Ухвала КАС ВС № 160/9283/24

УХВАЛА 21 січня 2025 року м. Київ справа №160/9283/24 адміністративне провадження №К/990/51038/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №160/9283/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» (далі - ТОВ «АБК Дніпро») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (далі - Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови від 06 вересня 2023 року № 005315 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, позов задоволено. Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник повторно звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 10 жовтня 2024 року Третім апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 11 листопада 2024 року (з врахуванням вихідних днів), а скаргу подано вдруге 30 грудня 2024 року. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою при цьому вказує, що з первісною касаційною скаргою звернувся у межах процесуальних строків. Проте, ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2024 року касаційну скаргу було повернуту скаржнику, що не перешкоджає повторному зверненню. Скаржник зазначає, що вдруге касаційна скарга подається з дотриманням положень статті 44 КАС України. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків. Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов`язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги. Як встановлено судом з відомостей «КП Діловодство спеціалізованого суду» вперше з касаційною скаргою заявник звернувся 12 листопада 2024 року. Так, Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду: 1) уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог; 2) заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд встановив, що підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України вказуючи, що суди попередніх інстанцій не врахували позицію викладену Верховним Судом у постанові від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17. Крім того, підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду. Верховний Суд наголосив, що скаржник посилаючись на пункт 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, не розмежовує, яку норму права, на його думку, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду та щодо, якої відсутній висновок Верховного Суду, хоча такі підстави відносно застосування одних і тих самих норм права є взаємовиключними. Судом вказано на необхідність зазначення конкретної норми права, як у разі посилання на пункт 1 так і на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України. Тобто, Суд надав можливість скаржнику усунути недоліки касаційної скарги та належним чином обґрунтувати наявність підстав касаційного оскарження. До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від скаржника надійшла заява про уточнення касаційної скарги, в якій серед іншого завлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Верховний Суд ухвалою від 16 грудня 2024 року касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №160/9283/24 повернув особі, яка її подала. Підставою повернення касаційної скарги слугували те, що в уточненій касаційній скарзі відповідач підставою касаційного оскарження вказав пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України проте, знову ж таки не вказав норму права щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. При цьому, Суд вказав, що в ухвалі Верховного Суду від 25 листопада 2024 року залишаючи касаційну скаргу без руху, Суд надав роз`яснення щодо необхідності вказати конкретну норму права, яку було застосовано судами попередніх інстанцій неправильно, яка регулює спірні правовідносини та щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Суд виснував, що наведене свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом. З відомостей «КП Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що копію ухвали Верховного Суду від 16 грудня 2024 року було надіслано до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету 16 грудня 2024 року о 23:11 та відповідно до абзацу другого частини шостої статті 251 КАС України вважається врученим 17 грудня 2024 року. З цією касаційною скаргою відповідач звернувся лише 30 грудня 2024 року, а клопотання про поновлення строку, не містить жодних обґрунтувань щодо наявності об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін. Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги. Так скаржником звертаючись з повторною касаційною скаргою допустив значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та потворного звернення. При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк. Скаржником не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни. При цьому, скаржником не обґрунтовано неможливість належного оформлення касаційної скарги на виконання вимогу ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2024 року про залишення касаційної скарги без руху. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що скаржником не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів. Колегія суддів також зазначає, що з огляду на перебування у відпустці суддів, що входять до складу Суду для розгляду цієї справи, питання про відкриття чи відмову у відкриття касаційного провадження вирішується за наявності всього складу суду (суддя Мельник-Томенко Ж.М. - із 07 січня 2025 року по 13 січня 2025 року згідно Наказу від 03 січня 2025 року №9/0/5-25, суддя Мартинюк Н.М. - із 08 січня 2025 року по 10 січня 2025 року згідно Наказу від 06 січня 2025 року №9/0/6/25, суддя-доповідач Жук А.В. - із 14 січня 2025 року по 20 січня 2025 року згідно Наказу від 08 січня 2025 року №23/0/6-25). Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними, зазначені Державною службою України з безпеки на транспорті, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

2. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №160/9283/24 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду:; - заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко , Судді Верховного Суду