Постанова 4803 № 179/1447/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1872/25 Справа № 179/1447/24 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді - доповідача Халаджи О. В. суддів: Космачевської Т.В., Максюти Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ( ОСОБА_2 , повний текст рішення складено 10 жовтня 2024 року), В С Т А Н О В И В: 2 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідачки на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 1147-5569 від 31.01.2023 року в розмірі 25000 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 5000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20000 грн. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»: -заборгованість за кредитним договором № 1147-5569 від 31.01.2023 року, в розмірі 7 250 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 2 250 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; -судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Із вказаним рішенням суду в частині часткової відмови у стягнення заборгованості за процентами не погодилась представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Шевченко В.О., та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила що в оскаржуваній частині воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного дослідження наявних доказів у справі. Мотивує скаргу тим, що умовами Кредитного договору передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору. Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6 та 10.1 кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.8 кредитного договору, що останнім і було здійснено та відображено у довідці про укладений договір (розрахунку заборгованості) від 25.06.2024 року. Відповідно до п.п.3.1 пункту 3 Правил надання споживчих кредитів: «3.1. Кредит видається строком на 300 календарних днів.» Також наголошує на тому, що жодних штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів за ст. 625 ЦК України) позивачем відповідачу не нараховувалося. ОСОБА_3 просила рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року в частині відмови у стягнення відсотків скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким стягнути з відповідачки на користь Товариства прострочену заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 20000 грн. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження». Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В даній справі ціна позову становить, 25000 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3028 х 30 = 90840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні. З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині залишених без задоволення вимог про стягнення заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1147-5569, відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн., зі строком кредитування 300 днів, базовий період становить 18 днів, зі зниженою процентною ставкою 2,50% в день, стандартною процентною ставкою 3,00 % в день (а. с. 10-15). Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачеві суму кредиту у розмірі 5 000,00 грн. на платіжну картку (останні цифри 5542), за допомогою системи LiqPay, що підтверджується довідкою (а. с. 16). Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1147-5569 від 31.01.2023 року, станом на 25.06.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 25 000 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 20 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а. с. 28-31). Частково задовольняючі позовних вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем нараховано заборгованість в розмірі 25 000,00 грн., 17 750,00 грн. з яких - заборгованість за відсотками, утворилась вже після визначеного договором строку кредитування. Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Як вбачається із матеріалів справи, 31 січня 2023 року між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1147-5569, останній було надано одноразовий ідентифікатор А0643 для підписання кредитного договору №1147-5569 від 31 січня 2023 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору № 1147-5569 від 31 січня 2023 року розмір кредиту складає 5000 грн. Заявлений строк кредитування, який обраний позичальником в момент укладання кредитного договору, базовий період 18 днів (пункт 4.4. кредитного договору), загальний строк кредитування 300 днів, дата повернення кредиту 26 листопада 2023 року (пункт 4.8. кредитного договору). Стандартна процентна ставка 3% (три цілих, нуль десятих відсотка) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою). Пільгова процентна ставка 2,5% (дві цілих, п`ять десятих відсотка) -за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця) Знижена процентна ставка становить 2.50 % (дві цiлих, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору». Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір. ТОВ «Укр кредит фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит у розмірі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.16).. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1147-5569 від 31 січня 2023 року станом на 25 червня 2024 року виникло утворення заборгованості у розмірі 49550 грн. яка складається із: 5000 грн. заборгованість за кредитом, 44550 грн. заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами. Враховуючи, що до відповідачки була застосована програма лояльності, частково було списано заборгованість по нарахованим процентам, розмір заборгованості складає 25000,00 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за кредитом, 20000 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Таким чином, кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Укре кредит фінанс» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України Про електронну комерцію вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21). Встановивши зазначені обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або процентів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Укр кредит фінанс», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Відповідно до пункту 4.4. кредитного договору заявлений строк користування кредитом, базовий період складає 18 календарних днів, заявлений строк це обраний позичальником в момент укладання кредитного договору проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Відповідно до пункту 4.8. кредитного договору строк кредитування, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів (до 26 листопада 2023 року). Договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань. Таким чином, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи та помилково дійшов висновку, що строк дії кредитного договору становить 18 днів, тобто до 17 лютого 2023 року та стягнув заборгованість по нарахованим процентам саме за цей період. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень статті 376 ЦПК України, є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про задоволення позову, слід стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» пропорційно розміру задоволеного позову витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та переглядом у суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 6056,00 грн. Керуючись статтями 141, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) судовий збір у розмірі 6056 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: О.В. Халаджи Т.В. Космачевська Ж.І. Максюта