LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856600/2332/24-а

від 21.01.2025 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2332/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Аніфсімов О.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 21 січня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі ГУ ДПС або відповідач-1), у якому просив: -визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка полягає у неподанні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок на повернення ОСОБА_1 надміру сплачених до бюджету сум податків; -зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 на його розрахунковий рахунок НОМЕР_1 сум надміру сплачених до бюджету податків в розмірі 4243910,72 грн. (податок на доходи фізичних осіб - 1796896,96 грн., податок на додану вартість - 2065128,16 грн., єдиний податок з фізичних осіб - 381885,60 грн.). Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено: -визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка полягає у неподанні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку на повернення ОСОБА_1 надміру сплачених до бюджету сум податків; -зобов`язано Головне управління ДПС у Чернівецькій області подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 на його розрахунковий рахунок НОМЕР_1 сум надміру сплачених до бюджету податків в розмірі 4243910,72 грн. (податок на доходи фізичних осіб - 1796896,96 грн, податок на додану вартість - 2065128,16 грн, єдиний податок з фізичних осіб - 381885,60 грн). Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач-ГУ ДПС у Чернівецькій області подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що платник не надав усіх документів, які є достатніми для реєстрації податкової накладної. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року, у справі №600/1528/22-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 року та постановою Верховного Суду від 07.12.2023 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2021 року № 76426070908, № 76428070908, № 76408070908, № 76422070908, № 76409070908, № 76404070908; визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій № 76406070908 від 20 жовтня 2021 року; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-76407 від 20 жовтня 2021 року. Відповідно до інформації, наявної в електронному кабінеті платника податків за ОСОБА_1 обліковуються надміру сплачені до бюджету України суми з: - податку на доходи фізичних осіб - 1796896,96 грн; - податку на додану вартість - 2065128,16 грн; - єдиного податку з фізичних осіб - 381885,60 грн. Для повернення вказаних сум на розрахунковий рахунок, позивачем до ГУ ДПС у Чернівецькій області через електронний кабінет платника податків подані заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, які доставлені відповідно: 29.02.2024 року 11:23:02 год. з податку на доходи фізичних осіб; 01.03.2024 року 12:23:02 год. з податку на додану вартість; 01.03.2024 року 17:08:01 год. з єдиного податку з фізичних осіб. Однак, станом на дату звернення до суду з цим позовом, кошти на розрахунковий рахунок позивач не повернуті. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України). Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі Порядок № 1146). Так, відповідно до пунктів 43.1, 43.2 та 43.6 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Пунктами 43.3 та 43.4 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Згідно з абзацом першим пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України). Відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України обов`язковими умовами надання контролюючим органом висновку про повернення платнику податків надміру сплачених грошових коштів є наявність переплати, відсутність заборгованості зі всіх видів податків та подання платником податків відповідної заяви. Положення статті 43 ПК України узгоджуються з нормами Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (в редакції чинній на час спірних правовідносин). За приписами пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України, а також пункту 2 розділу ІІ Порядку №

60. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДФС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми). Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа № 826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа № 812/1017/16), від 11 червня 2019 року (справа № 826/8802/16), від 5 березня 2019 року (справа № 814/3233/15), від 28 лютого 2019 року (справа № 805/1218/16-а), від 5 лютого 2019 року (справа № 826/7672/17) та від 11 квітня 2023 року (справа № 420/127/21). Пунктом 5 Порядку № 60 встановлено, що якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Як з`ясовано під час розгляду справи, позивачем до ГУ ДПС у Чернівецькій області через електронний кабінет платника податків були подані заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, які доставлені відповідно: 29.02.2024 року 11:23:02 год. з податку на доходи фізичних осіб; 01.03.2024 року 12:23:02 год. з податку на додану вартість; 01.03.2024 року 17:08:01 год. з єдиного податку з фізичних осіб. Отже, ОСОБА_1 виконані умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, які передбачені положеннями статті 43 Податкового кодексу України. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС в Чернівецькій області сформовано висновки, щодо повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені по ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ): №0041100ЕV/2413 з податку на додану вартість, сума, що повертається - 2065128,16 грн; №0041092ЕV/2413 з єдиного податку на фізичних осіб, сума, що повертається - 381885,60 грн; №0041043ЕV/2413 з податку на доходи фізичних осіб, сума, що повертається - 1796896,96 грн (див пункт 3.5. цього рішення), однак доказів надіслання їх до Казначейства для виконання, на момент розгляду цієї справи у суді, не надано. Такі докази не надані і суду апеляційної інстанції. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»