Постанова Полтавський апеляційний суд № 551/782/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 551/782/24 Номер провадження 33/814/180/25Головуючий у 1-й інстанції Рябченко В. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2025 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Шишацького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 та ст.124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 679789 від 22.06.2024 року, та протоколу серії ААД № 750374 від 22.06.2024 року, ОСОБА_1 , 22.06.2024 року, в 18 годин 05 хвилин, в с. Великий Перевіз Миргородського району Полтавської області, на території Центрального пляжу біля річки Псел, керував мотоциклом «Viper» д.н.з. НОМЕР_1 .А., не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований автомобіль RENAULT д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, при цьому ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу DRAGER MOBILE PRINTER, покази 1,56 % чим порушив вимоги пунктів 12.1 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. У зв`язку з вищевикладеним, дії ОСОБА_1 органами Національної поліції кваліфіковані за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року, якою визнано ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження по справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що погодитися із даною постановою не можна, скільки вона є помилковою і підлягає скасуванню, так як не було враховано вимоги практики ЄСПЛ та особливості процесуального розгляду справ. Акцентує увагу, що огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою газоаналізатора Drager Mobile Printer, який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандарт, оскільки він відсутній у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені до застосування на території України. Стверджує, що був не згодний з результатом огляду та клопотав про проведення такого огляду у лікарні та було відмовлено у видачі направлення до лікарні для проведення огляду самостійно. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, щозгідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 679789 від 22.06.2024 року, ОСОБА_1 , 22.06.2024 року, в 18 годин 05 хвилин, в с. Великий Перевіз Миргородського району Полтавської області, на території Центрального пляжу біля річки Псел, керував мотоциклом «Viper» д.н.з. НОМЕР_1 .А., керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу DRAGER MOBILE PRINTER, покази 1,56 % чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №679789, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №989562, письмовими поясненнями, роздруківкою приладу «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водіїв транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Пунктом 2.9а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.9а ПДР України. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідна наявність одночасно двох умов: 1) зафіксований належним чином факт керування транспортним засобом; 2) зафіксований належним чином факт перебування водія цього транспортного засобу в стані сп`яніння або його відмови від проходження відповідного огляду. Щодо доводів апеляційної скарги, а саме, що огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою газоаналізатора Drager Mobile Printer, який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандарт, оскільки він відсутній у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені до застосування на території України, апеляційний суд відхиляє дані доводи виходячи з наступного. Так, у відповідності до положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція) проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів урегульовано розділом ІІ, за приписами якого за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, згідно якого ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, і установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами вищезазначеної Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв ТЗ на стан сп`яніння, міститься в Державному реєстрі затверджених типів вимірювальної техніки, до якого входить засіб вимірювальної техніки виробництва концерну «Drager Safety АG&Co. KgaA» (Німеччина), до якого належить і прилад-газоаналізатор «Drager Alcotest 6810». Як вбачається з роздруківки Drager Mobile Print, огляд проведений за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, особу що тестують ОСОБА_3 , в даній роздруківці міститься підпис особи, що тестують. Останній документації про придатність даного приладу не прохав для огляду. Щодо інших доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не бере до уваги, так як матеріали справи містять докази вини ОСОБА_4 , а саме: підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №679789, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №989562, письмовими поясненням ОСОБА_1 , відповідно до яких вбачається, що останній керував мопедом, та поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , роздруківкою приладу «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова) результат огляду 1.56 проміле, направленням на огляд водіїв транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76). Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 05 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин