 2 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є Голованівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, до відповідачки за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - про визнання права власності в порядку спадкування і в с т а н о в и в :

1. У січні 2022 року позивачі звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати за кожним із них право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 (далі - спадкодавиця), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обов`язку частку, а саме на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3521483200:02:000:4785 і площею 3,7116 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, і на 1/10 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3521483200:02:000:4744 і площею 1,7477 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (далі разом - земельні ділянки). 2. 23 листопада 2023 року Голованівський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, згідно з якою залучив до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 - Голованівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області. 3. 18 січня 2024 року цей суд ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив: визнав за ОСОБА_2 у порядку спадкування після смерті спадкодавиці право власності на 1/10 частку у земельних ділянках; визнав за ОСОБА_3 у порядку спадкування після смерті спадкодавиці право власності на 1/10 частку у земельних ділянках; стягнув із відповідачки на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1 984,80 грн. 4. 2 квітня 2024 року Кропивницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 , правонаступником якого є Голованівська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області; у зазначеній частині провадження у справі закрив; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Повний текст судового рішення склав 5 квітня 2024 року. 5. 6 травня 2024 року (понеділок) відповідачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу (останнім днем строку на касаційне оскарження була неділя 5 травня 2024 року), у якій просить скасувати оскаржені судові рішення у частині визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування права власності на 1/10 частку у земельних ділянках й ухвалити у цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову. Обґрунтувала касаційну скаргу так: - суди першої й апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків, сформульованих у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц і № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 522/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 3 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц; Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 170/581/21, від 24 березня 2021 року у справі № 1316/364/12, від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17, від 1 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19, від 4 вересня 2019 року у справі № 450/328/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22; - вирішуючи питання про визнання права власності на 1/10 частки земельних ділянок, суди мали «перш за все врахувати вартість житлового будинку, яке не охоплено заповітом, який моя мама склала на моє ім`я». Згідно з підпунктами 5.11 і 5.12 пункту 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку; якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом; якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна; - Голованівський районний суд Кіровоградської області у рішенні в справі № 386/8/22 встановив, що «до складу спадщини належить 1/2 частки житлового будинку, право на яке не охоплене заповітом». ОСОБА_2 діє недобросовісно, не визнаючи за собою право власності на будинок як на «об`єкт обов`язкової частки»; - належними відповідачами у спорах, що виникають зі спадкових відносин, є спадкоємці, і лише за їхньої відсутності - орган місцевого самоврядування. Тому всі інші спадкоємці, яких позивачі залучили як третіх осіб, мали би брати участь як співвідповідачі; - належним і ефективним способом захисту прав позивачів мало би бути скасування постанови нотаріуса та зобов`язання його вчинити певні дії. 6. 20 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Відповідачка мала: подати три копії заяви про зупинення дії оскарженої постанови, документ про сплату 3 969,60 грн судового збору разом із його копіями відповідно до кількості учасників справи. 7. 9 липня 2024 року відповідачка сформувала у системі «Електронний суд» заяву (вх. № 23031/0/220-24 від 9 липня 2024 року), до якої приєднала квитанцію № 0755-5088-6674-6516 від 9 липня 2024 року на підтвердження сплати 3 969,60 грн судового збору. 8. 26 серпня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою продовжив на п`ять днів із дня вручення тієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги. Відповідачка мала надати докази надсилання квитанції про сплату судового збору та заяви про зупинення дії оскарженої постанови іншим учасникам справи. 9. 30 серпня 2024 року відповідачка сформувала у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків (вх. № 28431/0/220-24 від 30 серпня 2024 року), до якої додала докази надсилання квитанції про сплату судового збору та заяви про зупинення дії оскарженої постанови іншим учасникам справи. Того ж дня аналогічну заяву подала поштою (вх. № 29692/0/220-24 від 16 вересня 2024 року).

10. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

11. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

12. Разом із касаційною скаргою відповідачка подала заяву (вх. № 16004/1/220-24 від 9 травня 2024 року), у якій просить зупинити дію постанови апеляційного суду в частині визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування після смерті спадкодавиці права власності на 1/10 частку у земельних ділянках до завершення перегляду справи у касаційному порядку. Обґрунтувала так: «виконання» постанови у разі задоволення касаційної скарги буде перешкодою для оформлення спадкових прав відповідачки; з фактичним виконанням «незаконного рішення, яке набрало законної сили, не буде дотримано принцип процесуальної економії». 12.1. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України). 12.2. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України). 12.3. Відповідачка просила зупинити дію постанови апеляційного суду в частині задоволення вимоги про визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці права власності на 1/10 частку у земельних ділянках. Однак згідно з постановою апеляційного суду він залишив без змін рішення суду першої інстанції в зазначеній частині. Оскільки таке рішення ухвалив суд першої інстанції, а не апеляційний суд, то дію постанови останнього не можна зупинити. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили. Про зупинення дії цього рішення у відповідній частині відповідачка не просила. Тому у задоволенні її заяви слід відмовити. Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 2 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - про визнання права власності в порядку спадкування.

2. Витребувати із Голованівського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 386/102/22.

3. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Кропивницького апеляційного суду від 2 квітня 2024 року.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко