Постанова 4813 № 501/4549/23

Номер провадження: 22-ц/813/918/25 Справа № 501/4549/23 Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.01.2025 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Петрюченко М.І. 12 грудня 2023 року у м. Чорноморськ Одеської області, - встановила: У жовтні 2023 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №1193-9588 від 23.04.2023 року станом на 03.10.2023 року у розмірі 46880,00 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 9000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 37880,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» посилалося на те, що 23.04.2023 року сторони за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1193-9588, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору, відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 9000,00 грн., строк кредитування 300 днів, заявлений строк 14 днів, знижена % ставка 2,50% в день, стандартна % ставка 3% в день. Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 03.10.2023 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 46880,00 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 9000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 37880,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач просив суд стягнути кредитну заборгованість, а також понесені судові витрати по справі. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2023 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1193-9588 від 23.04.2023 року у розмірі 46880,00 грн. та судові витрати у розмірі 2147,20 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 9000 грн. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом у розмірі 37880,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. На думку апелянта, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши неспіврозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд мав належить зменшити розмір відсотків до розміру 4500,00 грн., що складає 50% від суми заборгованості по кредиту. Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 , за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua, уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1193-9588, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з яким відповідач був попередньо ознайомлений (а.с.14-28). Позичальнику ОСОБА_2 надано одноразовий ідентифікатор А5541, для підписання кредитного договору. Згідно умов договору, відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 9000,00 грн., строк кредитування становив 300 днів, заявлений строк 14 днів, знижена % ставка 2,50% в день, стандартна % ставка 3% в день. Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, то станом на 03.10.2023 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 46880,00 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 9000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 37880,00 грн. (а.с.30-31). У ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину). Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Встановленим є той факт, що 23.04.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і фізичною особою ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено в електронній формі кредитний договір № 1193-9588. На виконання зазначених вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А5541, для підписання кредитного договору № 1193-9588 від 23.04.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. На підтвердження укладання кредитного договору № 1193-9588 від 23.04.2023 року з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивачем надано електронний доказ в паперовій формі, підписаний одноразовим ідентифікатором «А5541». Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції про те, що підписання відповідачем кредитного договору № 1193-9588 від 23.04.2023 року було здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5541, а не електронним цифровим підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19. Також встановленим та не спростованим відповідачем є той факт, що ОСОБА_2 зайшов на веб-сайт ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс». При цьому в якості комунікації ОСОБА_2 визначив електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19). Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_2 у відзиві на позов в якості комунікації вказав ідентичний номер телефону та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про те, що вказані засоби зв`язку йому належать. Враховуючи наведене, суд правильно визнав безпідставними доводи ОСОБА_2 про те, що позивачем, не доведено факт укладання договору з відповідачем, та його істотних умов, суд відхиляє, оскільки матеріалами справи встановлено протилежне. Колегія суддів вважає встановленим, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало останньому кредит в сумі 9000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджено даними витягу з реєстрів банків щодо видачі кредиту № 1193-9588 від 23.04.2023 року (а.с.31-37). Таким чином, кредитний договір № 1193-9588 від 23.04.2023 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи безспірно підтверджується обґрунтованість грошової вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» по стягненню заборгованості по кредитному договору. З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом у розмірі 37880,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів та, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд мав належить зменшити розмір відсотків до розміру 4500,00 грн. - є безпідставними, оскільки позичальник власноруч підписав кредитний договір, погодився з усіма умовами щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом у строки, встановлені договором, певний період часу виконував умови договору. Кредитний договір містить суму кредиту, розмір відсоткової ставки, розмір щомісячного платежу та строк повернення грошових коштів. Позивач не звертався із заявою до позивача про внесення змін до умов договору, які він вважав несправедливими та такими, що призводять до погіршення його майнового стану та завдають йому збитки, факт отримання кредитних коштів та користування ними з 2023 року відповідачем не спростовано. Також колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_1 не надано належних доказів, які саме пункти кредитного договору є несправедливими та в чому виражена ця несправедливість по відношенню до споживача фінансових послуг, не зазначено у апеляційній скарзі, на підставі яких ознак, зазначених у ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», апелянт кваліфікував умови договору несправедливими. Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 грудня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 грудня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 20 січня 2025 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе