Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/18045/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/18045/23 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Кобаля М.І., Штульман І.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» (далі - позивач/ТОВ «Еко Соя Плюс») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач/ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 15 листопада 2023 року № 00114670404, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за серпень 2023 року у розмірі 99 785, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фінансово-господарські документи оформлені в повній відповідності з вимогами діючого законодавства і свідчать про належне виконання сторонами покладених на них обов`язків. Також позивач вказав, що реальність вчинених платником правочинів та повнота/правильність їх відображення у податковій звітності, що були основою відображених у звітності цифр, в тому числі заявленої до відшкодування суми ПДВ, може бути перевірена контролюючим органом лише в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України, проте не камеральної перевірки, яку було зроблено відповідачем. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року адміністративний позов ТОВ «Файноклін» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 15 листопада 2023 року № 00114670404. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ «Еко Соя Плюс» судові витрати в сумі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривень нуль копійок). Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в межах проведеної камеральної перевірки відповідач не мав права досліджувати господарсько-правові взаємовідносини позивача з його контрагентами, надавати оцінку укладеним правочинам та робити висновки про реальність/існування тих чи інших правочинів, оскільки ці обставини не могли взагалі бути досліджені контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки. При цьому, позивачем документально підтверджено факт придбання товарів та їх подальший експорт, що спростовує висновки податкового органу. Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги наголошує, що судом не було враховано наявності у контролюючого органу правових підстав для відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 99 785, 00 грн з огляду на неможливість дослідження реальності здійснення господарських операцій, правильності їх декларування. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги та відсутність підстав скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд. Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ «Еко Соя Плюс» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності товариства є 10.41 - виробництво олії та тваринних жирів. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість. 18 вересня 2023 року ТОВ «Еко Соя Плюс» зареєструвало податкову декларацію з податку на додану вартість № 9241845131 та подало заяву про бюджетне відшкодування ПДВ на суму 99 785, 00 грн (а.с. 5-12). Враховуючи наведене, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку, встановленому статтею 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу, з урахуванням Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 посадовими особами ГУ ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Еко Соя Плюс» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2023 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18 вересня 2023 року № 9241845131). За результатами перевірки складено акт від 19 жовтня 2023 року № 10140/Ж5/25-01-04-04-02/40142870 (а.с. 13-21), у висновках якого зазначено про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: пунктів 200.4, 200.7, 200.8, 200.9, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, розділу ІІІ, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого товариству відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування в сумі 99785,00 грн по декларації за серпень 2023 року. 15 листопада 2023 року ГУ ДПС у Чернігівській області прийняло щодо ТОВ «Еко Соя Плюс» податкове повідомлення-рішення № 00114670404, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за серпень 2023 року у розмірі 99 785, 00 грн (а.с. 23-24). Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з положеннями статті 75 ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1). Пунктами 71.1-76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. В постанові від 06 червня 2023 року у справі № 480/8796/21 Верховним Судом було зазначено, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за серпень 2023 року на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 18 вересня 2023 року № 9241845131. Відповідно до акта камеральної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про неможливість в повному обсязі дослідити реальність здійснення підприємством фінансово-господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Водночас, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати господарсько-правові взаємовідносини платника з його контрагентами, первинні господарські документи бухгалтерського обліку, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку із чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюються. Про необґрунтованість висновків перевірки свідчить те, що в межах проведеної камеральної перевірки відповідач не мав права досліджувати господарсько-правові взаємовідносини позивача з його контрагентами, надавати оцінку укладеним правочинам та робити висновки про реальність/існування тих чи інших правочинів, а відтак робити висновки про правильність та достовірність відображення підприємством податкових зобов`язань та податкового кредиту, а тим більше обґрунтовувати такі висновки тим, що це неможливо з`ясувати, оскільки ТОВ «Еко Соя Плюс» не подало до Головного управління ДПС у Чернігівській області відомостей та пояснень про руйнування, пошкодження та втрату майна. При цьому, реальність вчинених платником правочинів та повнота/правильність їх відображення у податковій звітності, що були основою відображених у звітності даних, в тому числі заявленої до відшкодування суми ПДВ, якраз може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України, а ніяк не камеральної перевірки. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 640/12406/19, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню у цій справі. З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що контролюючий орган здійснив перевірку достовірності формування позивачем податкового кредиту за серпень 2023 року, що не охоплюється предметом камеральної перевірки. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Враховуючи зазначений правовий висновок Верховного Суду, при оскарженні наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу. Відтак, з огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 15 листопада 2023 року № 00114670404 прийняте відповідачем необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправним і підлягає скасуванню. Щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Вказана норма кореспондується з приписами частини третьої статті 143 КАС України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови представником позивача дотримані, оскільки в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення таких витрат та надано відповідні докази. Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) При цьому, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19). Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. З матеріалів справи вбачається, що 09 січня 2023 року між ТОВ «Еко Соя Плюс» (далі - Замовник) та адвокатським бюро «КОВЕРЗНЕВ І ПАРТНЕРИ» (далі - Виконавець) укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, за пунктом 1.1. якого Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених цим Договором за плату надавати правову (професійну правничу) допомогу, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично надану правову допомогу. 01 грудня 2023 між ТОВ «Еко Соя Плюс» та адвокатським бюро «КОВЕРЗНЕВ І ПАРТНЕРИ» укладено Додаткову угоду № 11 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 15 листопада 2023 року № 00114670404, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за серпень 2023 року. Згідно із Актом приймання-передачі наданих послуг від 06 грудня 2023 року ТОВ «Еко Соя Плюс» та адвокатське бюро «КОВЕРЗНЕВ І ПАРТНЕРИ» склали цей акт про те, що Виконавець надав, а Замовник отримав таку Правову допомогу: - вивчення акту перевірки, ППР, фінансово-господарських документів Замовника (60 хвилин) - 1 000, 00 грн; - вивчення судової практики з питань, викладених в акті перевірки, вивчення практики Верховного Суду у аналогічних та подібних справах (20 хв.) - 333, 33 грн; - надання усних консультацій Замовнику, розробка та погодження із Замовником правової позиції у справі (10 хвилин) - 166, 67 грн; - складання адміністративного позову від 03 листопада 2023 року (160 хвилин) - 2 666, 67 грн; - підготовка (друк, копіювання, засвідчення вірності копій) доказів, що додаються до адміністративного позову (56 хвилин) - 933, 33 грн. Всього: 5 100, 00 грн. За платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 06 грудня 2023 року № 468 ТОВ «Еко Соя Плюс» сплачено адвокатському бюро «КОВЕРЗНЕВ І ПАРТНЕРИ» за надання правової допомоги кошти у розмірі 5 100, 00 грн. Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. (частина п`ята статті 134 КАС України). Тому, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, предмет спору, яким є податкове повідомлення-рішення, розгляд справи без участі представника позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн, є справедливою та співмірною. Такий висновок повністю відповідає принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу згідно з вимогами частини дев`ятої статті 139 КАС України. Окрім того, задовільнивши позовні вимоги, суд першої інстанції правильно відповідно до наведених правових норм стягнув на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2 684, 00 грн. Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Кобаль М.І. Штульман І.В.