LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/27030/23

від 16.01.2025 · Адміністративна

УХВАЛА 16 січня 2025 року м. Київ справа №420/27030/23 адміністративне провадження №Зі/990/8/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Рибачука А.І., від участі в розгляді справи №420/27030/23 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : 30 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 у справі № 420/27030/23. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 грудня 2024 року для розгляду справи № 420/27030/23 (номер провадження К/990/50904/24) визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачук А.І. 07 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 , про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Рибачука А.І., від участі в розгляді справи №420/27030/23. В обґрунтування заявленого відводу заявник, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказує на те, що передача судової справи раніше визначеному складу колегії суддів є порушенням порядку визначення складу суду для розгляду справи. Крім того, заявник зазначає, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів, які зводяться до незгоди з постановленими Верховним Судом у справі № 420/27030/23 ухвалами від 29.10.2024 (провадження № К/990/26256/24) та від 17.09.2024 (провадження № К/990/30294/24 ), якими повернуто касаційні скарги та ухвалою від 18.11.2024 (провадження №К/990/36093/24 ), якою відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2025 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Рибачука А.І. від участі в розгляді справи №420/27030/23 та передано вказану заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід. Постановляючи зазначену ухвалу, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів у цій справі. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2025 року, заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Рибачука А.І., від участі в розгляді справи №420/27030/23, передано на розгляд судді Стрелець Т.Г. 16 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 , про долучення доказів. Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого. Положення частини першої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до частин першої, третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Разом з цим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід суддям, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Рибачука А.І. від участі в розгляді справи №420/27030/23, оскільки заявником не наведено фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їх упередженість чи безсторонність у цій справі. Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (зі змінами та доповненнями) затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення). Відповідно до пункту 2.3.1. Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Згідно з пунктом 2.3.2 цього Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Пунктом 2.3.44 цього Положення передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено. Відповідно до пункту 2.3.13. Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав. На реалізацію зазначених повноважень рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22 липня 2024 року №9 «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» вирішено, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду після визначення судді-доповідача в цій судовій справі. Відповідно до п. 1.3. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства. За таких обставин передача справи № 420/27030/23 (номер провадження К/990/50904/24) раніше визначеному судді здійснена з дотриманням Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, відтак передбачені пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України підстави для відводу суддів у цій справі відсутні. За таких обставин, у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Рибачука А.І. від участі у розгляді даної справи слід відмовити. Керуючись статтями 36, 37, 39, 40 КАС України, Суд- У Х В А Л И В : У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Рибачука А.І., від участі в розгляді справи №420/27030/23 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах непрацездатної матері ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Г. Стрелець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»