Постанова 4851 № 520/22240/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2025 р. Справа № 520/22240/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/22240/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 третя особа Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій ОК " ІНФОРМАЦІЯ_3 " про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа на стороні відповідача - Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій ОК " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", в якому просив: - визнати бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (Адреса: АДРЕСА_1 ) щодо не направлення заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) разом із доданими документами стосовно надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Адреса: АДРЕСА_1 ) направити заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 позов залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскільки ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , уповноваженим органом щодо розгляду питання про визнання його учасником бойових дій є комісія оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Водночас, як свідчать матеріали справи, у розглядуваному випадку подання документів на розгляд комісії відбувалось через відповідний ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримавши пакет документів позивача щодо надання статусу учасника бойових дій не вчинив активних дій які від нього вимагалися в частині спрямування документів на розгляд комісії, чим фактично позбавив позивача права на належний розгляд по суті питання про надання статусу учасника бойових дій та зумовив протиправну затримку впродовж року. Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, позивач вважає, зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Отже, відповідач, отримавши заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами, не направив її на розгляд комісії оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, чим допустив протиправну бездіяльність. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.11.2022 №133 позивача, призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.11.2022 №66-рс на посаду кулеметника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 , з 27.11.2022 зараховано до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 11.05.2023 №1710, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 в період з 27.11.2022 по 30.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Бахмут Бахмутського району Донецької області. За викладеними у позові твердженнями, 21.08.2023 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернення з приводу надання статусу учасника бойових дій. Відповідно до супровідного листа від 30.01.2024 №225 ІНФОРМАЦІЯ_8 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 документи солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для направлення його документів до комісії Міністерства Оборони України щодо надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10.11.2022 № 369 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства Оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості» та наказу Міністерства оборони України від 29.11.2022 № 403 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 10 листопада 2022 року № 369», які були отримані ІНФОРМАЦІЯ_9 - 30.01.2024 відповідно до штампу на супровідному листі з датою прийняття. Листом від 04.03.2024 №2899/с ІНФОРМАЦІЯ_10 документи громадянина ОСОБА_1 щодо надання статусу учасника бойових дій були повернуті у зв`язку з відсутністю витягу наказу про виключення з військової служби серед переліку наданих документів. Зазначено про вимогу відпрацювати документи у відповідності до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.01.2024 № 808/с. За викладеними у позові твердженнями на початку березня 2024 заявником повторно було подано пакет документів щодо надання статусу учасника бойових дій, проте станом на час подання позову відповідачем не повідомлено ані про стан розгляду заяви, ані про подальші необхідні дії від позивача, ані про подальше направлення його заяви до оперативного командування. 19.09.2024 до суду першої інстанції надійшли додаткові пояснення ІНФОРМАЦІЯ_7 , в яких зазначено, що Наказом Міністерства оборони України від 10.11.2022 № 369 "Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості" визначено порядок роботи комісій у Міністерстві України щодо встановлення статусу учасника бойових дій. Вказаний наказ визначив створення ряду Комісій зі встановлення статусу УБД з урахуванням структури та підпорядкування (рода та виду військ, підпорядкування) ЗС України. З метою спрощення та пришвидшення вирішення питання встановлення статусу УБД Начальником ГШ ЗС України було прийнято рішення від 24.07.2023 № 1166/депГШ/2/3 щодо надсилання документів для отримання статусу УБД звільнених осіб безпосередньо до військових частин, у яких проходили військову службу звільнені особи, з подальшим направленням їх до відповідних Комісій за підпорядкуванням для прийняття рішення останніми щодо встановлення статусу УБД. ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 14.08.2024 року № 2015 на адресу Військової частини НОМЕР_3 було направлено документи позивача для опрацювання встановленим порядком та у строки, які визначені дорученням Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.07.2023 №1166/депГШ/2/3. Листом від 14.08.2024 року №2016 ІНФОРМАЦІЯ_10 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено документи позивача для видачі посвідчення учасника бойових дій, нагрудного знаку «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості». Позивач вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не направлення його заяви разом із доданими документами стосовно надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », звернувся з позовом до суду. Залишаючи без задоволення позов, суд першої інстанції виходив з того, що у межах спірних правовідносин ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 14.08.2024 року № 2015 на адресу Військової частини НОМЕР_3 (яка входить до складу Оперативного Командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 ") було направлено документи позивача для опрацювання встановленим порядком та у строки, які визначені дорученням Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.07.2023 №1166/депГШ/2/3. Окрім того, у межах спірних правовідносин ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 14.08.2024 року № 2016 документи з приводу отримання заявником статуту учасника бойових дій були додатково спрямовані ще й до ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_10 були вчинені управлінські волевиявлення з приводу направлення матеріалів звернення заявника для компетентних органів військового управління з метою прийняття рішення по суті порушеного питання. Отже, факт вчинення суб`єктом владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_10 у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення у формі бездіяльності не підтверджено матеріалами справи. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Суспільні відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку стосовно захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовані, насамперед, нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною четвертою вказаної статті визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини першої статті 40 Закону №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами. Згідно з статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Суспільні відносини з приводу набуття громадянином правового статусу учасника бойових дій регламентовані, зокрема, приписами Закону України від 22.10.1993р. №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Згідно із ст.5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до пункту 19 частини шостої статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України. Відповідним порядком є Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413. Порядок №413 визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб. Згідно з пунктом 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Пунктом 21 Порядку №413 встановлено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали поранення, контузії, каліцтва. Відповідно до пункту 4 Порядку №413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України: - для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів; - для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. Відповідно до пункту 5 Порядку №413 рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС, - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку. Пунктом 6 Порядку №413 встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій: особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання. Згідно з пунктом 8 Порядку №413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії. Наказом Міністерства оборони України від 10.11.2022 №369 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості (далі Положення). Відповідно до пункту 1 Положення Комісії утворюються у Генеральному штабі Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - Адміністрація ДССТ), військових частинах А0515, А3771, НОМЕР_4 , А1155, А5725, НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , командуваннях видів Збройних Сил України, оперативних командуваннях " ІНФОРМАЦІЯ_11 ", " ІНФОРМАЦІЯ_12 ", " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та " ІНФОРМАЦІЯ_13 " (далі - оперативні командування) - з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісії). Пунктом 14 Положення встановлено, що Комісії зобов`язані приймати до розгляду заяви осіб, клопотання командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) або іншого керівника підприємства, установи та організації про визнання їх учасниками бойових дій, учасниками війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Згідно з підпунктом 9 пункту 15 Положення Комісії приймають рішення про визнання осіб учасниками бойових дій на підставі таких документів: для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах їх проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах їх проведення. Як вбачається у поясненнях ІНФОРМАЦІЯ_7 , що Наказом Міністерства України від 10.11.2022 № 369 "Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості" визначено порядок роботи комісій у Міністерстві оборони Україні щодо встановлення статусу Учасника бойових дій. Вказаний наказ визначив створення ряду Комісій зі встановлення статусу УБД з урахуванням структури та підпорядкування (рода та виду військ, підпорядкування) ЗС України. Разом із тим, з метою спрощення та пришвидшення вирішення питання встановлення статусу УБД Начальником ГШ ЗС України було прийнято рішення від 24.07.2023 № 1166/депГШ/2/3 щодо надсилання документів для отримання статусу УБД звільнених осіб безпосередньо до військових частин, у яких проходили військову службу звільнені особи, з подальшим направленням їх до відповідних Комісій за підпорядкуванням для прийняття рішення останніми щодо встановлення статусу УБД. В свою чергу пункт Порядку №413 визначає процедуру для отримання статусу учасника бойових дій. Так, для надання статусу учасника бойових дій: особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій після закінчення 30 календарних днів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 4 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій (абзац 4 пункту 6 Порядку №413). В свою чергу для надання статусу учасника бойових дій: особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій (абзац 5 пункту 6 Порядку №413). Таким чином, в обох правових аспектах участі позивача в бойових діях відповідний суб`єкт владних повноважень мав обов`язок вжити заходів, передбачених пунктом 6 Порядку 413 та спрямованих на отримання позивачем статусу учасника бойових дій. Відповідно до Тимчасових роз`яснень Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України щодо подання заяви (звернення) в паперовій або електронній формі військовослужбовцями (особами, звільненими з військової служби), їх представниками стосовно надання статусу учасника бойових дій на розгляд відповідної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових відповідно до абзацу третього пункту 19 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, розміщених на сайті Міністерства оброни України (https://www.mil.gov.ua/content/pdf/tumchasovi_rozyasnennia.pdf), посадові особи ТЦК та СП відповідно до вимог рекомендацій, затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України 24.07.2023 за № 1166/депГШ/2/3, отримавши заяву (звернення) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) і згоду на збір та обробку персональних даних, самостійно, виключно через систему електронного документообігу направляють документи на розгляд відповідної комісії через військову частину. Військова частина, отримавши заяву, готує довідку про безпосередню участь військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та надсилає необхідні документи на адресу відповідної комісії. Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 14.08.2024 року № 2015 на адресу Військової частини НОМЕР_3 (яка входить до складу Оперативного Командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 ") було направлено документи позивача для опрацювання встановленим порядком та у строки, які визначені дорученням Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.07.2023 №1166/депГШ/2/3. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 14.08.2024 року № 2016 документи з приводу отримання заявником статуту учасника бойових дій були додатково спрямовані ще й до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 стандартами доказування обставин спору: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024р. у справі №400/1217/23: 1) Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) Посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Тлумачення змісту наведеної норми процесуального закону викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність порушення власних прав та охоронюваних законом інтересів приватної особи/заявника. Як встановлено вірно судом першої інстанції, що у спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_10 були вчинені управлінські волевиявлення з приводу направлення матеріалів звернення заявника для компетентних органів військового управління з метою прийняття рішення по суті порушеного питання. Отже, факт вчинення ІНФОРМАЦІЯ_10 у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення у формі бездіяльності не підтверджено матеріалами справи. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_14 забезпечив дотримання положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки супровідним листом від 14.08.2024 направив заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій до військової частини НОМЕР_3 , яка входить до складу Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору. Доводи апелянта щодо не вчинення активних дій ІНФОРМАЦІЯ_10 після отримання пакету документів позивача щодо надання статусу учасника бойових дій в частині спрямування документів на розгляд комісії, чим фактично позбавлено, на думку позивача, його права на належний розгляд по суті питання про надання статусу учасника бойових дій та зумовлення протиправною затримки впродовж року, як на підставу скасування спірного рішення суду першої інстанції є безпідставними, оскільки зводяться до неналежного розгляду звернення позивача, що не було спірним предметом позовни вимог даної справи. Як вбачається з позовної заяви, позивач просив визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо не направлення заяви разом із доданими документами стосовно надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка не підтвердилась в ході розгляду судом даної справи. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі №520/22240/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич