Ухвала КАС ВС № 520/2047/24

УХВАЛА 15 січня 2025 року м. Київ справа №520/2047/24 адміністративне провадження №К/990/50031/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Мацедонська В.Е., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №520/2047/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N°168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 березня 2022 року по 02 червня 2022 року, з23 червня 2022 року по 30 липня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 березня 2022 року по 02 червня 2022 року, з 23 червня 2022 року по 30 липня 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 01 серпня 2022 року по 28 серпня 2022 року, 28 серпня 2022 року по 10 вересня 2022 року, з 29 вересня 2022 року по 28 квітня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 01 серпня 2022 року по 28 серпня 2022 року, 28 серпня 2022 року по 10 вересня 2022 року, з 29 вересня 2022 року по 28 квітня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року змінено з мотивів та підстав відмови в задоволенні вимог позову. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №520/2047/24 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №520/2047/24 повернуто особі, яка її подала. 24 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №520/2047/24. Суддя Смокович М.І. з 13 січня до 14 січня 2025 року перебував у відпустці, відповідно до наказу від 07 січня 2025 року №37/0/5-25. Вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою вирішується після виходу судді Смоковича М.І. з відпустки. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що зазначене судове рішення було прийнято 24 вересня 2024 року у порядку письмового провадження, повний текст якої виготовлено цього ж дня. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 24 жовтня 2024 року. Касаційну скаргу надіслано скаржником до Суду 24 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд», тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі представник скаржника порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року позивач не отримував, а про наявність цієї постанови дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Зазначає, що представником у справі був адвокат Кириленко Андрій Володимирович, однак до ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції договір про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом було розірвано. Також просить Суд урахувати, що відразу як позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ним було укладено договір про надання правничої допомоги з новим адвокатом та направлено до Суду касаційну скаргу у цій справі, яку ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року було повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Указує на те, що повторно касаційну скаргу подано в найкоротші строки, без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги. З метою перевірки доводів представника скаржника про поважність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі Суд витребував електронні матеріали справи №520/2047/24 з Центральної бази даних. Судом встановлено, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року було направлено представнику позивача - адвокату Кириленку Андрію Володимировичу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та отримано останнім 25 вересня 2024 року о 06:50. З доданої до касаційної скарги додаткової угоди №1 убачається, що 15 вересня 2024 року договір про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом Кириленком Андрієм Володимировичем розірвано. Відомості про направлення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в матеріалах апеляційного провадження відсутні. Отже, Суд приймає доводи представника скаржника щодо ненаправлення судом апеляційної інстанції позивачу копії оскаржуваної постанови. Також Судом установлено, що 25 листопада 2024 року між позивачем та новим адвокатом було укладено договір про надання правничої допомоги та 02 грудня 2024 року представником позивача вперше подано до Суду касаційну скаргу, яку ухвалою Верхового Суду від 19 грудня 2024 року було повернуто особі, що її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Копію ухвали було отримано адвокатом 19 грудня 2024 року в його електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» о 21:46, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Скориставшись правом на повторне звернення, 24 грудня 2024 року представником скаржника через підсистему «Електронний суд» повторно надіслано до Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №520/2047/24. Згідно з частиною третьою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд, дослідивши доводи зазначеного клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження є те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Судом установлено, що зазначені скаржником у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню. У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у правовідносинах, які виникають з приводу невиплати додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000,00 грн у розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні через отримання травми під час захисту Батьківщини через: факт самовільного залишення частини, який мав місце після заявлених спірних періодів; звернення військовослужбовцем за виплатою вказаної винагороди через свого представника із заявою; надання додатків до заяви копій медичних документів, а не їх оригіналів. Судом установлено, що доводи скаржника є достатньо мотивованими і потребують перевірки, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України,- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у правовідносинах, які виникають з приводу невиплати додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000,00 грн у розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні через отримання травми під час захисту Батьківщини через: факт самовільного залишення частини, який мав місце після заявлених спірних періодів; звернення військовослужбовцем за виплатою вказаної винагороди через свого представника із заявою; надання додатків до заяви копій медичних документів, а не їх оригіналів. Також представник скаржника посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, а саме пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича, про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мандриком Владиславом Володимировичем, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №520/2047/24.

3. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №520/2047/24.

4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

5. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

6. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

7. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович