Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/10891/24

Справа № 750/10891/24 Головуючий у 1 інстанції Кузнєцова О. О. Провадження № 33/4823/63/25 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Корчового В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 27 липня 2024 року о 22 год. 09 хв., у місті Чернігові, по проспекту Л.Лук`яненка, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «МАЗДА», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, вираження тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на відсутність доказів факту керування ним транспортним засобом, оскільки він не був зупинений поліцейськими під час руху. Апелянт вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також ОСОБА_1 зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що під час спілкування з поліцейськими у нього були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння. Крім того, відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є безперервним, а адміністративні матеріали складені без участі захисника правопорушника. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник. При цьому, подав заяву про розгляд справи без його участі. Заслухавши пояснення захисника Корчового В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №978016 від 27.07.2024, ОСОБА_1 , 27 липня 2024 року о 22 год. 09 хв., у місті Чернігові по проспекту Л.Лук`яненка, 10, керував транспортним засобом «МАЗДА», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, вираження тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Посилання апелянта на відсутність доказів керування ним автомобілем, є непереконливими, з огляду на таке. Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні місцевого суду беззаперечно вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала транспортним засобом і скоїла на нього наїзд. Пояснив, що переходив дорогу на зелений сигнал світлофора і побачив, що на нього збоку рухається автомобіль, він встиг заскочити на капот автомобіля, а потім упав на проїзну частину. Водій вийшов, подав йому руку. Також свідок вказав, що ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нього був сильний запах алкоголю з порожнини рота. Претензій до водія ОСОБА_3 не має. Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на місце події прибули працівники патрульної поліції. ОСОБА_1 перебував біля транспортного засобу. Також на місці був свідок ОСОБА_3 , який пояснив, що він з собакою переходив дорогу по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофору і на нього наїхав автомобіль «Мазда». Водій спочатку заперечував факт керування ним транспортним засобом, проте свідки, які були на місці події, підтвердили, що за кермом був саме ОСОБА_1 , а згодом під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 визнав себе винним. При спілкуванні у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено, та були оголошені відповідні ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 відмовився, проте погодився поїхати у заклад охорони здоров`я для проведення відповідного огляду. У лікарні ОСОБА_1 відмовився підписати згоду на обробку персональних даних та ухилявся від проходження огляду. Така поведінка ОСОБА_1 була вірно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому, працівником поліції йому було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 відмовився ставити підпис та отримати копію протоколу. Після цього відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відтак, апеляційний суд не має сумнівів, що саме ОСОБА_4 був водієм транспортного засобу, а тому відповідно до п.2.5 ПДР України мав обов`язок пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від виконання якого він відмовився. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Твердження апелянта про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, є неспроможними, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні. Відсутність захисника при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не вирішується питання про його адміністративну відповідальність, а лише фіксується факт правопорушення, висновок щодо якого вправі зробити суд. Тому, доводи апелянта про порушення його права на захист є непереконливі. Інші твердження ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2024 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний