Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/17686/24

Справа № 127/17686/24 Провадження № 33/801/65/2025 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2025 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення. В постанові суду зазначено, що 20 травня 2024 року приблизно о 09.30 год. в м. Вінниці на перехресті вул. Л. Ратушної Хмельницьке шосе, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Ауді а6», д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи поворот праворуч, не надав перевагу в русі транспортному засобу «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався прямо, внаслідок чого відбулось зіткнення, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Не погоджуючись із такою постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, без зазначення про його визнання винним за ст. 124 КУпАП. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не враховано, що в разі застосування пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у суду немає повноважень встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявність вини у особи у його вчиненні. Закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких двох рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Під час закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. 30 грудня 2024 року потерпілий ОСОБА_2 та адвокат Малик О. В. подали клопотання, в якому просять апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін. В судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився. Потерпілий ОСОБА_2 та його представник адвокат Малик О. В. просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, у будь-якому разі, суди (судді) мають забезпечити всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтею 280 КУпАП. Згідно пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Стаття 38 КУпАП регулює питання строків накладення адміністративного стягнення, що можливо зробити виключно щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, що в свою чергу дає підстави для висновку про те, що застосування цієї норми (можливість накладення адміністративного стягнення) повинно відбуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення та з урахуванням строків, закріплених у цій статті. Закрити провадження з нереабілітуючих підстав або звільнити від відповідальності можливо лише винувату особу, в діях якої є склад правопорушення, в іншому випадку прийняття такого рішення є свавільним. Таким чином, якщо суд, закриваючи провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП), не встановлює вину особи та інші обставини, передбачені статті 280 КУпАП, суд фактично не виконує свою основну функцію: здійснення правосуддя. Верховний суд дотримуючись незмінної позиції, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєні кримінального правопорушення. Така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку, адже до таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені пунктами 1-4 частини 1 статті 247 КУпАП (дивитись постанови Верховного суду від 07 лютого 2018 року в справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року в справі № 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 29 квітня 2020 року в справі № № 686/4557/18, від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19, від 26.10.2022 р. в справі №645/6088/18) З огляду на вищевикладене, з урахуванням завдань судочинства у справах про адміністративні правопорушення (ст. 1, 6, 7 КУпАП), суддя при розгляді справи має встановити об`єктивні обставини адміністративного правопорушення, дослідити всі наявні докази у порядку встановленому КУпАП, та дати їм належну оцінку і прийти до висновку про винуватість або невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що й було зроблено судом першої інстанції при розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повинен вирішувати питання про встановлення вини особи закриваючи провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд виснує, що судом першої інстанції справа розглянута у відповідності до вимог закону, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновки суду першої інстанції, відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета