Постанова Львівський апеляційний суд № 450/3195/24

Справа № 450/3195/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І. Провадження № 33/811/29/25 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Яциника Володимира Васильовича на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 листопада 2024 року, з участю правопорушника - ОСОБА_1 , захисника правопорушника - адвоката Яциника В.В. в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору. Згідно постанови судді, 02 липня 2024 року о 10 год. 40 хв. в с. Лисиничі, на вул. Золотій, 2, Пустомитівського району (теперішнього Львівського) Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ескаватор-навантажувач JCB 3CX, номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Drager ARJL - 0248, тест № 2206, результат тесту 0,25 %. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Яциник В.В. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, що місцевим судом не досліджено, та не вжито заходів з метою повного та всебічного розгляду справи, не встановлено обставини, які підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не враховано, що результат огляду ОСОБА_1 технічним засобом Драгер є недостовірний. Вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Звертає увагу на те що ОСОБА_1 не погоджувався із результатом Драгеру, однак, працівники поліції не доставили його до медичного закладу. Зазначає, що суддя районного суду не врахував технічну похибку приладу Драгер, а також те, що до матеріалів справи було долучено результат токсикологічного дослідження крові ОСОБА_1 , який показав відсутність алкоголю в крові. Акцентує увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, крім цього, в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Апелянт також зазначає, що відеозапис події неповний, а огляд на стан сп`яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння. Просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника - адвоката Яциника В.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 суддя першої інстанції допустила неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрила їх суті, не дала їм належної оцінки, а лише формально вказала на них. Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обов`язковою ознакою вказаного адміністративного правопорушення, в даному випадку, є встановлення факту керування особою транспортним засобом в стані сп`яніння на час зупинки працівниками поліції. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №815750 та оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ескаватор-навантажувач JCB 3CX, номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя виходила з того, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується зібраними доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 815750; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом від 02 липня 2024 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2521368 від 02 липня 2024 року; відомостями, отриманими із спеціального технічного засобу Drager ARJL - 0248, тест № 2206, відеозаписом події Разом з тим, суддею всупереч вимог ст. 252 КУпАП не досліджено всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно абз. 17 п. 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Крім того, п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 передбачено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Так, в суді апеляційної інстанції правопорушник ОСОБА_1 пояснив, що 02 липня 2024 року, коли до нього підійшли працівники поліції, він не керував транспортним засобом, Ескаватор-навантажувач стояв на обочині, і він не збирався їхати. Поряд з цим, відеозаписи містять відомості лише про події, які мали місце біля припаркованого транспортного засобу і ними не зафіксовано моменту зупинки Ескаватора-навантажувача, а тільки вбачається, що коли працівники поліції підійшли до Ескаватора, такий знаходився на обочині у нерухомому стані з вимкненим двигуном. Таким чином, ураховуючи, що транспортний засіб Ескаватор-навантажувач JCB 3CX, номерний знак НОМЕР_1 перебував у нерухомому стані, ОСОБА_1 не може вважатися особою, яка керувала ним, адже він не виконував жодних функцій водія на час пропозиції працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння. Відтак, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ескаватор-навантажувач JCB 3CX, номерний знак НОМЕР_1 . Отже, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка не керувала транспортним засобом, не тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відтак, враховуючи вищенаведене, на думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суддя місцевого суду не надала оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з`ясувала усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшла помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд суд приходить до висновку, що постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Яциника В.В. - задоволити, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.