Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/4860/24

Справа № 748/4860/24 Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М. Провадження № 33/4823/69/25 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Слєпченка С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Слєпченка С.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 16 листопада 2024 року о 08 год 16 хв, по вул. Іллінська в с. Жавинка, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, будучи в стані алкогольного сп`яніння. Не погодившись із рішенням суду, захисник Слєпченко С.А. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги зазначив, що працівниками поліції не було належним чином роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки; не з`ясовано, чи згоден він із результатом спеціального приладу і чи не бажає пройти огляд у лікаря-нарколога. Апелянт вказує, що результат огляду його підзахисного перевищував допустиму норму алкоголю в незначній кількості. Також, водію не було вручено направлення до медичного закладу, для того щоб ОСОБА_1 міг підтвердити або спростувати результати огляду, проведеного на місці зупинки. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 174884 від 16.11.2024, ОСОБА_1 , 16 листопада 2024 року о 08 год 16 хв, по вул. Іллінська в с. Жавинка, Чернігівського району та області, керував транспортним засобом Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Драгер», результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,43 проміле, з результатом останній погодився та поставив свій підпис (а.с.4). З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом з непристебнутим паском безпеки. Під час перевірки документів та спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено, та запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився, результат огляду - 0,43 проміле. При цьому, водій пояснив, що напередодні ввечері вживав спиртні напої. Будь-яких зауважень щодо проведеного огляду на стан сп`яніння та результату огляду ОСОБА_1 не висловлював. Після цього, поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 його права, склав протокол про адміністративне правопорушення та ознайомив водія з його змістом. Водій ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів, будучи незгодним з діями працівників поліції, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Доводи апелянта про відсутність відомостей роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.268 КУпАП, є непереконливими, з огляду на таке. Згідно з абз. 4 п. 2 Р. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. ОСОБА_1 розписався у вказаному протокол. Доводи захисника про те, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та не видали направлення для проходження такого огляду, жодним чином не спростовують відображених у протоколі відомостей, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що останній погодився та не заперечував проти його результатів, а тому у співробітників поліції не було жодних підстав пропонувати водієві проходити огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі, що узгоджується із відповідними положеннями Інструкції. Крім того, складання та видача направлення відбувається у випадку, коли працівник поліції супроводжує особу до закладу охорони здоров`я. Інші твердження сторони захисту висновків місцевого суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Слєпченка С.А. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний