Постанова Волинський апеляційний суд № 156/1151/24

Справа № 156/1151/24 Провадження №33/802/92/25 Головуючий у 1 інстанції:Бахаєв І. М. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2025 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника Шостака В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Шостака В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду від 20 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 16.09.2024 о 21:53 год с. Мишів по вул. Федотова, керував автомобілем марки «PEUGEOT BOXER», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в передбаченому законом порядку та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом був відстронений. У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Шостак В.В. вважає судове рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з допущенням істотних порушень норм матеріального права. Зазначає про те, що винуватість ОСОБА_1 не доводиться належними і допустимими доказами. Судом першої інстанції не взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на докази, на підставі яких він складений, а сама по собі його наявність, як і наявність рапортів працівників поліції, не може вважатися належним доказом вини особи. Також судом не надано належної оцінки поясненням ОСОБА_1 , а відеозапис, на який посилається суд, не є оригіналом та на ньому відсутній рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, сторона захисту вказує на відсутність в матеріалах справи відмови особи, стосовно якої складено протокол, від правової допомоги, що є порушенням права на захист. Посилаючись на викладене вище апелянт просить скасувати оскаржену постанову судді, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, доходжу такого висновку. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався. Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом з чим повністю погоджується апеляційний суд. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 130837 та оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 130837 від 16.09.2024; рапортом посадової особи ВПД № 1 (смт. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про виявлення водія транспортного засобу 16.09.2024 в с. Мишів з ознаками алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 до КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» не доставлявся, огляд не проводився, оскільки останній відмовився; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, в згідно якого ОСОБА_1 від огляду відмовився; зобов`язанням ОСОБА_1 не керувати транспортними засобами; відеозаписом. Апеляційним судом не здобуто відомостей, які можуть слугувати підставою не довіряти наведеним вище доказам, оскільки судом першої інстанції вжито усіх заходів для встановлення доведеності факту керування ОСОБА_1 автомобілем, який не заперечував факт керування та вживання алкогольних напоїв, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. На відеозаписі з відеореєстратора патрульного автомобіля чітко вбачається рух автомобіля PEUGEOT BOXER д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку і момент, коли з автомобіля зі сторони водійського місця виходить ОСОБА_1 та спілкується з працівниками поліції. Інших осіб в транспортному засобі чи на місці зупинки не було, ОСОБА_1 чітко вказував про керування автомобілем та зазначав, що заблукав. З огляду на наведене, доводи захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 16.09.2024 не заслуговують на увагу. Крім того, апеляційний суд, ознайомившись із долученим до матеріалів справи відеозаписом, наявними у матеріалах справи доказами, вважає, наведені в апеляційній скарзі, доводи про вчинення незнайомим чоловіком неправомірних дій стосовно ОСОБА_1 голослівними та суперечливими. Разом з тим усні пояснення ОСОБА_1 , надані під час документування правопорушення, узгоджуються з відеозаписом та доказами наявними в матеріалах справи, тому апеляційний суд бере саме їх до уваги. Частина 1 ст. 130 КпАП України передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що і стало підставою для вимоги до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Неодноразова відмова ОСОБА_1 від проходження згаданого вище огляду на місці зупинки та в медичному закладі належним чином зафіксована на відеозаписі з бодікамер працівників поліції та підтверджується письмовими доказами. Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про неналежність відеозапису як доказу, оскільки з урахуванням вимог ст. 251 КпАП України він є належним доказом вини ОСОБА_1 , значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, окрім того з достатньою повнотою відображає детальні обставини вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Зазначений відеозапис не містить ознак монтажу чи інших недоліків, які б давали суду підстави для визнання його недопустимим доказом, а тому відображений на ньому перебіг події цілком підставно взятий до уваги судом. Відтак, апеляційний суд вважає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмова від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є доведеним, а отже у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Голослівними та суперечливими є посилання апелянта на те, що відсутні відомості про відмову ОСОБА_1 від надання йому правової допомоги. ОСОБА_1 працівниками поліції було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпаП України, що стверджується підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідній графі в протоколі. Разом з тим, поведінка останнього зафіксована відеозаписом вказує, що він повністю усвідомлював вимоги та запитання працівника поліції щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, здійснював свідомі дії, розумів ситуацію у якій опинився, будь-якого тиску зі сторони працівників поліції не зафіксовано, зокрема, надання правничої допомоги ОСОБА_1 не вимагав, а тому такі посилання захисника слід розцінювати, як вибудувану лінію захисту та спроби уникнути ОСОБА_1 відповідальності за скоєне будь-яким чином. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Також нових та переконливих доказів, на спростування зазначених у постанові судді обставин, під час апеляційного розгляду надано не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Таким чином, постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 слід залишити без змін. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КпАП України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шостака В.В. залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук